Підміна дитини: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(редагування)
Рядок 5: Рядок 5:
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* Кримінальний кодекс України. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013.
== Загальна інформація ==
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n939 Кримінального кодексу України] злочином визнається підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів.
Відповідно до '''статті 148 Підміна дитини'''  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n939 Кримінального кодексу України]  
 
Підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів, -
 
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.


== Склад злочину ==
== Склад злочину ==


=== Об’єкт злочину ===
=== Об’єкт злочину ===
Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують особисту недоторканість дитини та її нормальний розвиток.
'''Безпосереднім об'єктом''' злочину є суспільні відносини, що забезпечують особисту недоторканість дитини та її нормальний розвиток. Законодавець не зазначив у диспозиції ст. 148 КК вік або стан дитини, щодо якої можлива підміна. Тлумачення норми за сутністю її призначення та практика застосування надають підстави для судження, що під дитиною у цій статті слід розуміти, як правило, немовля - новона­роджене або грудне, яке є чужим для винної особи.
=== Об’єктивна сторона злочину ===
=== Об’єктивна сторона злочину ===
З об'єктивної сторони злочин полягає у <u>підміні чужої дитини</u>.   
'''З об'єктивної сторони''' злочин полягає у підміні чужої дитини, наприклад, у вилученні та заміні одного новонародженого або грудного немовляти іншим. Склад злочину - формальний. Вважається закінченим з моменту підміни дитини.   


Під дитиною слід розуміти немовля як особу, ідентифікувати яку за її індивідуальними ознаками її батьки чи інші законні представники з тих чи інших причин ще у повній мірі неспроможні (скажімо, підміна відбулася до того, як мати здатна була запам'ятати щойно народжену дитину, або до передачі дитини батькові у разі смерті матері тощо). Чужою дитина є за змістом закону для особи, яка здійснює підміну дитини. Такою особою не можуть бути батько та мати дитини, навіть якщо один із них мешкає окремо від дитини.
Під дитиною слід розуміти немовля як особу, ідентифікувати яку за її індивідуальними ознаками її батьки чи інші законні представники з тих чи інших причин ще у повній мірі неспроможні (скажімо, підміна відбулася до того, як мати здатна була запам'ятати щойно народжену дитину, або до передачі дитини батькові у разі смерті матері тощо). Чужою дитина є за змістом закону для особи, яка здійснює підміну дитини. Такою особою не можуть бути батько та мати дитини, навіть якщо один із них мешкає окремо від дитини.


'''Підміна''' - це звичайно заміна однієї дитини, яка щойно народилася в пологовому будинку, на іншу, або заміна одного немовляти на інше у будинку дитини. Цей злочин становить не тільки підміна чужої дитини на іншу чужу, а й підміна чужої дитини на свою (це може бути пов'язано, скажімо, зі станом здоров'я своєї дитини). Згода батьків однієї дитини на її підміну не змінює суті діяння, оскільки при цьому ігнорується воля інших батьків. Обмін власними дітьми за обопільною згодою батьків і наявністю відповідної мети може бути кваліфікований за частиною другою статті 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n939 Кримінального кодексу України] як здійснення незаконної угоди щодо сплатної передачі неповнолітнього іншим особам.
'''Підміна''' - це звичайно заміна однієї дитини, яка щойно народилася в пологовому будинку, на іншу, або заміна одного немовляти на інше у будинку дитини. Цей злочин становить не тільки підміна чужої дитини на іншу чужу, а й підміна чужої дитини на свою (це може бути пов'язано, скажімо, зі станом здоров'я своєї дитини). Згода батьків однієї дитини на її підміну не змінює суті діяння, оскільки при цьому ігнорується воля інших батьків. Обмін власними дітьми за обопільною згодою батьків і наявністю відповідної мети може бути кваліфікований за частиною другою статті 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n939 Кримінального кодексу України] як здійснення незаконної угоди щодо сплатної передачі неповнолітнього іншим особам.
Склад злочину - <u>формальний (вважається закінченим з моменту підміни дитини)</u>.
=== Суб’єкт злочину ===
=== Суб’єкт злочину ===
Суб'єктом злочину може бути <u>будь-яка особа (досягла 16 років)</u>, для якої у даний час одне із немовлят юридичне є чужим.
'''Суб'єктом злочину''' є  особа, яка досягла 16 років і для якої дитина  є чужою.


Підміна новонародженого, що мала місце через необережність, наприклад, няні або медичної сестри пологового будинку, може тягнути відповідальність за статтею 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n939 Кримінального кодексу України] за наявності всіх інших ознак цього складу злочину.
Підміна новонародженого, що мала місце через необережність, наприклад, няні або медичної сестри пологового будинку, може потягти відповідальність за ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n939 Кримінального кодексу України] за наявності всіх інших ознак цього складу злочину.
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
Суб'єктивна сторона злочину характеризується <u>прямим умислом і спеціальними - корисливими або іншими особистими - мотивами</u>.
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом: особа усвідомлює, що підмінює чужу дитину, і бажає чинити саме так. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є також мотиви: корисливі (наприклад, підміна дитини для передачі іншій особі за винагороду) або інші особисті (наприклад, заміна своєї хворої дитини на чужу).
 
Інші особисті мотиви можуть бути низькими (задоволення садистських нахилів, помста, заздрість, ревнощі) або благородними (наприклад, вчинена із гуманних спонукань підміна тяжко хворого немовляти, яке відразу після народження знаходиться при смерті, в інтересах його матері на здорову дитину, від якої відмовилась мати останньої). У другому випадку з огляду на надзвичайно специфічний етичний бік справи може йтись про відсутність суспільної небезпеки діяння через малозначність.
 
== Санкція (покарання) ==
Підміна дитини карається <u>обмеженням волі</u> на строк до п'яти років або <u>позбавленням волі</u> на той самий строк.  
[[Категорія:Злочини]]
[[Категорія:Злочини]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Діти]]

Версія за 12:57, 15 квітня 2021

Номативна база

Загальна інформація

Відповідно до статті 148 Підміна дитини Кримінального кодексу України

Підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів, -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Склад злочину

Об’єкт злочину

Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують особисту недоторканість дитини та її нормальний розвиток. Законодавець не зазначив у диспозиції ст. 148 КК вік або стан дитини, щодо якої можлива підміна. Тлумачення норми за сутністю її призначення та практика застосування надають підстави для судження, що під дитиною у цій статті слід розуміти, як правило, немовля - новона­роджене або грудне, яке є чужим для винної особи.

Об’єктивна сторона злочину

З об'єктивної сторони злочин полягає у підміні чужої дитини, наприклад, у вилученні та заміні одного новонародженого або грудного немовляти іншим. Склад злочину - формальний. Вважається закінченим з моменту підміни дитини.

Під дитиною слід розуміти немовля як особу, ідентифікувати яку за її індивідуальними ознаками її батьки чи інші законні представники з тих чи інших причин ще у повній мірі неспроможні (скажімо, підміна відбулася до того, як мати здатна була запам'ятати щойно народжену дитину, або до передачі дитини батькові у разі смерті матері тощо). Чужою дитина є за змістом закону для особи, яка здійснює підміну дитини. Такою особою не можуть бути батько та мати дитини, навіть якщо один із них мешкає окремо від дитини.

Підміна - це звичайно заміна однієї дитини, яка щойно народилася в пологовому будинку, на іншу, або заміна одного немовляти на інше у будинку дитини. Цей злочин становить не тільки підміна чужої дитини на іншу чужу, а й підміна чужої дитини на свою (це може бути пов'язано, скажімо, зі станом здоров'я своєї дитини). Згода батьків однієї дитини на її підміну не змінює суті діяння, оскільки при цьому ігнорується воля інших батьків. Обмін власними дітьми за обопільною згодою батьків і наявністю відповідної мети може бути кваліфікований за частиною другою статті 149 Кримінального кодексу України як здійснення незаконної угоди щодо сплатної передачі неповнолітнього іншим особам.

Суб’єкт злочину

Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16 років і для якої дитина є чужою.

Підміна новонародженого, що мала місце через необережність, наприклад, няні або медичної сестри пологового будинку, може потягти відповідальність за ст. 140 Кримінального кодексу України за наявності всіх інших ознак цього складу злочину.

Суб'єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: особа усвідомлює, що підмінює чужу дитину, і бажає чинити саме так. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є також мотиви: корисливі (наприклад, підміна дитини для передачі іншій особі за винагороду) або інші особисті (наприклад, заміна своєї хворої дитини на чужу).