Реабілітація учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Конституція України
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Закон України «Про відпустки»
Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»

Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»
Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»

Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»
Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»
Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 201 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1057 «Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях»

Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»


Поняття та види реабілітації учасників АТО (ООС)

Сьогодні в українському суспільстві залишається актуальною тема повернення учасників АТО (ООС) у мирне життя, а саме: реабілітація, відновлення організму, підтримка родин бійців.

Реабілітація учасників АТО (ООС) - це один із найважливіших напрямків діяльності органів державної влади щодо створення та реалізації програм соціального захисту бійців, збереження або відновлення фізичного та психологічного здоров’я учасників бойових дій, досягнення ними соціально-психологічного благополуччя.

До реабілітації можна віднести такі заходи:

-         лікування (безкоштовне протезування, безкоштовні ліки та лікарські засоби);

-         психологічна реабілітація (санаторно-курортне лікування).

Розроблення та впровадження державної стратегії в питаннях соціального захисту ветеранів АТО (ООС) покладено на Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України - центральний орган виконавчої влади, утворений на підставі постанови Кабінету Міністрів України 28 листопада 2018 року, шляхом реорганізації Державної служби України у справах ветеранів. Перейменоване 2 вересня 2019 року з назви «Міністерство у справах ветеранів» та приєднанням Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, а також Міністерство соціальної політики України.

Лікування та реабілітація учасників АТО (ООС)

З моменту отримання відповідного статусу учасник АТО (ООС), особа з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих учасників АТО (ООС) набувають право на безкоштовні ліки та лікарські засоби.

Безкоштовні ліки, лікарські засоби можна отримати в аптеках, при медичному закладі, лікар якого видав рецепт на лікування. Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб проводиться за місцем проживання цих осіб. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами.

При цьому з собою необхідно мати рецепт лікаря та ветеранське посвідчення.

Відповідний рецепт видається на лікування наступних захворювань: онкологічні захворювання, гематологічні захворювання, діабет (цукровий і нецукровий), ревматизм, ревматоїдний артрит, пухирчатка, системний гострий вовчак, системні, хронічні, тяжкі захворювання шкіри, сифіліс, лепра, туберкульоз, аддісонова хвороба, гепатоцеребральна дистрофія, фенілкетонурія, шизофренія та епілепсія, психічні захворювання (особам з інвалідністю І та ІІ груп, а також хворим, які працюють в лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів), стан після операції протезування клапанів серця, гостра переміжна порфірія, муковісцидоз, тяжкі форми бруцельозу, дизентерія, гіпофізарний нанізм, стан після пересадки органів і тканин, бронхіальна астма, хвороба Бехтерєва, міостенія, міопатія, мозочкова атаксія Марі, хвороба Паркінсона, інфаркт міокарду (перші шість місяців), дитячий церебральний параліч, СНІД, ВІЛ-інфекція, післяопераційний гіпотиреоз, у тому числі з приводу раку щитовидної залози, гіпопаратиреоз, вроджена дисфункція кори наднирників.

Особливою умовою при цьому є те, що безоплатний відпуск лікарських засобів провадиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворим надано пільги. Аптеки можуть закупляти і, відповідно, безкоштовно надавати лікарські засоби, які містяться в переліку, передбаченому Постановою КМУ №333 від 25 березня 2009 року «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення».

Дане питання регулюється у відповідності до п.1, ст. 12,13,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанови КМУ №1303 від 17.08.1998 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»

На безкоштовне протезування мають право учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих.

Зубопротезування здійснюється в державних закладах охорони здоров’я та фінансується з місцевих бюджетів. В разі відмови у наданні пільги слід звертатися до територіальних структурних підрозділів з питань охорони здоров’я за місцем проживання (обласних, міських).

Дане питання регулюється у відповідності до п.2, ст. 12, 13, 15  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Психологічна реабілітація учасників АТО

Право психологічну реабілітацію мають учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни, постраждалі учасники Революції Гідності.

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь у АТО (ООС) в обов’язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико - психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад.

Задля відшкодування послуг із психологічної реабілітації, витрат на оплату проїзду, проживання та харчування в умовах стаціонару Потрібно звернутися до районного органу соціального захисту за місцем реєстрації або за місцем фактичного проживання або за місцем розташування військової частини. Потім потрібно вибрати реабілітаційну установу із запропонованого органом соціального захисту переліку і подати необхідні документи. А саме:

-  заяву, копію посвідчення (УБД, особи з інвалідністю, учасника війни, чи постраждалого учасника Революції Гідності),

-  копію документа що підтверджує безпосередню участь в АТО або забезпеченні її проведення з безпосереднім перебуванням в районах АТО у період її проведення.

-  згодом потрібно укласти тристоронній договір із органом соцзахисту та реабілітаційною установою.

Дане питання регулюється у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1057 «Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» , постановою КМУ від 12 липня 2017 р. № 497 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності».

           Законодавством України також передбачено санаторно-курортне лікування, а саме забезпечення безоплатними путівками:

-  учасників бойових дій - не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;

-  постраждалі учасники Революції Гідності – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;

-  учасники війни - не частіше ніж один раз на два роки строком на 18-21 день;

-  особи з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день;

-  особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) з них: І та II групи до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів;

-  III групи - до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день, члени сімей загиблих.

Варто зазначити, що законодавством передбачено можливість учасника російсько-української війни самостійно обрати санаторій для оздоровлення. Потрібно вибрати бажаний санаторій та повідомити управління соцзахисту про нього. Управління соцзахисту перевіряє заклад на відповідність встановленим вимогам. Між органом соцзахисту, особою та адміністрацією санаторію укладається тристоронній договір про отримання путівки та надання лікування.

Оплата путівки проводиться лише після проходження курсу лікування. Якщо обраним санаторієм надаються неякісні послуги, то Ви маєте право відмовитись від укладання договору з цим санаторієм та обрати собі інший санаторій.

Грошова компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування виплачується через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.

Для того, щоб отримати санаторно-курортне лікування потрібно:

-  стати на облік в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районних, районних в м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органах міських рад для санаторно-курортного лікування;

-  подати документи (особисто або через уповноважену особу) до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або за місцем обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту;

-  працівники органів соціального захисту населення повинні надати ґрунтовну консультацію щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням, ознайомити із відповідним переліком санаторно-курортних закладів, які здійснюють лікування і врешті-решт видати санаторно-курортну путівку.

Необхідні для цього документи:

-  паспорт (копія та оригінал);

-  заява на видачу путівки;

-  медична довідка лікувальної установи за формою № 070/о;

-  копія посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (оригінал подається для перевірки);

-  копія військового квитка (за наявності).

На безоплатне та пільгове забезпечення за рахунок коштів державного бюджету путівкою до дитячого закладу оздоровлення один раз на рік за умови, що така путівка не надавалась їй у поточному році за рахунок коштів місцевих бюджетів мають право діти учасників бойових дій та діти, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення АТО (ООС) чи помер внаслідок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час участі в АТО (ООС).

За кошти державного бюджету (з оплатою батьками 20-відсоткової вартості путівки) діти направляються до дитячих закладів оздоровлення Українського дитячого центру «Молода гвардія» та Міжнародного дитячого центру «Артек». Діти військовослужбовців направляються на оздоровлення до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна.

Для цього потрібно звернутись до управління соціального захисту населення за місцем постійного проживання дитини; і подати копію свідоцтва про народження дитини та копію посвідчення учасника бойових дій батька/матері.

Перед відправленням дитина повинна пройти медичний огляд та отримати довідку за формою 079/о.

Проїзд груп дітей та супроводжувачів здійснюється за кошти батьків.

Дане питання регулюється у відповідності до п. 3 ст. 12, п.З; ст 13, п.З; ст.15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; постанови КМУ від 31 березня 2015 р. № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності та учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням»; постанови КМУ «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян» від 17 червня 2004 року №785; постанови КМУ «Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету» від 17 липня 2009 року №734.

Гарантії працевлаштування учасників АТО

Відповідно до Закону України № 1436-VIII «Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» внесено додаткові гарантій у сприянні працевлаштуванню учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Закон спрямований на поліпшення соціального захисту учасників антитерористичної операції.
Зміни до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» розширюють перелік категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, та включають в нього учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Зміни стосуються лише осіб, які зареєстровані в державній службі зайнятості та перебувають на обліку як безробітні.
Реалізація положень Закону сприятиме працевлаштуванню учасників антитерористичної операції, оскільки відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцю, який працевлаштує на нове робоче місце, за направленням Державної служби зайнятості, зазначених осіб, строком не менше ніж на два роки, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 14 Закону України “Про зайнятість населення”, роботодавцю, який працевлаштує на нове робоче місце (за направленням Державної служби зайнятості) учасників АТО терміном не менше ніж на 2 роки, щомісяця компенсуються фактичні витрати в розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім того, роботодавець не має права безпідставно відмовити учасникам АТО, які прийшли до нього влаштовуватися на роботу, адже, відповідно до Закону, вони включаються до переліку громадян, на яких поширюються квоти при працевлаштуванні. Таким чином, частка учасників АТО разом із іншими пільговиками на підприємстві має становити не менше 5%.
Ці додаткові гарантії полягають у тому, що на підприємствах, в установах та організаціях, на які поширюється дія Закону, існують квоти в розмірі 5% від середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для працевлаштування пільгових категорій громадян. Таких категорій громадян є вісім, серед них — і учасники бойових дій.
Однак закон не поширюється на абсолютно всі підприємства, зареєстровані на території нашої держави. Вказані положення закону розповсюджуються лише на ті підприємства, штат яких налічує понад 20 осіб.