Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон

Нормативна база

• Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23 листопада 2007 року
• Конвенція про стягнення аліментів за кордоном Нью-Йорк 20 червня 1956 року
• Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання від 02 жовтня 1973 року
• Закон України «Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання»
• Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"
• Закон України "Про міжнародне приватне право"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1203 "Про затвердження Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги"
• Наказ Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року № 2904/5 «Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання»
• Наказ Міністерства юстиції України від 29 грудня 2006 року № 121/5 «Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном»

Загальні положення

Аліменти – це грошові зобов’язання між членами однієї сім’ї, які виплачуються упродовж певного часу.

Аліменти не можна подарувати, заповісти або передати права на них третім особам. Аліменти є безоплатною виплатою, оскільки люди, що мають родинні зв’язки в межах однієї сім’ї, зобов’язані утримувати одне одного.

Питання про стягнення аліментів порушується фізичною особою на своє утримання або на користь іншої особи, а також юридичною особою, що має право порушувати питання про стягнення аліментів на дитину або іншу особу в установлених законодавством випадках, або належним чином уповноваженим представником відповідної особи.

Відповідно до Сімейного кодексу України утримання дітей може забезпечуватись батьками добровільно, але іноді виникають ситуації, коли слід примусово стягувати з батьків необхідну суму. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені Сімейним кодексом України.

Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Порядок сплати аліментів у випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна має договір про надання правової допомоги

Базовим міжнародним договором, що регулює питання стягнення аліментів чи утримання є Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року (далі - Конвенція 1956 року).

Однак, 23 листопада 2007 року ООН була прийнята Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання (далі - Конвенція 2007 року), згідно зі статтею 49 якої у відносинах між Договірними державами Конвенція 2007 року замінює Конвенцію 1956 року настільки, наскільки її сфера застосування між такими державами збігається зі сферою застосування Конвенції 2007 року. Конвенція 2007 року ратифікована Верховною Радою України від 11 січня 2013 року.

Також, відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року № 2904/5 (далі - Інструкція), у разі якщо у відносинах між Договірною державою та Україною одночасно діє Конвенція 2007 року і Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання, вчинена 02 жовтня 1973 року у м. Гаазі, що набрала чинності для України 01 серпня 2008 року (далі - Конвенція 1973 року), або Конвенція 1956 року у м. Нью-Йорку, що набрала чинності для України 19 жовтня 2006 року, застосовується Конвенція 2007 року. У разі якщо визнати і виконати в Договірній державі рішення про стягнення аліментів (утримання), винесене до набрання чинності Конвенцією 2007 року, на підставі її положень неможливо, але можливо на підставі положень Конвенції 1973 року або Конвенції 1956 року, застосовуються положення останніх відповідних конвенцій.

У разі, коли між Україною та будь-якою з Договірних Сторін діє інший міжнародний договір, що регулює питання визнання і виконання судових рішень, виконання доручень про вручення документів або отримання доказів за кордоном, можуть застосовуватись положення відповідного міжнародного договору.

Детальніше див.: Стягнення аліментів: виконання рішень суду України за кордоном та виконання рішень іноземних судів в Україні

Порядок сплати аліментів у випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги

Не припиняють права дитини на утримання такі обставини, як переїзд дитини чи одного із батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон та зміна ними громадянства.

У випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою України не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються відповідно до Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про надання правової допомоги, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року за №1203 (далі - Порядок).

Даним Порядком передбачено, що у разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, на постійне місце проживання до іноземної держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, він зобов’язаний виконати аліментні зобов’язання щодо утримання дитини (дітей) до досягнення нею (ним) повноліття. Ці зобов’язання оформлюються у вигляді договору між цією особою та тим із батьків, з ким залишається дитина (діти) або її опікуном, піклувальником (далі - одержувач аліментів), або договором про припинення права на аліменти для дитини (дітей) у зв’язку з переданням права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

У випадку невиконання аліментних зобов’язань особою, яка виїжджає за кордон, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.

З метою запобігання ухилення батьків від виконання обов’язку утримувати дітей до їх повноліття встановлено, що особа, яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання, одночасно із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної сторінки у паспорті за наявності дитини (або дітей), яка залишається проживати в Україні, подає до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем її постійного проживання в Україні, договір про сплату аліментів на дитину або нотаріально засвідчену заяву про відсутність в одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, чи копію рішення суду про плату аліментів. До моменту одержання паспорта зазначена особа зобов’язана подати до органу внутрішніх справ за місцем її постійного проживання в Україні відповідний документ, що підтверджує виконання нею аліментних зобов’язань, - нотаріально засвідчену заяву про відсутність в одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів (якщо така заява не подавалася раніше) або нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів провадилось за рішенням суду).

У разі невиконання аліментних зобов’язань на момент одержання паспорта до особи, яка виїжджає на постійне місце проживання за кордон, застосовуються обмеження, передбачені чинним законодавством.

Особа, яка виїхала за межі України для тимчасового перебування і має в Україні малолітню або неповнолітню дитину (дітей), у разі порушення клопотання про залишення для постійного проживання за кордоном подає до дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном договір про виплату аліментів, або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів.

У випадку наявності неврегульованих аліментних зобов’язань керівник дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном відмовляє в задоволенні клопотання до усунення обставин, які цьому перешкоджають.