Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
(Не показані 17 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''
 
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
'''
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2397-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 07.01.2017 року.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ  Президента  України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації,  на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України «Про оборону України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
*
== Поняття "особливий період" ==
 
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
 
Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
 
Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.
 
Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.
 
Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом  Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації,  на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.
 
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.


== Поняття особливого періоду та дія контракту до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію ==
Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.


<br />
З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.
До останнього часу було багато суперечок з приводу трактування поняття особливого періоду але Позиція Верховного Суду України яка відображена у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18, що '''особливий період діє в Україні з 17.03.2014''', після оприлюднення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014 Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]. Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.  


== Строки розірвання безстрокового контракту з ЗСУ ==
Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.


<br />
== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
Отже відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2397-19 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби»] військовослужбовці які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та '''вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом''', або Проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та '''які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту'''.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
<br />
Відповідно до директиви Д-1 ГШ ЗСУ від 03.07.2018 звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):
*до 01 серпня 2018 року – до 25 %;
*до 01 вересня 2018 року – до 25 %;
*до 23 вересня 2018 року – до 50 %;


<br />
Також було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права;


<br />
Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань''';
 
Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
 
К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
 
Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):
 
·        до 01 серпня 2018 року – до 25 %;
 
·        до 01 вересня 2018 року – до 25 %;
 
·        до 23 вересня 2018 року – до 50 %.


== Порядок розірвання контракту з ЗСУ ==
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.


<br />
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''
Військовослужбовці, які мають намір звільнитися з лав ЗСУ, пишуть рапорт у двох примірниках. Якщо ви раніше писали рапорт на звільнення, наприклад, минулого року, військовослужбовці, які вже були в таких ситуаціях, радять написати його ще раз. На вашому екземплярі необхідно, щоб вам поставили відмітку про прийняття вашого звернення. Ефективніше робити це у присутності двох свідків (можна взяти товаришів по службі), щоб вони розписалися на вашому екземплярі, що рапорт був поданий за їхньої присутності.


                                                                     
Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.
                                                                                                                              командиру в/ч


                                                                  Рапорт
Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).
    Мною, звання, ПІБ, "___"_______20__ року було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах (вказати яка посада: рядовий та сержантський склад або офіцерський склад) до кінця особливого періоду.
    Відповідно до підпункту "й", пункту 2, частини 5, статті 26 Закону України "Про військову службу та військовий обов'язок" з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менш 24 місяці військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжити військову службу під час особливого періоду.
    Станом на (Дата, коли закінчується 24-місячний строк) вислужив встановленні законом строки.
    На підставі вищевикладеного, повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу та прошу звільнити мене з лав Збройних Сил України.
    На день виключення мене з військової частини прошу виплатити мені всі належні мені грошові кошти.
    Особову справу прошу направити до __________________ військового комісаріату.
    У разі відмови у задоволенні мого рапорту прошу надати мотивовану письмову відповідь з посиланням на чинні нормативно-правові акти у строки визначенні чинним законадавством України.
   
    У разі не надання відповіді або надання немотивованої відмови буду вимушений звернутись до суду за захистом моїх прав та законних інтересів.
 
  Рядовий 1 взводу 2 роти 11 ОБР                                    підпис                    Петров П.П.
  "___"_____________20__ року                                         


[[Файл:Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду.docx|міні]]
У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту необхідно надати мотивовану письмову відповідь, чому саме його не можуть звільнити. Інакше наступна інстанція – суд.  


== Судове вирішення питання ==
У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.


<br />
Військовослужбовець має право оскаржити відмову у звільненні в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].
* По-перше, до судів справи доходять у виняткових випадках. На сьогоднішній день всі суди, пов’язані зі звільненням з контрактів стосуються переважно звільнення в ті періоди, коли питання лишалось не вирішеним законодавчо.
* По-друге, отримати письмове обґрунтування на відмову прийняти чи задовільнити рапорт фактично неможливо. Перелік причин відмови найрізноманітніший: загострення на фронті, неукомплектованість частини, очікування переведення нових кадрів, брак інформації про порядок і можливість звільнення, небажання звільняти через вредність і тд. Жодна з цих причин, звісно, не буде заявлена ніде офіційно.


<br />
== Див. також ==
Як правило, в таких випадках військовослужбовець може звернутись до вищого командування, направити рапорт/звернення на ГШ ЗСУ і Міністерство оборони, зателефонувати на гарячу лінію ГШ чи МО. Можна також звернутись до громадських організацій за допомогою щодо оформлення відповідних звернень.
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]


[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Версія за 06:24, 28 вересня 2021

Нормативна база

Поняття "особливий період"

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

Указом  Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації,  на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14), виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18, у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906, яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.

Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Також було внесено зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":

Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке право на звільнення до 23 червня 2018 року (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

·        до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

·        до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

·        до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню рапорт у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

Файл:Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду.docx

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Військовослужбовець має право оскаржити відмову у звільненні в судовому порядку.

Див. також