Процесуальні строки в цивільному процесі

Поняття цивільні процесуальні строки

Цивільні процесуальні строки — це встановлені Цивільним процесуальним кодексом України проміжки часу для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві.

Види процесуальних строків за способом встановлення

За способом встановлення розрізняють два види процесуальних строків: встановлені законом та встановлені судом.
Згідно зі ст. 120 ЦПК строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Законні строки

Це ті строки, вказівка на які міститься в нормах ЦПК і які не можуть бути змінені з волі суб'єктів цивільного судочинства. До них належать: строки вручення судової повістки - ч. 5 ст. 128 ЦПК, строки розгляду справи по суті - ст. 210 ЦПК, відкриття провадження у справі - ч. 1 ст. 187 ЦПК, строк на апеляційне оскарження - ст. 354 ЦПК, строк на касаційне оскарження - ст. 390 ЦПК та ін.

Судовий строк

Строк, установлений за розсудом суду. До даного виду належать строки:

• не встановлені законом;
  
• обумовлені конкретними обставинами справи;
  
• обумовлені судом або суддею.
  

До них слід віднести такі строки, як залишення заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви - ст. 185 ЦПК, строк відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні - ст. 240 ЦПК, виконання судових доручень - ст. 88 ЦПК та ін.