Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 22: Рядок 22:
| '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]''' || '''Відповідно до ст. 549''' ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. 
| '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]''' || '''Відповідно до ст. 549''' ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. 
|}
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це <u>періодичні платежі</u>, які боржник зобов’язаний <span style="color:#00FF00">'''сплачувати щомісяця'''</span> і <span style="color:#ff0000">'''несвоєчасна сплата'''</span> яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''. 
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це <u>періодичні платежі</u>, які боржник зобов’язаний <span style="color:#00FF00">'''сплачувати щомісяця'''</span> і <span style="color:#ff0000">'''несвоєчасна сплата'''</span> яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''. 
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо.<br>
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо.<br>
 
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
| '''Важливо!!!''' <u>Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами <span style="color:#ff0000">'''не припиняється'''</span></u> з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 194 Сімейного Кодексу України], '''заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.
| '''Важливо!!!''' <u>Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами <span style="color:#ff0000">'''не припиняється'''</span></u> з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 194 Сімейного Кодексу України], '''заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.
|}
|}
== Алгоритм обчислення неустойки (пені) ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.<br>


== Алгоритм обчислення неустойки (пені) ==
А відповідно до правової позиції висловленої в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296544 постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц], <span style="background-color:gold">правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.</span> <br>
Пеня за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць, помножена на 1% і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів за кожен місяць.
'''Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:'''<br>
Саме така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року по справі № 6-2589цс15. 
<span style="background-color:gold">?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn)</span>, де:<br>
Однак слід мати на увазі, що неустойка (пеня) не може бути більшою 100 відсотків самої заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;<br>
Отже, пеня за прострочення зі сплати аліментів нараховується за кожним періодичним платежем окремо з дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, після чого розмір нарахованої пені за кожним щомісячним платежем підсумовується та визначається загальна сума пені за порушення аліментних зобов’язань.  
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;<br>
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;<br>
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;<br>
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;<br>
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;<br>
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.<br>
{| class="wikitable"
|-
| Приклад: Особа 1 не своєчасно платить аліменти, існує заборгованість з зі сплати аліментів: за серпень 2018 року - 500 грн., за вересень 2018 року - 500 грн., за листопад 2018 року - 500 грн.<br>
Особа 2 подає позов 03.12.2018 року  до суду про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Розраховуємо:
серпень 2018 года: 500 грн. * 1%(або 0,01) * 93 дні = 465 грн;
вересень 2018 года: 500 грн. * 1%(або 0,01) * 63 дні = 315 грн;
листопад 2018 года: 500 грн. * 1%(або 0,01) * 33 дні = 165 грн.
Загальна сума пені складе 945 грн.
|}
Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. 
Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. 
Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.  
Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.  

Версія за 15:37, 2 грудня 2018

Нормативно – правова база

Правова природа виникнення зобов’язання

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – нараховується пеня.

Нормативно-правовий акт Текст документа
Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року
  1. Відповідно до ч. 1 ст. 3 "В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини".
  2. Відповідно до ч. 2 ст. 3 "Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів".
  3. Відповідно до ст. 18 "Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини".
Сімейний кодекс України Відповідно до ст. 180 "Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття".

Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок.

Цивільний кодекс України Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. 

За правовою природою аліментні зобов’язання – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).  Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо.

Важливо!!! Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів. Відповідно до ст. 194 Сімейного Кодексу України, заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

Алгоритм обчислення неустойки (пені)

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України: у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

А відповідно до правової позиції висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. 
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Приклад: Особа 1 не своєчасно платить аліменти, існує заборгованість з зі сплати аліментів: за серпень 2018 року - 500 грн., за вересень 2018 року - 500 грн., за листопад 2018 року - 500 грн.

Особа 2 подає позов 03.12.2018 року до суду про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Розраховуємо: серпень 2018 года: 500 грн. * 1%(або 0,01) * 93 дні = 465 грн; вересень 2018 года: 500 грн. * 1%(або 0,01) * 63 дні = 315 грн; листопад 2018 года: 500 грн. * 1%(або 0,01) * 33 дні = 165 грн. Загальна сума пені складе 945 грн.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.  Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.

Судовий порядок стягнення

Відповідно до ст.ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.  Ст. 18 СК України встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: 1) встановлення правовідношення; 2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку; 3) припинення правовідношення, а також його анулювання; 4) припинення дій, які порушують сімейні права; 5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; 6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором; 7) зміна правовідношення; 8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. 

Перелік необхідних документів:

  1. копія паспорта позивача; 
  2. копія картки платника податків позивача; 
  3. довідка про склад сім’ї; 
  4. копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду; 
  5. копія свідоцтва про народження дитини;
  6. копія виконавчого листа; 
  7. копія постанови про відкриття виконавчого провадження; 
  8. розрахунок виплати та заборгованості.

Вартість

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється. 

Позовна давність

Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в ст. 20 СК України чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72 (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя), частиною другою статті 129 (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини), частиною третьою статті 138 (право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка), частиною третьою статті 139 (спір про материнство) цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СK України, не поширюється дія норм ЦK України про позовну давність.