Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Правове регулювання з 24.02.2022

Громадяни України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, з моменту введення воєнного стану Президента України від 24 лютого 2022 рjre № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" можуть подавати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно:

  • самостійно - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням мобільного додатка Дія;
  • через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса з 11 квітня 2022 року.

Подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи.

Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. Вказаною постановою міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади розробити і затвердити у шестимісячний строк методики визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 423 було внесено зміни до проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 (далі - Порядок).

Зазначеними змінами було розповсюджено дію [1] на проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об’єктів (далі - пошкоджені об’єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення. Також визначено, що обстеження об’єктів проводиться за рішенням власника або управителя об’єкта, а обстеження пошкоджених об’єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.

Обстеження об’єктів та пошкоджених об’єктів проводиться відповідно до [2] та методики, затвердженої Міністерством розвитку громад та територій України (Мінрегіон), якою визначаються особливості виконання зазначених робіт.

У разі проведення обстеження за рішенням уповноваженого органу - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями (далі - уповноважений орган) він письмово повідомляє про таке рішення власника або управителя об’єкта протягом трьох календарних днів.

Проведення обстеження об’єкта або пошкодженого об’єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, які мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об’єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами (далі - виконавці), або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

Інформація про виконавців, що можуть залучатися до проведення обстеження об’єктів із відповідним класом наслідків (відповідальності), міститься в Реєстрі будівельної діяльності, що є компонентом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності).

Обстеження об’єкта включає комплекс заходів, спрямованих на визначення і проведення оцінки фактичних значень параметрів технічного стану будівельних конструкцій, характеристик основи фундаментів, інженерних мереж і систем (крім технологічного устатковання), що характеризують експлуатаційну надійність об’єкта (в тому числі забезпечення доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до реконструйованих або збудованих об’єктів житлового та громадського призначення).

Не допускається проведення обстеження об’єкта виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями без візуального обстеження, крім випадків, встановлених Мінрегіоном.

У разі виявлення під час проведення обстеження будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем дефектів і пошкоджень, що можуть призвести до різкого зниження несучої здатності або обвалення окремих конструкцій, втрати стійкості об’єкта, а також вплинути на роботу устаткування, і таких, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, та/або неврахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість яких встановлена законодавством, щодо доступності для маломобільних груп населення виконавець письмово невідкладно, але не пізніше ніж у дводенний строк з дати виявлення зазначених дефектів і пошкоджень інформує про це власника або управителя та місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, територіальні органи Державна служба України з питань праці та Державна служба України з надзвичайних ситуацій за місцезнаходженням об’єкта, а у разі проведення обстеження за рішенням уповноваженого органу - власника або управителя та уповноважений орган.

Також були визначені інші технічні особливості проведення обстеження.

Загальні рекомендації для постраждалих, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації

З метою фіксації факту руйнування майна для подальшого отримання компенсації, відшкодування завданої шкоди та збитків необхідно:

  • зберігати документи про право власності на майно (угоди про купівлю-продаж нерухомості, договір дарування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину, тощо), квитанції на рухоме майно (техніку, речі та інше, що знаходилось в будинку);
  • подати заяву про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів із залученням доказів руйнування майна, отримати дані щодо реєстрації заяви про кримінальне правопорушення або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань);
  • подати заяву до органу місцевого самоврядування з метою проведення обстеження пошкодженого або зруйнованого об'єкта нерухомості;
  • додатково подати заяву на сайті: https://warcrimes.gov.ua/#anketa.

Телефонна лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту:

  • (096) 755-02-40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal);
  • conflict2022.ua@gmail.com

Доказами факту пошкодження чи знищення вашої нерухомості та майна, що перебувало в ній, а також характер пошкодження чи знищення майна можуть бути:

  1. акти про пожежу, руйнування майна, акт обстеження житла;
  2. фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій;
  3. фотографії (відео) інтер’єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після подій;
  4. детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось;
  5. інформація зі ЗМІ;
  6. детальні свідчення сусідів, родичів, друзів, де описати обставини пошкодження житла, характер пошкоджень, майно, яке знаходилось в нерухомості.

Правове регулювання з 24.02.2022

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації" (зі змінами) було запроваджено адміністративний механізм компенсації постраждалим, чиє житло було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.

На даний момент вказана постанова є чинною, але її положеннями неможливо реалізувати внаслідок бойових дій і припинення діяльності комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

Хто має право на отримання грошової допомоги чи компенсації

Грошова допомога надається постраждалим, житло яких пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.

Грошова компенсація надається постраждалим, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 р. № 405 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”.

У разі коли зруйноване чи пошкоджене житло перебуває у спільній частковій власності кількох постраждалих, документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, визначені в цьому Порядку, подаються окремо від імені кожного постраждалого.

Грошова допомога та компенсація є одноразовими. Повторна виплата коштів за один об’єкт житла (крім виплати грошової компенсації за частину того ж самого зруйнованого житла) не допускається.

Варто зазначити, що постраждалі, яким виплачено грошову допомогу або компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у частині восьмій статті 86 та частині другій статті 89 Кодексу цивільного захисту України. Таким чином, після отримання одноразової грошової допомоги або компенсації постраждалі втрачають право на:

  • на забезпечення за рахунок держави житлом;
  • оплату вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним видами транспорту (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безоплатно);
  • одержання безвідсоткової позики на господарське обзаведення у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Обстеження пошкодженого або зруйнованого житла

Для проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюють комісію з обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

За результатами обстеження комісія з обстеження складає акт обстеження у двох примірниках, один з яких надається заявнику або його представнику. У разі незгоди із висновком комісії з обстеження заявник має право на повторне обстеження (перегляд висновку) комісією. Заявник або його представник під час обстеження житла та складання акта обстеження мають право надати комісії з обстеження експертні висновки, звіти або інші документи фахівців проектних і науково-дослідних організацій та інших суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення будівельно-технічної експертизи та/або технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Такі документи є обов’язковими для врахування комісією з обстеження під час складання акта обстеження.

У разі наявності обмежень у перебуванні та переміщенні осіб на території населених пунктів, в яких розташоване житло, необхідне для обстеження, встановлених наказом Командувача об’єднаних сил, комісія з обстеження проводить обстеження житла на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил.

Обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, повинно бути проведене у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення.

Визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації

Органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів протягом трьох робочих днів з дня проведення обстеження житла безоплатно та за наявності в акті обстеження висновку щодо його руйнації (пошкодження) видають заявнику або його представнику довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Розмір грошової допомоги

  • Розмір грошової допомоги постраждалим становить від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням розміру заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.
  • Розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).

Розмір грошової компенсації може бути зменшено у випадку:

-виплати Казначейством коштів для виконання рішення суду про надання компенсації (відшкодування шкоди) за те ж саме зруйноване житло;

-часткового відновлення житла, яке було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим, за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, або за кошти суб’єктів господарювання.

Органи, уповноважені приймати рішення про надання грошової допомоги/компенсації

Рішення про надання постраждалим грошової допомоги та її розмір приймає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади.

Рішення про надання грошової компенсації приймають комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, на підставі поданих органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільними адміністраціями населених пунктів сформованих та затверджених списків постраждалих на виплату грошової компенсації.

Перелік документів, що подаються для отримання грошової допомоги/компенсації

Для отримання грошової допомоги постраждалі подають на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади такі документи:

  • заяву;
  • довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  • копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства).

Для отримання грошової компенсації, а також для проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, та для визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації заявники або їх представники подають на розгляд органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів за місцем розташування житла такі документи на кожен окремий об’єкт житла:

  • заяву про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації та виплату грошової компенсації, за формою згідно з додатком 2 Порядку;
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  • копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли заявником є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України);
  • інформацію (інформаційну довідку або копію витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у заявника на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла та виплату грошової компенсації.

Додаткові документи

З метою отримання грошової компенсації постраждалі або їх представники після прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих додатково подають органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням, які щомісяця до 5 числа надсилають їх Донецькій та Луганській облдержадміністраціям. Зазначена вимога не застосовується до постраждалих, житло яких було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим.

Документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, подаються постраждалим або його представником особисто чи за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення), через ЦНАП (для отримання компенсації). У разі подання документів представниками до них додаються копії документів, які підтверджують правомірність такого представництва.

Строки прийняття рішення про надання постраждалим грошової допомоги/компенсації

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади приймають у п’ятиденний строк з дня подання документів, а також за результатами обстеження житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, рішення щодо надання постраждалим грошової допомоги, що оформляється протоколом, та повідомляють про це постраждалим.

Комісія протягом 15 робочих днів з дня отримання списку постраждалих, житло яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, приймає рішення щодо надання або відмову у наданні грошової компенсації. Вказаний строк для прийняття рішення комісією може бути одноразово продовжений, але не більш як на 30 календарних днів у випадеку повернення органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів поданих на розгляд документів на доопрацювання з метою виправлення технічних та інших помилок.

Постраждалі, щодо заяв яких було прийнято рішення про надання грошової компенсації, включаються до узагальненого списку постраждалих, що оформляється відповідним протоколом.

Протягом трьох робочих днів з дати прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації із зазначенням розміру грошової компенсації або відмови у її наданні із заначенням виключних підстав такої відмови, регіональні органи соціального захисту населення надсилають постраждалим, а також органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів копію рішення комісії. Прийняте рішення може бути оскаржено постраждалою собою до суду.

Строки виплати грошової допомоги/компенсації

  • Грошова допомога постраждалим, які є власниками (співвласниками), наймачами житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, надається у місячний строк з дня прийняття рішення про її надання.
  • Грошова компенсація постраждалим виплачується регіональними органами соціального захисту населення протягом п’яти робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів.

Судова практика

Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц встановлено, що у постраждалих від терористичних актів, внаслідок яких було пошкоджено або зруйновано їх майно, немає легітимних очікувань на отримання відшкодування шкоди від держави Україна. Разом з цим, Україна порушила позитивні зобов’язання за статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки станом на момент подачі позову і розгляду справи не розробила порядок компенсації для постраждалих. Відповідно, Україна має сплатити постраждалим у подібних позовах компенсацію за порушення таких позитивних зобов’язань. Відповідно до судової практики, що склалася у подібних справах після зазначеного рішення, розмір такої компенсації складає від 30 до 100 тисяч гривень, залежно від обставин справи (див., зокрема, справи №№ [3], [4], [5], [6]).

Крім того, у своїй від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 Верховний Суд визначив, що Російська Федерація є підсудною українським національним судам у подібних справах. Разом з цим, перспективи виконання майбутніх рішень українських національних судів про стягнення з РФ відшкодування завданої шкоди, залишаються невизначеними.

Звернення до Європейського суду з прав людини

Потерпілий має право звернутися до Європейського суду з прав людини у разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист власності) та статтей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Див. також: Рішення Європейського суду з прав людини 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії", 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії" та від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану".

Увага! Відповідно до Європейського суду з прав людини від 22.03.2022 Російська Федерація перестає бути Стороною Конвенції з 16.09.2022, при цьому вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до зазначеної дати.

Лого Рада Європи.jpg
Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи "Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"

Корисні посилання

Див. також