Стягнення моральної шкоди, спричиненої кримінальним або адміністративним правопорушенням

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення

Поняття моральної шкоди

Моральна шкода полягає:

1. у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2. у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3. у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4. у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з положеннями частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода в кримінальному процесі

Право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення має потерпілий та цивільний позивач.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ст. 55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила цивільний позов. Відповідно до статті частини першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Цивільний позов у кримінальному провадженні відповідно до ст. 128 КПК України може бути пред’явлений до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Відповідно до ст. 61 КПК України права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позов повинен бути поданий під час кримінального провадження до початку судового розгляду. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства, тобто після розгляду справи в суді на загальних підставах.

Відповідно до частини 'четвертої статті 61 ЦПК' України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Моральна шкода в справах про адміністративне правопорушення

Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає стягнення моральної(немайнової) шкоди. Для того щоб стягнути моральну шкоду, завдану винними діями осіб необхідно дочекатись рішення суду про винність особи у скоєнні адмінправопорушення. Дане рішення буде підставою для звернення до суду з цивільним позовом про відшкодування завданої моральної шкоди на загальних підставах. В даному зверненні(позовній заяві) необхідно обгрунтувати причинний зв'язок між протиправними діями правопорушника та отриманою шкодою потерпілої сторони.

Суд, до якого звертаються з позовом

Позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його перебування або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди (стаття 109,110 ЦПК України).