Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Згідно статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Для отримання можливості реєстрації місця проживання у будинку, його статус необхідно спочатку змінити з дачного (садового) на жилий.
Для застосування механізму переведення дачних і садових будинків у жилі будинки, необхідною передумовою є їх відповідність будівельним нормам. При цьому також необхідно змінити цільове призначення земельної ділянки.

Зміна цільового призначення земельної ділянки

Для того, щоб змінити цільове призначення Вашої земельної ділянки, Вам необхідно здійснити наступні дії.
Зміна цільового призначення передбачає розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Оформити нотаріально засвідчену заяву на зміну цільового призначення, підписану власником. Дана заява є підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.Тому необхідно замовити у землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення.
Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню уповноваженими органами влади відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України. А саме: місцевим управлінням Держгеокадастру, місцевим відділом архітектури та містобудування та іншими організаціями в окремих індивідуальних випадках.
Звернутись до органу, уповноваженого приймати рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з клопотанням про затвердження проекту. Таким органом у межах населених пунктів є відповідна сільська, селищна, міська рада.
Уповноважений орган має прийняти рішення про затвердження проекту та зміну цільового призначення земельної ділянки або відмову у вчиненні таких дій.
Виключними підставами відмови можуть бути:

  • невідповідність запроектованого цільового призначення вимогам закону або прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів,
  • неузгодженість цільового призначення земельної ділянки вимогам затвердженої містобудівної документації або документації із землеустрою.

В подальшому слід звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку.
Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.

Органи, що здійснюють переведення дачного будинку в житловий

Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально.
При цьому, земельні ділянки, на яких вони розташовані, повинні мати цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд». Земельні ділянки садівничих товариств віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення і мають цільове призначення «для індивідуального садівництва», що передбачає право будівництва на ній саме дачного (садового) будинку, а тому переведення його у жилий фонд можливе після зміни цільового призначення землі на цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд». Разом із заявою про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок, громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа подає до виконавчого органу місцевої ради звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам і на підставі цього приймається рішення про переведення будинку у жилий.
Таким чином, переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, створює належні умови для реалізації громадянами права на вільний вибір місця проживання.

Процедура переведення та необхідні документи

З вересня 2014 року на підставі Закону N 1673-VII від 02.09.2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання» громадянам України дозволили реєструвати місце проживання в дачних і садових будинках, але при одній умові - їх треба перевести у жилі. Чи стосується це будь-якої дачі, і як це зробити? В Законі N 1673 було зазначено, що порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, визначається Постановою Кабміна N 321 від 29.04.2015 року. Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки.
Власник (або уповноважена ним особа) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради наступні документи:

  • заяву встановленого зразка;
  • копію документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчену в установленому порядку;
  • письмову згоду співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;
  • звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам.

В звіті робиться висновок про результати технічного огляду будинку, чи відповідає він основним вимогам до жилого будинку, а саме:

Остаточне рішення про переведення садових і дачних будинків у жилі приймається органом місцевого самоврядування, протягом місяця з дня надходження заяви та доданих до неї документів. Потім, у триденний строк з дня прийняття рішення, орган місцевого самоврядування видає або надсилає власникові рекомендованим листом рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок із зазначенням його адреси (або рішення про відмову в переведенні разом з поданими документами).
Рішення про переведення є підставою для внесення відповідних змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право повторно подати документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.

Реєстрація місця проживання особи

Законодавство не дозволяє зареєструвати громадянина у садовому чи дачному будинку, оскільки такі будинки не призначені для постійного проживання. Разом з тим, така реєстрація в першу чергу необхідна тим громадянам, які постійно проживають в таких будинках і не мають іншого місця постійного проживання, оскільки від реєстрації місця проживання безпосередньо залежить можливість реалізації прав та свобод громадян, зокрема, участь у виборах, отримання соціальних пільг та пенсій, працевлаштування, одержання медичної допомоги, освіти, послуг поштового зв'язку тощо.
Вказане питання одержало законодавче вирішення 2 вересня 2014 року, коли Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації у них місця проживання» за № 1673-VII, який набрав чинності 27 вересня 2014 року. Вказаним Законом були внесені зміни до Житлового та Цивільного кодексів України, а також Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11.12.2003р. (надалі – Закон № 1382-IV).
Законом розширено поняття місця проживання фізичної особи, яким є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. У свою чергу Закон № 1382-IV також по-новому визначає місце проживання як житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село), в якому особа проживає постійно або тимчасово без обмеження строком, оскільки за змістом вказаного Закону раніше для визначення місця проживання вимагалось проживання в ньому строком понад шість місяців на рік.
Ключовим аспектом вказаного Закону є те, що Житловий кодекс УРСР доповнено статтею 8-1, також уточнено призначення жилих будинків і жилих приміщень не тільки для постійного але і для тимчасового проживання громадян (ст.6).
Оскільки дачні поселення та садівницькі товариства, як правило, знаходяться за межами населених пунктів (міста, селища, села), прикінцевими положеннями Закону передбачено, що тимчасово, до проведення реформи з питань адміністративно-територіального устрою, відносяться:

  • по-перше, дачні поселення та садівницькі товариства у приміських зонах обліковуються за тими населеними пунктами, з якими вони зв'язані в адміністративному або територіальному відношенні;
  • по-друге, до жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, також відносяться жителі, які проживають постійно за межами цих адміністративно-територіальних одиниць та житло яких віднесено до відповідного села, селища чи міста, що дозволить врегулювати питання конституційного забезпечення прав і свобод цих громадян.

Таким чином, переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, створить належні умови для реалізації громадянами права на вільний вибір місця проживання.
Для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

  1. заяву встановленої форми;
  2. документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;
  3. квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);
  4. документи, що підтверджують свідоцтво про право власності;
  5. військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
  6. заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за встановленою формою (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:

  • документ, що посвідчує особу представника;
  • документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Переведення_дачного_(садового)_будинку_в_жилий_та_реєстрація_місця_проживання_в_ньому&oldid=8156