Робота у вихідний день. Компенсація за роботу у вихідний день: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
(Не показані 13 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==


*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 року N 311-09 "Про умови праці тимчасових робітників і службовців" (із змінами)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року N 311-09 "Про умови праці тимчасових робітників і службовців" (із змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2009  N 853/13/84-09 "Про оплати праці працівників у вихідні, святкові та неробочі дні"]
 
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"](далі - Закон) в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
 
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до статті 6 якого:
 
1. Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.
 
2. Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
 
3. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).
 
4. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
 
5. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
 
6. У період дії воєнного стану '''НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ''' такі норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]:
*статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів),
*частини першої статті 65;
*частин третьої - п’ятої статті 67;
*'''статей 71-73 (святкові і неробочі дні)'''.
 
Крім того, відповідно  до частини другої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.
|}
 
 
==Загальні положення про вихідний день==
'''Вихідні дні – це дні щотижневого відпочинку.''' Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 52 та 67 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України) при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.<br>
При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.
 
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
 
У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
 
З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
 
Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
Згідно частини 1 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''робота у вихідні дні забороняється'''. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено.<br>
 
Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до вищевикладеного. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу.
Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в частині 2 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].


== Загальні положення про вихідний день ==
== Залучення працівників до роботи у вихідний день==
'''Вихідні дні – це дні щотижневого відпочинку.''' Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 52 та 67 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України) при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.<br>
[[Файл:27 25.jpg|безрамки|ліворуч|,]]
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 2 статті 67 КЗпП України] загальним вихідним днем є неділя.<br>
'''Залучення''' окремих працівників до роботи у вихідні дні '''допускається в таких виняткових випадках''':<br>
Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли з вихідним днем збігається святковий або неробочий день, перелік яких вказано в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 73 КЗпП України], вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.


== Специфіка роботи у вихідні дні ==
1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;<br>
Згідно частини 1 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08  КЗпП України] робота у вихідні дні забороняється. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено.<br>
Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до вищевикладеного. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу. Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в частині 2 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]:
* для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;  
* для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
* для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
* для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.


== Компенсація за роботу у вихідні дні ==
2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;<br>
 
3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;<br>
 
4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.<br>
 
'''Важливо!''' Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться '''за письмовим наказом (розпорядженням)''' власника або уповноваженого ним органу.
 
==Оформлення залучення до роботи у вихідні дні==
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом керівника, у якому зазначається вид компенсації за таку роботу.
 
У наказі також потрібно зазначити П. І. Б. працівника (працівників), бригади, ділянки, відділи тощо, які працюватимуть у ці дні. У наказі про залучення до роботи у вихідний день, крім цього, слід зазначати спосіб компенсації, що встановлюється за взаємною згодою роботодавця та працівника.
 
Якщо працівникові надається відгул, то в наказі доцільно вказати, коли працівник відпочиватиме. Працівник не має права самовільно обрати день відгулу без згоди роботодавця.
 
==Компенсація за роботу у вихідні дні==
[[Файл:26198020 1551110468338636 7572265495581850294 o.jpg|міні|Компенсація за роботу у вихідний день (графіка)]]
[[Файл:26198020 1551110468338636 7572265495581850294 o.jpg|міні|Компенсація за роботу у вихідний день (графіка)]]
Стаття 72 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] регулює питання компенсації за роботу у вихідний день. Так, відповідно до вказаної статті робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107  [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у подвійному розмірі:
Стаття 72 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] регулює питання компенсації за роботу у вихідний день.
* відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
 
* працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
Так, відповідно до вказаної статті робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін:
* працівникам, які одержують місячний оклад:
* наданням іншого дня відпочинку;
# у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної [[Норма тривалості робочого часу|норми робочого часу]];
* у грошовій формі у подвійному розмірі.
# в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.<br>
 
За роботу у вихідні дні тимчасовим працівникам, що уклали [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудовий договір]] на термін не більше шести днів, інші дні відпочинку не надаються, а оплата провадиться в одинарному розмірі. Зазначене передбачено пунктом 9 Указу Президії Верховної Ради СРСР [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 «Про умови праці тимчасових робітників і службовців»].<br>
Інший день відпочинку замість роботи у вихідний день компенсується з оплатою  роботи  у  вихідний день  в  одинарному розмірі.  Термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09#Text лист Міністерства праці та соціальної політики України  від 29.12. 2009 р. № 853/13/84-09)].
Вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.<br>
 
Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107  [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у подвійному розмірі:
*відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
*працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
*працівникам, які одержують місячний оклад:
#у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної [[Норма тривалості робочого часу|норми робочого часу]];
#в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.<br>
 
За роботу у вихідні дні тимчасовим працівникам, що уклали [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудовий договір]] на термін ''не більше шести днів'', інші дні відпочинку не надаються, а оплата провадиться в одинарному розмірі. Зазначене передбачено пунктом 9 Указу Президії Верховної Ради СРСР [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 «Про умови праці тимчасових робітників і службовців»].<br>
 
Робота у нічний час з 22.00 до 06.00 оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу), за кожну годину роботи у нічний час відповідно до вимог ст. 108 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
 
'''Зверніть увагу!''' Вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.<br>
 
'''Порушення у сфері роботи у вихідний день розглядають органи вказані в статті 221 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], це – [[Комісія по трудових спорах|комісії по трудових спорах]] та суди (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні).'''
 
Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством, ст.222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
 
Окрім цього, трудовий спір між працівником і власником або уповноваженим ним органом незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом '''медіації''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].


'''Порушення у сфері роботи у вихідний день розглядають органи вказані в статті 221 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08  КЗпП України], це – [[Комісія по трудовим спорам|комісії по трудових спорах]] та суди (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні).'''
==Див. також==
*[[Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні]]
*[[Час, відведений для відпочинку]]


[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Версія за 13:11, 29 березня 2022

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"(далі - Закон) в Україні введено режим воєнного стану!

24 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до статті 6 якого:

1. Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.

2. Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.

3. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

4. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

5. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

6. У період дії воєнного стану НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ такі норми Кодексу законів про працю України:

  • статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів),
  • частини першої статті 65;
  • частин третьої - п’ятої статті 67;
  • статей 71-73 (святкові і неробочі дні).

Крім того, відповідно до частини другої статті 9 Закону працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 Закону), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.


Загальні положення про вихідний день

Вихідні дні – це дні щотижневого відпочинку. Відповідно до статей 52 та 67 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Згідно частини 1 статті 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 КЗпП України), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено.

Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до вищевикладеного. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу. Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в частині 2 статті 71 КЗпП України.

Залучення працівників до роботи у вихідний день

,

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Важливо! Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Оформлення залучення до роботи у вихідні дні

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом керівника, у якому зазначається вид компенсації за таку роботу.

У наказі також потрібно зазначити П. І. Б. працівника (працівників), бригади, ділянки, відділи тощо, які працюватимуть у ці дні. У наказі про залучення до роботи у вихідний день, крім цього, слід зазначати спосіб компенсації, що встановлюється за взаємною згодою роботодавця та працівника.

Якщо працівникові надається відгул, то в наказі доцільно вказати, коли працівник відпочиватиме. Працівник не має права самовільно обрати день відгулу без згоди роботодавця.

Компенсація за роботу у вихідні дні

Компенсація за роботу у вихідний день (графіка)

Стаття 72 КЗпП України регулює питання компенсації за роботу у вихідний день.

Так, відповідно до вказаної статті робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін:

  • наданням іншого дня відпочинку;
  • у грошовій формі у подвійному розмірі.

Інший день відпочинку замість роботи у вихідний день компенсується з оплатою роботи у вихідний день в одинарному розмірі. Термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12. 2009 р. № 853/13/84-09).

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП України у подвійному розмірі:

  • відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
  • працівникам, які одержують місячний оклад:
  1. у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу;
  2. в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

За роботу у вихідні дні тимчасовим працівникам, що уклали трудовий договір на термін не більше шести днів, інші дні відпочинку не надаються, а оплата провадиться в одинарному розмірі. Зазначене передбачено пунктом 9 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців».

Робота у нічний час з 22.00 до 06.00 оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу), за кожну годину роботи у нічний час відповідно до вимог ст. 108 КЗпП України.

Зверніть увагу! Вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.

Порушення у сфері роботи у вихідний день розглядають органи вказані в статті 221 КЗпП України, це – комісії по трудових спорах та суди (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні).

Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством, ст.222 КЗпП України.

Окрім цього, трудовий спір між працівником і власником або уповноваженим ним органом незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених КЗпП України.

Див. також