Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 7 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України «Про бджільництво»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України «Про бджільництво»]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 Наказ головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9 " Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 Наказ головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9 "Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#Text Порядок реєстрації пасік, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338]


== Поняття "пасіка" та види пасік ==
== Поняття "пасіка" та види пасік ==
'''Па́сіка —''' господарство (ферма) для розведення бджіл.
'''Па́сіка —''' господарство (ферма) для розведення бджіл.


'''Законом України "Про бджільництво" визначені такі види пасік:'''
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#Text Законом України "Про бджільництво]" визначені такі види пасік:'''
#Племінна пасіка  -  пасіка,  призначена  для  розмноження, поліпшення та виведення бджіл певної породи,  збереження існуючого генофонду бджіл;
#Племінна пасіка  -  пасіка,  призначена  для  розмноження, поліпшення та виведення бджіл певної породи,  збереження існуючого генофонду бджіл;
#Товарна пасіка  - пасіка,  призначена для одержання продуктів бджільництва;
#Товарна пасіка  - пасіка,  призначена для одержання продуктів бджільництва;
#Племінний бджолорозплідник - племінне    бджільницьке підприємство,  спеціалізоване  на  виведенні  бджолиних  маток  і  формуванні бджолиних сімей на продаж.
#Племінний бджолорозплідник - племінне    бджільницьке підприємство,  спеціалізоване  на  виведенні  бджолиних  маток  і  формуванні бджолиних сімей на продаж.
'''Відповідно до положень Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, за виробничим напрямком пасіки розрізняють:'''
'''Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01/print1511356184252964#Text Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9], за виробничим напрямком пасіки розрізняють:'''
#Медотоварні - призначені для одержання продуктів бджільництва (товарного меду, воску бджолиного,  прополісу, маткового молочка, бджолиної отрути, збору пилку);
#Медотоварні - призначені для одержання продуктів бджільництва (товарного меду, воску бджолиного,  прополісу, маткового молочка, бджолиної отрути, збору пилку);
#Запилювально-медові, де бджоли використовуються для запилення садів,  ягідників і ентомофільних  сільськогосподарських культур  і для виробництва меду;
#Запилювально-медові, де бджоли використовуються для запилення садів,  ягідників і ентомофільних  сільськогосподарських культур  і для виробництва меду;
Рядок 21: Рядок 24:
#Карантинні - для витримування бджіл  у карантині.
#Карантинні - для витримування бджіл  у карантині.
'''Крім того, за місцем розташування пасіки розподіляють на:'''
'''Крім того, за місцем розташування пасіки розподіляють на:'''
#Стаціонарні - які мають постійне місце знаходження;
*Стаціонарні - які мають постійне місце знаходження;
#Кочові - які здійснюють періодичний переїзд з однієї медоносної бази на іншу.
*Кочові - які здійснюють періодичний переїзд з однієї медоносної бази на іншу.
==Опис суттєвих аспектів при розміщенні пасік на земельних ділянках==
* Фізичні та юридичні особи можуть розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.
* Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.
* Розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України].
* Перевезення пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власником або користувачами земельних ділянок.
* Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність.
* Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у '''місячний строк''' на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
* Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку.
==Місця для пасіки та правила розміщення==
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про бджільництво» фізичні та  юридичні  особи  '''розміщення пасіки може здійснюватися'''  на земельних  ділянках,  які належать особам на правах власності  або  користування, на  земельних  ділянках інших власників або користувачів (за їх згодою) або на землях лісового фонду.


Згідно Додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 pоку № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів для бджільницьких об'єктів становлять 300 метрів.
==Місце розміщення пасіки==
Відповідно до ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України «Про бджільництво»] фізична, чи  юридична особа  '''розміщення пасіки може здійснюватися''' на:
* земельних  ділянках,  які належать особам на правах власності,
* земельних  ділянках,  які належать особам на праві  користування, 
* земельних  ділянках інших власників або користувачів (за їх згодою),
* на землях лісового фонду.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України].)


Згідно Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл,  пасіку можна розміщувати у благополучній щодо  заразних  хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях,  на  відстані  не  ближче  500  метрів  від  шосейних  доріг  і залізниць,  пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від  тваринницьких  і  птахівницьких  будівель  і  5  км  від воскопереробних  заводів,  підприємств  кондитерської  і  хімічної промисловості,  аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання.  Відстань від товарної пасіки до репродуктивної  і карантинної повинна бути не менше 7 км.
== Правила розміщення пасіки ==
Правила розміщення пасіки регламентовані відповідно до ветеринарно-санітарних правил, а саме:
* Згідно Додатку № 5 до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173] розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів для бджільницьких об'єктів становлять 300 метрів.
* Згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9 " Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл],  пасіку можна розміщувати у благополучній щодо  заразних  хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях,  на  відстані  не  ближче  500  метрів  від  шосейних  доріг  і залізниць,  пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від  тваринницьких  і  птахівницьких  будівель  і  5  км  від воскопереробних  заводів,  підприємств  кондитерської  і  хімічної промисловості,  аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання.  Відстань від товарної пасіки до репродуктивної  і карантинної повинна бути не менше 7 км.


Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.  При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім’ю потрібно 30-35 м², залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
== Правила облаштування пасіки ==
Згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9 "Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл], встановлено наступні норми:
* Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами.  
* Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.   
* При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім’ю потрібно 30-35 м², залежно від способу розміщення бджіл.  
* При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
* Бджіл  утримують  у типових,  справних,  пронумерованих, пофарбованих вуликах. Для фарбування використовують білу, блакитну і жовту фарби. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10-15% від загальної кількості бджолиних сімей) і стільникові  рамки  (не менше 30% від загальної кількості рамок).
* Вулики встановлюють на підставках не  нижче  30  см  від землі, на  відстані  не  більш 3 м один  від одного і 6 - 10 м між рядами. Перед льотками роблять площадки розмірами  0,5  х  0,5  м. Трупи бджіл і сміття на цих площадках збирають і спалюють.
* Для підтримки належного ветеринарно-санітарного стану на стаціонарній пасіці розміщають пасічний будиночок,  а на кочовій - кочову будку.  Пасіку забезпечують предметами і засобами особистої гігієни  і  дезінфекції  (перекис  водню,  1%-ний розчин хлораміну тощо), обладнують дезінфекційну площадку, закриту яму (для стічних вод), туалетне приміщення для бджоляра.
* На території пасіки  відводять  ділянки  для  розміщення контрольного вулика (навіс 1,5 х 2 м), поїлок для бджіл. На  території  стаціонарної  пасіки  необхідно  мати приміщення  для  зберігання  порожніх стільникових рамок,  а також стільників  з  медом  і  пергою,  тари,  бджолярського  інвентарю, дезінфекційних засобів.
* У місцях із холодною тривалою зимою  на  пасіці  будують зимівник (бджоляник) - сухе приміщення, що не промерзає, обладнане припливно-витяжною вентиляцією,  що забезпечує  підтримку  заданих параметрів мікроклімату:  температури  0 - 40 град.  C,  відносної вологості не вище 75-85%,  повітрообміну на 1 родину бджіл  -  0,4 куб. м/год.


Бджіл утримують у типовихсправнихпронумерованих, пофарбованих вуликах. Для фарбування використовують білу, блакитну і жовту фарби. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10-15% від загальної кількості бджолиних сімей) і стільникові рамки (не менше 30% від загальної кількості рамок).
== Правила розмішення пасіки на землях лісового фонду ==
Розміщення пасіки в лісі, регламентовано відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449], а саме:
* Найбільш придатними для розміщення пасік є мішані ліси з наявністю медоносів: липикленаверби, горобини,  жимолості, крушини, глоду, чорниці, малини, вересу, калини, терну тощо.
* Період  розміщення  вуликів і пасік визначається  залежно від календарних термінів цвітіння медоносів.
* Місця  розміщення вуликів і пасік визначаються постійними користувачами земельних ділянок лісового фонду з урахуванням  умов ведення лісового господарства та спеціального використання лісових ресурсів.
* З метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я ділянки для розміщення вуликів і пасів виділяються переважно на узліссях, галявинах і інших не вкритих лісовою рослинністю землях;
Окремо слід зазначити, що відповідно до ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закону України «Про бджільництво»] розміщення пасік  на  землях лісового  фонду  здійснюється '''безоплатно''' з    урахуванням  вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України].


Вулики встановлюють на підставках не  нижче  30  см  від землі, на  відстані  не  більш 3 м один  від одного і 6 - 10 м між рядами. Перед льотками роблять площадки розмірами  0,5  х  0,5  м. Трупи бджіл і сміття на цих площадках збирають і спалюють. Для підтримки належного ветеринарно-санітарного стану на стаціонарній пасіці розміщають пасічний будиночок,  а на кочовій - кочову будку.  Пасіку забезпечують предметами і засобами особистої гігієни  і  дезінфекції  (перекис  водню,  1%-ний розчин хлораміну тощо), обладнують дезінфекційну площадку, закриту яму (для стічних вод), туалетне приміщення для бджоляра.
'''Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється.'''


На території пасіки  відводять  ділянки  для  розміщення контрольного вулика (навіс 1,5 х 2 м), поїлок для бджіл. На  території  стаціонарної  пасіки  необхідно  мати приміщення  для  зберігання  порожніх стільникових рамок,  а також стільників  з медом  і  пергою,  тари,  бджолярського  інвентарю, дезінфекційних засобів.
== Правила перевезення пасік ==
Перевезення пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власником або користувачами земельних ділянок.


У місцях із холодною тривалою зимою на пасіці будують зимівник (бджоляник) - сухе приміщення, що не промерзає, обладнане припливно-витяжною вентиляцієющо забезпечує підтримку заданих параметрів мікроклімату: температури 0 - 40 град. Cвідносної вологості не вище 75-85%, повітрообміну на 1 родину бджіл - 0,4 куб. м/год.
На  місця  медозбору  й  запилення  бджолині сім'ї доставляють усіма видами транспорту (автомобільним, залізничним, річковим  та повітряним) відповідно до правил перевезення тварин і сировини  тваринного  походження, що діють на цих видах транспорту.<br>До перевезення на місця медозбору й запилення допускають здорові бджолині сім'ї з господарств (районів), благополучних щодо хвороб бджіл, при яких вводяться карантинні обмеження.<br>З дозволу  Державного  департаменту  безпечності харчових продуктів допускається, як винятоккочівля здорових бджіл неблагополучної пасіки в неблагополучну щодо даної хвороби зону на спеціально відведені місцявіддалені від благополучних пасік на відстань не
менше 15 км.<br>'''Перевезення (кочівля) бджолиних сімей у прикордонну зону глибиною  не  менше 15 км до державної межі і з цієї зони в глиб країни забороняється.'''


У випадку розміщення пасіки в лісі, відповідно до положень Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України
== Дозвіл на перевезення ==
 
Дозвіл (ветеринарне свідоцтво або довідка) на '''''перевезення''''' бджолосімей, медозбір і запилення сільськогосподарських культур у '''''середині адміністративного району''''' дає  головний  ветеринарний лікар цього району.  
Найбільш придатними для розміщення пасік є мішані ліси з наявністю медоносів: липи,  клена,  верби,  горобини,  жимолості, крушини, глоду, чорниці, малини, вересу, калини, терну тощо.
 
Період  розміщення  вуликів і пасік визначається  залежно від календарних термінів цвітіння медоносів.
 
Місця  розміщення вуликів і пасік визначаються постійними користувачами земельних ділянок лісового фонду з урахуванням  умов ведення лісового господарства та спеціального використання лісових ресурсів.
 
З метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я ділянки для розміщення вуликів і пасів виділяються переважно на узліссях, галявинах і інших не вкритих лісовою рослинністю землях.
 
Окремо слід зазначити, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про бджільництво"  розміщення пасік  на  землях  лісового  фонду  здійснюється '''безоплатно''' з    урахуванням  вимог  Лісового  кодексу  України .


Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється.
Під час '''''перевезення в інші райони''''' - ветеринарний орган області  (в  АР  Крим  -  органи  державного  управління  з питань ветеринарної    медицини  республіки).   
== Перевезення пасік ==
На  місця  медозбору  й  запилення  бджолині  сім'ї доставляють  усіма  видами транспорту (автомобільним, залізничним, річковим  та повітряним) відповідно до правил перевезення тварин і сировини  тваринного  походження, що діють на цих видах транспорту.<br>
До перевезення на місця медозбору й запилення допускають здорові бджолині сім'ї з господарств (районів), благополучних щодо хвороб бджіл, при яких вводяться карантинні обмеження.<br>
З дозволу  Державного  департаменту  безпечності харчових продуктів ветеринарної  медицини допускається,  як виняток,  кочівля здорових бджіл неблагополучної пасіки в неблагополучну щодо  даної  хвороби  зону  на  спеціально відведені місця,  віддалені від благополучних пасік на відстань не
менше 15 км.<br>
'''Перевезення (кочівля) бджолиних сімей у прикордонну зону глибиною  не  менше  15  км до державної межі і з цієї зони в глиб країни забороняється.'''
== Дозвіл на перевезення ==
Дозвіл  (ветеринарне  свідоцтво або довідка) на перевезення бджолосімей, медозбір і запилення      сільськогосподарських      культур      усередині адміністративного  району  дає  головний  ветеринарний лікар цього району,  а  під час перевезення в інші райони - ветеринарний орган  
області  (в  АР  Крим  -  органи  державного  управління  з питань ветеринарної    медицини  республіки).  Міжобласні  перевезення проводяться    за  узгодженням  із  відповідними  управліннями ветмедицини  областей.  <br>
Кочівля  бджолосімей  за  межі  держави погоджується  з державним органом управління з питань ветеринарної
медицини держави, куди ввозяться бджоли для запилення і медозбору.<br>
Власникам пасік бджолосімей,  що перевозяться, видається у  встановленому  порядку  ветеринарне свідоцтво за формою N 1-вет (при перевезенні у межах адміністративного району - довідка),  яке підтверджує  благополуччя  пасік  і  місць їх вивозу щодо заразних хвороб бджіл.  Свідоцтво  видається  не  раніше  ніж  за  три  дні.


== Судова практика, щодо спорів про розмішення пасік ==
'''''Міжобласні  перевезення''''' проводяться    за  узгодженням  із  відповідними  управліннями ветмедицини  областей.  <br>Кочівля  бджолосімей  '''''за  межі  держави''''' погоджується  з державним органом управління з питань ветеринарної медицини держави, куди ввозяться бджоли для запилення і медозбору.<br>Власникам пасік бджолосімей,  що перевозяться, видається у  встановленому  порядку  '''''ветеринарне свідоцтво за формою N 1-вет''''' (при перевезенні у межах адміністративного району - довідка),  яке підтверджує  благополуччя  пасік  і  місць їх вивозу щодо заразних хвороб бджіл.  Свідоцтво  видається  не  раніше  ніж  за  '''''три  дні.'''''


==Див. також==
==Див. також==
* [[Зайняття бджільництвом]]
* [[Зайняття бджільництвом]]
* [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів]]
* [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів]]
* [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів|Правила створення пасік]]
* [[Правила створення та порядок реєстрації пасік]]
* [[Безпека праці в сільському господарстві]]
* [[Безпека праці в сільському господарстві]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Поточна версія на 09:41, 10 жовтня 2023

Нормативна база

Поняття "пасіка" та види пасік

Па́сіка — господарство (ферма) для розведення бджіл.

Законом України "Про бджільництво" визначені такі види пасік:

  1. Племінна пасіка - пасіка, призначена для розмноження, поліпшення та виведення бджіл певної породи, збереження існуючого генофонду бджіл;
  2. Товарна пасіка - пасіка, призначена для одержання продуктів бджільництва;
  3. Племінний бджолорозплідник - племінне бджільницьке підприємство, спеціалізоване на виведенні бджолиних маток і формуванні бджолиних сімей на продаж.

Відповідно до положень Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9, за виробничим напрямком пасіки розрізняють:

  1. Медотоварні - призначені для одержання продуктів бджільництва (товарного меду, воску бджолиного, прополісу, маткового молочка, бджолиної отрути, збору пилку);
  2. Запилювально-медові, де бджоли використовуються для запилення садів, ягідників і ентомофільних сільськогосподарських культур і для виробництва меду;
  3. Запилювальні пасіки - призначені для запилення бджолами культур закритого ґрунту (в теплицях, парниках тощо);
  4. Репродукторні (розплідники) - для відтворення бджіл (виведення бджоломаток, виробництва пакетів бджіл і збору маткового молочка);
  5. Племінні - для розмноження, поліпшення і виведення бджіл певної породи, зберігання генофонду бджіл, що існує, виведення племінних бджоломаток, виробництва пакетів бджіл і збору маткового молочка;
  6. Карантинні - для витримування бджіл у карантині.

Крім того, за місцем розташування пасіки розподіляють на:

  • Стаціонарні - які мають постійне місце знаходження;
  • Кочові - які здійснюють періодичний переїзд з однієї медоносної бази на іншу.

Місце розміщення пасіки

Відповідно до ст. 15 Закон України «Про бджільництво» фізична, чи юридична особа розміщення пасіки може здійснюватися на:

  • земельних ділянках, які належать особам на правах власності,
  • земельних ділянках, які належать особам на праві користування,
  • земельних ділянках інших власників або користувачів (за їх згодою),
  • на землях лісового фонду.(Лісового кодексу України.)

Правила розміщення пасіки

Правила розміщення пасіки регламентовані відповідно до ветеринарно-санітарних правил, а саме:

Правила облаштування пасіки

Згідно з наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9 "Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл, встановлено наступні норми:

  • Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами.
  • Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.
  • При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім’ю потрібно 30-35 м², залежно від способу розміщення бджіл.
  • При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
  • Бджіл утримують у типових, справних, пронумерованих, пофарбованих вуликах. Для фарбування використовують білу, блакитну і жовту фарби. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10-15% від загальної кількості бджолиних сімей) і стільникові рамки (не менше 30% від загальної кількості рамок).
  • Вулики встановлюють на підставках не нижче 30 см від землі, на відстані не більш 3 м один від одного і 6 - 10 м між рядами. Перед льотками роблять площадки розмірами 0,5 х 0,5 м. Трупи бджіл і сміття на цих площадках збирають і спалюють.
  • Для підтримки належного ветеринарно-санітарного стану на стаціонарній пасіці розміщають пасічний будиночок, а на кочовій - кочову будку. Пасіку забезпечують предметами і засобами особистої гігієни і дезінфекції (перекис водню, 1%-ний розчин хлораміну тощо), обладнують дезінфекційну площадку, закриту яму (для стічних вод), туалетне приміщення для бджоляра.
  • На території пасіки відводять ділянки для розміщення контрольного вулика (навіс 1,5 х 2 м), поїлок для бджіл. На території стаціонарної пасіки необхідно мати приміщення для зберігання порожніх стільникових рамок, а також стільників з медом і пергою, тари, бджолярського інвентарю, дезінфекційних засобів.
  • У місцях із холодною тривалою зимою на пасіці будують зимівник (бджоляник) - сухе приміщення, що не промерзає, обладнане припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує підтримку заданих параметрів мікроклімату: температури 0 - 40 град. C, відносної вологості не вище 75-85%, повітрообміну на 1 родину бджіл - 0,4 куб. м/год.

Правила розмішення пасіки на землях лісового фонду

Розміщення пасіки в лісі, регламентовано відповідно до положень Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449, а саме:

  • Найбільш придатними для розміщення пасік є мішані ліси з наявністю медоносів: липи, клена, верби, горобини, жимолості, крушини, глоду, чорниці, малини, вересу, калини, терну тощо.
  • Період розміщення вуликів і пасік визначається залежно від календарних термінів цвітіння медоносів.
  • Місця розміщення вуликів і пасік визначаються постійними користувачами земельних ділянок лісового фонду з урахуванням умов ведення лісового господарства та спеціального використання лісових ресурсів.
  • З метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я ділянки для розміщення вуликів і пасів виділяються переважно на узліссях, галявинах і інших не вкритих лісовою рослинністю землях;

Окремо слід зазначити, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про бджільництво» розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимог Лісового кодексу України.

Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється.

Правила перевезення пасік

Перевезення пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власником або користувачами земельних ділянок.

На місця медозбору й запилення бджолині сім'ї доставляють усіма видами транспорту (автомобільним, залізничним, річковим та повітряним) відповідно до правил перевезення тварин і сировини тваринного походження, що діють на цих видах транспорту.
До перевезення на місця медозбору й запилення допускають здорові бджолині сім'ї з господарств (районів), благополучних щодо хвороб бджіл, при яких вводяться карантинні обмеження.
З дозволу Державного департаменту безпечності харчових продуктів допускається, як виняток, кочівля здорових бджіл неблагополучної пасіки в неблагополучну щодо даної хвороби зону на спеціально відведені місця, віддалені від благополучних пасік на відстань не менше 15 км.
Перевезення (кочівля) бджолиних сімей у прикордонну зону глибиною не менше 15 км до державної межі і з цієї зони в глиб країни забороняється.

Дозвіл на перевезення

Дозвіл (ветеринарне свідоцтво або довідка) на перевезення бджолосімей, медозбір і запилення сільськогосподарських культур у середині адміністративного району дає головний ветеринарний лікар цього району.

Під час перевезення в інші райони - ветеринарний орган області (в АР Крим - органи державного управління з питань ветеринарної медицини республіки).

Міжобласні перевезення проводяться за узгодженням із відповідними управліннями ветмедицини областей.
Кочівля бджолосімей за межі держави погоджується з державним органом управління з питань ветеринарної медицини держави, куди ввозяться бджоли для запилення і медозбору.
Власникам пасік бджолосімей, що перевозяться, видається у встановленому порядку ветеринарне свідоцтво за формою N 1-вет (при перевезенні у межах адміністративного району - довідка), яке підтверджує благополуччя пасік і місць їх вивозу щодо заразних хвороб бджіл. Свідоцтво видається не раніше ніж за три дні.

Див. також