Відмінності між версіями «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 61: Рядок 61:
# із метою насильницького донорства;  
# із метою насильницького донорства;  
# якщо це спричинило тяжкі наслідки.
# якщо це спричинило тяжкі наслідки.
[[Категорія: Кримінальне право]]

Версія за 08:05, 31 липня 2017

Нормативна база

  1. Конституція України (cт.ст. 28, 29. 32, 51. 52).
  2. Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 p. УРСР приєдналася до Конвенції 29 серпня 1956р.
  3. Протокол до конвенції про рабство від 23 жовтня 1953 p. УРСР приєдналася до Протоколу 30 квітня 1957р.
  4. Конвенція Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю вiд 28 червня 1930 p. Ратифікована УРСР 9 червня 1956 p.
  5. Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів 4 звичаїв, суміжних з рабством від 7 вересня 1956 p. Ратифікована УРСР 31 жовтня 1958 р.
  6. Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949р. УРСР приєдналася до Конвенції 15 листопада 1954 р.
  7. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979р. Ратифікована СРСР 19 грудня 3980р. (ст. 6).
  8. Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989р. Ратифікована Україною 27 лютого 1991 p. (cт.cт. 34, 35).
  9. Закон України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" від 16 липня 1999р.
  10. Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 p. (cт.cт. 2, 10).
  11. Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р.
  12. Консульський статут України. Затверджений указом Президента України № 127/94 від 2 квітня 1994р. (глава VI).
  13. Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім'ях усиновителів. Затверджений постановою KM № 775 від 20 липня 1996р.

Об'єкт

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є воля і гідність людини. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я людини, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, встановлений порядок перетинання державного кордону України.

Об'єктивної сторони

Об'єктивної сторони цей злочин може виражатися у таких формах:

  • продаж людини;
  • інша сплатна передача людини;
  • здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України.

Поняття продаж - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму. До іншої оплатної передачі у ст. 149 можна віднести угоди про міну, найм, заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім гроші, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо). Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:

  1. такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші. за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);
  2. зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.

Дії винного, пов'язані з незаконним переміщенням людини через державний кордон України, повністю охоплюються ч. 1 ст. 149 і додаткової кваліфікації за ст. 332 не потребують. Проте, якщо винна особа при цьому сама незаконно перетнула державний кордон, її дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 149 і 331.

Суб'єкт

Суб'єкт злочину загальний

Суб'єктивна сторона

Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив. Крім того, для третьої його форми (здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за й згодою або без згоди через державний кордон України) обов'язковою ознакою є мета. Такою метою тут є подальший продаж або інша передача іншій особі (особам) людини, одержаної винним і переміщеної ним через державний кордон України. Складність конструкції диспозиції ч. 1 ст. 149 вимушує звернути увагу на таке. У разі, якщо винний безоплатно передає людину іншій особі, інтелектуальна ознака його умислу має характеризуватися усвідомленням, зокрема, того, що: а) ним здійснюється незаконна передача людини іншій особі; б) така передача пов'язана з переміщенням людини через державний кордон України; в) вказана інша особа, яка отримує людину, має за мету подальшу передачу її третій особі (особам); г) у свою чергу, третя особа має використовувати жертву злочину з певною (однією із визначених у диспозиції статті) метою.

Кваліфіковані види торгівлі людьми

Кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч. 2 ст. 149) є вчинення цього злочину:

  1. щодо неповнолітнього;
  2. щодо кількох осіб;
  3. повторно;
  4. за попередньою змовою групою осіб;
  5. із використанням службового становища;
  6. особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності.

Особливо кваліфіковані види торгівлі людьми

Особливо кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч, З ст. 149) визнається вчинення тих самих дій:

  1. організованою групою;
  2. пов'язаних із незаконним вивезенням за, кордон дітей чи неповерненням Їх в Україну;
  3. із метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації;
  4. із метою насильницького донорства;
  5. якщо це спричинило тяжкі наслідки.