Розбещення неповнолітніх: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: <big><big><big><big>Розбещення неповнолітніх</big></big></big></big> == Нормативна база == * Кримінальний ко...)
 
Немає опису редагування
(Не показані 7 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
<big><big><big><big>Розбещення неповнолітніх</big></big></big></big>
 
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* Кримінальний кодекс України.
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* Кримінальний процесуальний кодекс України.
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
* Постанова Пленуму Верховного Суду України N 5 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи".
* Розбещення неповнолітніх – це злочин передбачений статтю 156 КК України.


== Об'єкт злочину ==
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] '''розбещенням неповнолітніх''' є вчинення розпусних дій щодо особи, яка <u>не досягла шістнадцятирічного віку</u>.


Об'єкт злочину - статева недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. Розбещення неповнолітніх здатне викликати у потерпілих від цього злочину різні статеві збочення.
== Склад злочину ==
Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку. Для кваліфікації діяння за ст. 156 не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості, хто був ініціатором вчинення розпусних дій, а також характеристика потерпілої особи (попереднє ведення статевого життя, наявність сексуального досвіду тощо).


== Розпусні дії ==
=== Об'єкт злочину ===


Вчинення розпусних дій фізичного характеру щодо особи, яка досягла 16-річного віку, може розглядатись як хуліганство, що відзначається винятковим цинізмом (ст. 296) - у разі, коли ці дії поєднуються з грубим порушенням громадського порядку і викликані прагненням продемонструвати явну неповагу до суспільства.
Об'єкт злочину - статева недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку. Не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості, хто був ініціатором вчинення розпусних дій, а також характеристика потерпілої особи (попереднє ведення статевого життя, наявність сексуального досвіду тощо).
З об'єктивної сторони злочин виражається у вчиненні розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх.
=== Об'єктивна сторона злочину ===
Розпусні дії можуть мати як фізичний, так і інтелектуальний характер.
З об'єктивної сторони злочин виражається у <u>вчиненні розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх.</u>
Розпусні дії з потерпілою особою, яка не досягла 16-річного віку, вчинені безпосередньо перед її зґвалтуванням, насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом або статевими зносинами з особою, яка не досягла статевої зрілості, повністю охоплюються відповідними частинами статей 152, 153, 155, оскільки у подібних випадках розбещення неповнолітніх з урахуванням спрямованості умислу винного розглядається лише як етап у вчиненні інших статевих злочинів. Наявність істотного розриву у часі між розпусними діями і вчиненням стосовно однієї й тієї ж потерпілої особи іншого статевого злочину, що виключає переростання одного злочинного діяння в інше, означає, що вчинене треба кваліфікувати за сукупністю відповідних злочинів.
Розпусні дії, передбачені ст. 156, зазвичай спрямовані на задоволення винним статевої пристрасті, на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту або його задоволення. Але мотиви цього злочину не впливають на його кваліфікацію. Винний може керуватись не лише сексуальними, а й іншими спонуканнями (помста близьким, подальше втягнення у проституцію тощо).


'''Види розпусних дій:'''
* <u>фізичні:</u> оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів,  які викликають статеві збудження, навчання статевим збоченням, імітація статевого акту, схиляння або примушування потерпілих до вчинення  певних  сексуальних дій  між собою, вчинення  статевих  зносин,  акту  онанізму  у присутності потерпілої особи тощо;
* <u>інтелектуальні:</u> цинічні розмови з потерпілою особою на сексуальні теми, ознайомлення дитини із порнографічними зображеннями, відеофільмами тощо.


== Фізичне розбещення ==
Злочин вважається закінченим <u>з моменту вчинення розпусних дій</u>.
 
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
Фізичне розбещення - це, зокрема, оголення статевих органів винної або потерпілої особи, мацання їх, інші непристойні дотики, які викликають статеве збудження, навчання онанізму, вчинення у присутності потерпілого статевого акту, акту онанізму, задоволення статевої пристрасті неприродним способом, схилення або примушення потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою або щодо винного тощо. Диспозицією ст. 156 охоплюється також задоволення статевої пристрасті винного неприродним способом (наприклад, оральний або анальний секс), якщо при цьому щодо особи, яка не досягла 16-річного віку, не застосовується фізичне чи психічне насильство та не використовується безпорадний стан потерпілої особи. Механізм виникнення специфічних ушкоджень і змін, які стали результатом розпусних дій фізичного характеру, встановлюється судово-медичною експертизою.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Природні статеві зносини з особою, якій не виповнилось 16 років і яка не досягла статевої зрілості, за її згодою не визнаються фізичним розбещенням неповнолітніх у плані відповідальності за ст. 156 і кваліфікуються за ст. 155.
Розбещення неповнолітніх, яке поєднується з побоями і мордуваннями, заподіянням тілесних ушкоджень, погрозою вбивством, зараженням вірусом імунодефіциту людини або іншою невиліковною інфекційною хворобою, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів за ст. 156 і відповідною статтею про злочин проти здоров'я особи.


== Інтелектуальне розбещення ==
Щодо віку потерпілої особи, то винна особа може достовірно знати або припускати, що така особа не досягла 16 років, або повинна була і могла це усвідомлювати.


Інтелектуальне розбещення може полягати, наприклад, у цинічних розмовах з потерпілим на сексуальні теми, у розповіді відвертих, натуралістичних сексуальних історій, фотографуванні потерпілих у різних сексуальних позах, демонстрації порнографічних предметів. Використання в процесі вчинення розпусних дій творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, а також примушування до участі у їх створенні потребує додаткової кваліфікації за відповідною частиною ст. 301.
=== Суб'єкт злочину ===
Якщо винний, маючи намір зґвалтувати неповнолітню особу, здійснив щодо неї розпусні дії, а закінчене зґвалтування не вчинив з причин, не залежних від його волі, скоєне потрібно кваліфікувати не за ст. 156, а за ст. 15 і частинами 3 або 4 ст. 152.
У разі, коли розбещення неповнолітнього передувало зґвалтуванню, від доведення до кінця якого особа добровільно відмовилась, її дії, за наявності підстав, слід кваліфікувати за ст. 156.
Розбещення неповнолітніх є закінченим злочином з моменту початку вчинення розпусних дій. Згода потерпілого на вчинення щодо нього таких дій, а так само їх результати на кваліфікацію за ст. 156 не впливають.
 
== Суб'єкт злочину ==
 
Суб'єктом злочину виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 16-річного віку. У статті 156 встановлено відповідальність за розпусні дії незалежно від їх гетеро- або гомосексуальної спрямованості, тому винний і потерпілий можуть бути особами як однієї, так і різної статі.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Про момент усвідомлення винною особою віку потерпілої особи див. коментар до ст. 152. У разі сумлінної помилки особи щодо віку потерпілого відповідальність за ст. 156 виключається.
Розпусні дії, передбачені ст. 156, зазвичай спрямовані на задоволення винним статевої пристрасті, на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту або його задоволення. Але мотиви цього злочину не впливають на його кваліфікацію. Винний може керуватись не лише сексуальними, а й іншими спонуканнями (помста близьким, подальше втягнення у проституцію тощо).


Суб'єктом злочину виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 16-річного віку.
== Кваліфікуючі ознаки ==
== Кваліфікуючі ознаки ==


Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення розпусних дій:<br />
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення розпусних дій:
1) щодо малолітньої особи; <br />
# щодо малолітньої особи;  
2) батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього. <br />
# членами сім’ї чи близькими родичами<sup>*</sup>, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього (частина друга статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]).<br />
Про ці поняття див. коментар до статей 152 і 155.
----
 
<sup>*</sup>''<small>близькі родичі та члени сім’ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частина перша статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n391 Кримінального кодексу України]).</small>''
== Покарання ==


Покарання, за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 156 КК України (чинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку), караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.  
== Санкція (покарання) ==
Покарання, за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 156 КК України (ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього), караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
#Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, -    караються <u>обмеженням волі</u> на строк до п'яти років або <u>позбавленням волі</u> на той самий строк.
Стаття 156 відображає вирішення на законодавчому рівні проблеми педофілії - статевого відхилення, яке виявляється у прагненні вчинювати дії сексуального характеру з дітьми. Розбещення неповнолітніх може і не мати на меті сексуальне задоволення винного.
#Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку за наявності кваліфікуючої ознаки, - караються <u>позбавленням волі</u> на строк від п’яти до восьми років з <u>позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років або без такого.         


категорія:кримінальне право|Розбещення неповнолітніх
== Див. також ==
* [[Зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[Категорія:Злочини]]
[[Категорія:Діти]]

Версія за 14:20, 15 червня 2020

Нормативна база

Загальна інформація

Відповідно до статті 156 Кримінального кодексу України розбещенням неповнолітніх є вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку.

Склад злочину

Об'єкт злочину

Об'єкт злочину - статева недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку. Не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості, хто був ініціатором вчинення розпусних дій, а також характеристика потерпілої особи (попереднє ведення статевого життя, наявність сексуального досвіду тощо).

Об'єктивна сторона злочину

З об'єктивної сторони злочин виражається у вчиненні розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх.

Види розпусних дій:

  • фізичні: оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження, навчання статевим збоченням, імітація статевого акту, схиляння або примушування потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою, вчинення статевих зносин, акту онанізму у присутності потерпілої особи тощо;
  • інтелектуальні: цинічні розмови з потерпілою особою на сексуальні теми, ознайомлення дитини із порнографічними зображеннями, відеофільмами тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення розпусних дій.

Суб'єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Щодо віку потерпілої особи, то винна особа може достовірно знати або припускати, що така особа не досягла 16 років, або повинна була і могла це усвідомлювати.

Суб'єкт злочину

Суб'єктом злочину виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 16-річного віку.

Кваліфікуючі ознаки

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення розпусних дій:

  1. щодо малолітньої особи;
  2. членами сім’ї чи близькими родичами*, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього (частина друга статті 156 Кримінального кодексу України).

*близькі родичі та члени сім’ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частина перша статті 3 Кримінального кодексу України).

Санкція (покарання)

  1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
  2. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку за наявності кваліфікуючої ознаки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.         

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Розбещення_неповнолітніх&oldid=21130