Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 12:04, 19 жовтня 2017, створена Volodymyr.shyshov (обговорення | внесок) (Створена сторінка: 1. Нормативна база.<br /> 2. Право звільнення споживача від сплати судового збору.<br /> 3. Кол...)

1. Нормативна база.

2. Право звільнення споживача від сплати судового збору.

3. Колізія між Законом України “Про захист прав споживачів” та Законом України “Про судовий збір”.

4. Роз’яснення щодо звільнення споживачів від сплати судового збору.

1. Нормативні база.

- Конституція України
Конституція України

- Закон України “Про захист прав споживачів”
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12

- Закон України “Про судовий збір”
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17

- Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004

- Цивільний процесуальний кодекс України
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

- Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09.08.2017 р. N 93-1517/0/4-17.
http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html

2. Право звільнення споживача від сплати судового збору.


Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Частиною 1 статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів” передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Частиною 3 цієї ж статті зазначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

3. Колізія між Законом України “Про захист прав споживачів” та Законом України “Про судовий збір”.

Певний час існувала суперечність між положеннями двох Законів, що регулюють одні й ті ж правовідносини, а саме ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” та ст. 5 Закону України “Про судовий збір” стосовно обов’язку сплати споживачем судового збору.

На практиці окремі суди за позовними заявами захисту прав споживачів залишають такі позовні заяви без руху у зв’язку із не сплатою позивача судового збору у загальному порядку, посилаючись у своїх ухвалах, що ст. 5 Законом України “Про судовий збір” не передбачено пільг для даної категорії споров.

Практика окремих судів є хибною, оскільки залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору позбавляє таких споживачів права на справедливий судовий розгляд, що також є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4. Роз’яснення щодо звільнення споживачів від сплати судового збору.

Остаточну позицію щодо звільнення від сплати судового збору під час здійснення цивільного судочинства висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму Листі від 09.08.2017 р. N 93-1517/0/4-17 щодо застосування ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”, а саме:

Норма ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору. Тому сама по собі відсутність такої категорії осіб у встановленому в зазначеній нормі переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може означати, що споживачі такої пільги не мають, оскільки вона встановлена спеціальним Законом, який гарантує реалізацію та захист їх прав.

Спеціальний Закон — це саме Закон України “Про захист прав споживачів”.

Крім того у цьому ж Листі Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначив, що застосування передбаченої ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" підстави для звільнення від сплати судового збору не обмежується розглядом справи в суді першої інстанції, оскільки ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України споживачу гарантується апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (рішень), прийнятого за результатами розгляду його позову.