Пропаганда війни: поняття та форми

Нормативна база

• Декларація ООН про право народів на мир від 12 листопада 1984 р.
• Визначення агресії. Резолюція XXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 р.
• Конституція України (стаття 18)
• Кримінальний кодекс України
• Закон України "Про оборону України"

Загальна інформація

Відповідно до статті 436 Кримінального кодексу України пропагандою війни визнаються публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів.

Склад злочину

Об'єкт

Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини у сфері охорони миру та мирного співіснування держав, їх взаємовигідної співпраці, що ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема, незастосування сили, недоторканності кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи суверенних держав.

Предмет

Матеріали із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту (друкована і рукописна продукція, аудіо- і відеокасети, дискети, лазерні диски та інші матеріальні носії інформації).

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона злочину характеризується діями:

♦ публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту;

Публічність закликів передбачає, що вони та форма їх прояву розраховані на обов'язкове сприйняття іншими особами. Такі заклики можуть бути здійснені в кількох формах: при безпосередній присутності третіх осіб (особистий виступ перед аудиторією тощо), із застосуванням технічних засобів масового інформування (наприклад, виступ по радіо чи телебаченню). Про поняття щодо публічних закликів, розповсюдження матеріалів і виготовлення матеріалів статті 109 і 295 Кримінального кодексу України відповідно.

Агресія - застосування зброй­ної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави або будь-яким іншим чином, що не­сумісний зі Статутом Організації Об'єднаних Націй (Резолюція XXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року).

Агресивна війна і воєнний конфлікт є видами агресії.

Агресивна війна вирізняється масштабністю дій, поєднанням використання збройних сил з іншими засобами боротьби, постановкою та реалізацією певних політичних завдань.

Воєнний конфлікт характеризується використанням збройних сил для вирішення певних спірних питань між державами, наприклад, щодо кордону між ними.

Актом збройної агресії можуть бути визнані:

• вторгнення чи напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, у т.ч. тимчасового характеру, яка є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини;
• бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
• блокада портів, берегів або територіальних вод держави збройними силами іншої держави;
• напад збройних сил держави на сухопутні, морські чи повітряні сили або морські чи повітряні флоти іншої держави;
• застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою останньої, на порушення умов їх перебування, передбачених угодою, або будь-яке продовження їх перебування на цій території після припинення дії угоди;
• дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією (іншою) державою для вчинення акту агресії проти третьої держави;
• заслання державою або від імені збройних банд, груп, регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, котрі мають настільки серйозний характер, що це рівносильне переліченим вище актам тощо.

Метою агресивної війни може бути, зокрема, відторгнення частини території іншої держави, здійснення у ній військового перевороту.

♦ виготовлення матеріалів із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту - первинне створенняматеріалів, внесення змін до них, а також їх розмноження для розповсюдження;

♦ розповсюдження таких матеріалів - дії, метою яких є доведення змісту відповідних матеріалів до відома невизначеної кількості або певного кола осіб. Воно може здійснюватися шляхом підкидання листівок до поштових скриньок, розклеювання їх на дошках для оголошень, розміщення в Інтернеті тощо.

Цей злочин вважається закінченим, коли вчинена будь-яка із зазначених дій.

Суб'єктивна сторона

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. При цьому винний бажає нав'язати певному колу осіб думку про необхідність агресивної війни чи розв'язування воєнного конфлікту. Не обов'язково, щоб винний сам вважав агресивну війну чи розв'язування воєнного конфлікту необхідними. Він може, наприклад, діяти за корисливим мотивом (з метою отримати матеріальну винагороду за свою пропагандистську діяльність, одержати державне замовлення на виробництво зброї тощо), або з метою перешкодити процесу укладення договору про дружбу та співробітництво з іншою державою, із помсти певним державним діячам.

Для виготовлення матеріалів обов’язковою є мета їх розповсюдження

Суб'єкт

Суб'єктом злочину може бути будь-яка осудна фізична особа, яка досягла 16-річного віку.

Санкція (покарання)

Пропаганда війни карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Відповідальність за виготовлення матеріалів, в яких виправдовується російська агресія

Статтею 436-2 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за:

• Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України;

• Виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

Вказані заборони передбачені для друкованих засобів масової інформації, телеканалів та радіостанцій, а також стосуються виробництва друкованих матеріалів та іншої продукції, релігійних організацій, громадських об’єднань та політичних партій.

Такі дії вчинені фізичною особою будуть каратися виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років. Натомість за виробництво і поширення матеріалів, у яких виправдовується окупація чи агресія, буде каратися обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

Покарання за такі дії вчинені службовою особою, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації становитиме позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Див. також

• Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави
• Геноцид: поняття та характеристика