Підтвердження рівня вільного володіння державною мовою переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
м (Kryvyyrih2.dnipro перейменував сторінку з [[«Атестація осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою...)
(Немає відмінностей)

Версія за 11:39, 3 жовтня 2017

1. Нормативна база

Закон України "Про державну службу"

Постанова КМУ "Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою"

Постанова КМУ "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби"

Роз’яснення стосовно атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою

2. Проведення атестації

Із набранням чинності Закону України «Про державну службу» суттєвих змін зазнав порядок вступу на державну службу. Так, однією із загальних вимог до осіб, які претендують на вступ на державну службу, встановлених положеннями статті 20 згаданого Закону, є вільне володіння державною мовою.

Нормами статті 25 вищевказаного Закону визначено, що особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, зокрема має подати посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою.

ПОСТАНОВОЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ( від 26 квітня 2017 р. № 301 ) " Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою " , а саме Додатком 1 до Порядку визначені ВИМОГИ щодо рівня мовної компетентності* осіб, які претендують на зайняття посади державної служби

  • Знання:
  • функцій державної мови; історії становлення української мови як державної;
  • лексичного складу і граматичної будови української мови;
  • значення власне українських і запозичених слів;
  • фонетичної будови української мови, орфоепічних норм, закономірностей звукових змін (чергування звуків, подовження приголосних, спрощення в групах приголосних);
  • правил орфографії та пунктуації;
  • стильової диференціації мови;
  • типів словників української мови та їх призначення.
  • Володіння:
  • загальновживаною лексикою і фаховою термінологією;
  • навичками побудови словосполучень і речень;
  • усним і писемним літературним мовленням;
  • засобами милозвучності української мови.
  • Вміння:
  • вживати апостроф і м’який знак в українських та іншомовних словах;
  • відмінювати загальні і власні назви (імена, прізвища, географічні назви, назви установ тощо); використовувати відмінкові форми іменників;
  • відмінювати прикметники; вживати вищий і найвищий ступені порівняння; утворювати присвійні прикметники;
  • відмінювати займенники;
  • відмінювати числівники; поєднувати числівники з іменниками;
  • використовувати особові форми дієслів у різних часових та способових формах;
  • вживати прийменники у/в; з/із/зі/зо; над/наді тощо;
  • вживати сполучники сурядності та підрядності, а також сполучні слова для побудови складних речень;
  • писати складні слова разом, окремо і через дефіс;
  • утворювати і використовувати складноскорочені слова (абревіатури).
  • Застосування:
  • формул вітання, прощання, вибачення, подяки тощо;
  • словників української мови (орфографічного, тлумачного, іншомовних слів, перекладних словників тощо);
  • українських відповідників до поширених конструкцій російської мови, зокрема з прийменниками “в”, “из-за”, “около”, “по”, “при”, “у”; з активними дієприкметниками теперішнього часу; із стійкими сполуками тощо;
  • розділових знаків у простому і складному реченнях;
  • розділових знаків для виокремлення звертань, однорідних членів речення, відокремлених означень, додатків, обставин, вставних і вставлених слів, словосполучень, речень;
  • розділових знаків для оформлення прямої та непрямої мови.
  • Розрізнення:
  • понять “українська мова” і “українська літературна мова”;
  • української літературної мови і діалекту;
  • антонімів, синонімів, омонімів, паронімів;
  • однозначних та багатозначних слів;
  • слів у прямому і переносному значенні.

_____________________

  • Мовна компетентність — знання мови, її норм, правил та закономірностей функціонування в різних сферах суспільної діяльності. Державний службовець повинен володіти мовною компетентністю, яка передбачає розуміння структури мови, знання особливостей її словникового складу та граматичної будови, правил написання слів та їх використання в різних функціональних стилях, зокрема в офіційно-діловому. Мовна компетентність державного службовця включає знання про функціонування і системну організацію української мови на рівнях лексики, граматики, фонетики і фонології, орфографії, орфоепії, пунктуації.



ПОСТАНОВОЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ( від 26 квітня 2017 р. № 301 ) " Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою " , а саме Додаток 2 до Порядку ВИМОГИ щодо рівня комунікативної компетентності* осіб, які претендують на зайняття посади державної служби

  • Знання:
  • норм української літературної мови в офіційному спілкуванні;
  • структури та основних мовних характеристик жанрів офіційно-ділового стилю.
  • Володіння:
  • лексикою і фразеологією офіційно-ділового стилю;
  • комунікативними навичками у сфері офіційно-ділового спілкування.
  • Вміти:
  • спілкуватися (в усній і письмовій формах) у фаховій діяльності.
  • Застосування:
  • стилістичних норм мови з використанням відповідних мовних засобів усіх рівнів в офіційно-діловому стилі;
  • специфічних лексико-фразеологічних засобів у діловому спілкуванні (номенклатури, професіоналізмів, штампів, кліше, стандартів тощо);
  • формули ввічливості;
  • мовних засобів висловлення подяки, вибачення, згоди/незгоди, підтримки, схвалення, сумніву, занепокоєння, заперечення, попередження тощо;
  • мовних засобів формулювання думки, зокрема тези, антитези, мети, завдань, висновків тощо, у тому числі в текстах публічних виступів.
  • Розрізнення:
  • стилів української ділової мови, їх особливостей;
  • жанрів ділової мови за критерієм функціонального призначення;
  • канцелярського підстилю: організаційних документів (положення, статут, інструкція, правила), розпорядчих, довідково-інформаційних текстів (довідка, лист, записка, акт, звіт, оголошення, протокол, подання, план роботи), кадрової та особової документації;
  • нормативного підстилю (конституція, закон, кодекс, постанова, розпорядження, указ тощо);
  • дипломатичного підстилю — документів у сфері внутрішньовідомчої діяльності та міжнародних відносин (нота, меморандум, декларація, заява, відозва тощо).

____________________

  • * Комунікативна компетентність — здатність особи застосовувати знання мови в різних ситуаціях спілкування. Державний службовець повинен володіти комунікативною компетентністю, яка ґрунтується на знанні структури, норм і функцій української мови у сфері ділового спілкування, а також особливостей мовного оформлення його основних жанрів, що дає змогу посадовій особі ефективно виконувати свої службові обов’язки.
  • Комунікативна компетентність державного службовця передбачає, зокрема, володіння такими навичками:
  • створення текстів різних жанрів усного і писемного мовлення, у тому числі офіційно-ділового стилю;
  • аналіз та реферування текстів різних жанрів, підготовка аналітичних оглядів, довідок, висновків на основі опрацьованих текстів;
  • опрацювання текстів документів відповідно до службової потреби;
  • монологічне та діалогічне (полілогічне) мовлення фахового спрямування (доповідь, звіт, промова, дискусія);
  • дотримання норм української літературної мови в офіційному спілкуванні (організація офіційних заходів, корпоративне та адміністративне спілкування тощо);
  • спілкування українською мовою на засадах соціальної та міжособистісної етики, моделювання комунікативної поведінки відповідно до ситуації у роботі з конфліктними групами (правопорушниками, особами з особливими потребами тощо);
  • обрання та застосування різних комунікативних стратегій для досягнення позитивного результату.


Права та обов’язки учасників атестації

Права та обов'язки учасників атестації регулюються п.16 -20 ПОСТАНОВОЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ( від 26 квітня 2017 р. № 301 ) " Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою "

  • 16. Учасник атестації має право на:
  • 1) доступ до інформації про:
  • строки та порядок проведення атестації;
  • час і місце проведення атестації;
  • порядок визначення, спосіб та час оголошення результатів атестації;
  • 2) ввічливе та неупереджене ставлення до себе з боку осіб, відповідальних за організацію та проведення атестації;
  • 3) ознайомлення із своєю роботою, виконаною у письмовій формі під час проходження атестації; отримання після оголошення результатів атестації у письмовій формі засвідченої копії такої роботи.
  • 17. Учасник атестації зобов’язаний:
  • 1) ознайомитися з порядком проведення атестації, дотримуватися його;
  • 2) своєчасно прибути до визначеного місця проведення атестації з документом, що посвідчує його особу та підтверджує громадянство України;
  • 3) ввічливо ставитися до інших учасників атестації;
  • 4) виконувати вказівки та вимоги голови, членів та секретаря атестаційної комісії щодо процедури проходження атестації;
  • 5) після закінчення часу, відведеного для виконання завдань у письмовій формі, повернути матеріали атестації;
  • 6) виконувати завдання у письмовій формі на робочому місці, визначеному атестаційною комісією;
  • 7) виконувати та оформляти завдання у письмовій формі згідно з вимогами, зазначеними в зошиті із завданнями.
  • 18. Учаснику атестації забороняється:
  • 1) мати при собі або на робочому місці, визначеному атестаційною комісією, протягом часу, відведеного для виконання завдань у письмовій та усній формі, засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені цим Порядком (крім випадків, коли використання додаткових електронних приладів становить розумне пристосування для особи, яка має інвалідність);
  • 2) протягом часу, відведеного для виконання завдань у письмовій та усній формі:
  • заважати іншим учасникам атестації виконувати завдання;
  • спілкуватися у будь-якій формі з іншим учасником атестації під час виконання завдань;
  • списувати відповіді на завдання в іншого учасника атестації;
  • виносити за межі аудиторії зошити із завданнями, їх окремі аркуші, бланки відповідей;
  • 3) псувати майно уповноваженого вищого навчального закладу, в приміщенні якого проводиться атестація, чи майно осіб, які проходять атестацію.
  • 19. У разі порушення однієї або кількох вимог, передбачених пунктами 17 та 18 цього Порядку, учасник атестації відсторонюється від подальшого проходження атестації, про що складається відповідний акт, який підписується присутніми членами атестаційної комісії.
  • 20. Якщо учасник атестації працює або навчається в уповноваженому вищому навчальному закладі, яким утворена атестаційна комісія, він проходить атестацію в іншому уповноваженому вищому навчальному закладі.
Хто проводить атестацію?

Проведення атестаційної комісії регулюється п.5 -15 ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ( від 26 квітня 2017 р. № 301 ) " Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою"

  • 5. Для організації та проведення атестації уповноважений вищий навчальний заклад утворює атестаційну комісію.
  • 6. Формування, організацію роботи та контроль за діяльністю атестаційної комісії здійснює керівник уповноваженого вищого навчального закладу.
  • 7. Атестаційна комісія проводить свою роботу у строки, визначені графіком атестаційних сесій, що за пропозицією голови атестаційної комісії затверджується керівником уповноваженого вищого навчального закладу.
  • 8. Атестаційна комісія утворюється у складі голови та трьох членів комісії з числа осіб, які мають освіту за спеціалізацією “Українська мова та література” спеціальності “Філологія”. Щонайменше один з членів атестаційної комісії повинен мати науковий ступінь не нижче доктора філософії.
  • Персональний склад атестаційної комісії затверджується наказом керівника уповноваженого вищого навчального закладу.
  • 9. Голова атестаційної комісії:
  • 1) організовує роботу атестаційної комісії;
  • 2) визначає обов’язки секретаря атестаційної комісії;
  • 3) встановлює порядок повідомлення членів атестаційної комісії про проведення її засідань;
  • 4) веде засідання атестаційної комісії;
  • 5) дає доручення членам атестаційної комісії та контролює їх виконання;
  • 6) вносить пропозиції щодо зміни персонального складу атестаційної комісії;
  • 7) організовує розміщення на офіційному веб-сайті уповноваженого вищого навчального закладу інформації про дату, час та місце проведення атестації, порядок реєстрації для проходження атестації.
  • 10. Секретар атестаційної комісії призначається наказом керівника уповноваженого вищого навчального закладу з числа його працівників і не є членом атестаційної комісії.
  • Секретар атестаційної комісії забезпечує правильне і своєчасне оформлення документів, пов’язаних з роботою атестаційної комісії, їх зберігання.
  • 11. Голова та члени атестаційної комісії у разі виникнення конфлікту інтересів та обставин, що викликають сумнів у їх безсторонності, повинні бути відведені від розгляду відповідного питання. У разі наявності таких обставин голова та члени атестаційної комісії можуть заявити про самовідвід.
  • Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і здійснений до початку розгляду відповідного питання.
  • Рішення про відвід (самовідвід) приймається на засіданні атестаційної комісії більшістю голосів її членів, які беруть участь у ньому. Член комісії, щодо якого приймається рішення про відвід (самовідвід), не бере участі в голосуванні.
  • 12. Засідання атестаційної комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.
  • Атестаційна комісія приймає рішення більшістю голосів присутніх на її засіданні членів. За однакової кількості голосів вирішальний голос має голова атестаційної комісії.
  • Під час засідання атестаційної комісії ведеться протокол.
  • Протоколи засідань атестаційної комісії, відомості про результати атестації та матеріали атестації зберігаються в уповноваженому вищому навчальному закладі протягом трьох років.
  • 13. Під час проведення атестації, крім учасників атестації, голови, членів та секретаря атестаційної комісії, за рішенням керівника уповноваженого навчального закладу можуть бути присутні представники громадських об’єднань, що провадять свою діяльність згідно із Законом України “Про громадські об’єднання”.
  • Для участі у засіданні атестаційної комісії представникам громадських об’єднань необхідно звернутися з письмовою заявою до керівника уповноваженого вищого навчального закладу не менш як за п’ять календарних днів до початку проведення атестації.
  • 14. Особи, присутні під час проведення атестації, повідомляють керівникові уповноваженого вищого навчального закладу про випадки порушення порядку її проведення.
  • 15. Втручання у роботу атестаційної комісії не допускається.