Пробація і її цілі

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Нормативна база

Загальні положення

Закон України "Про пробацію" (далі - Закон) прийнято Верховною Радою України 5 лютого 2015 року та введено у дію 27 серпня 2015 року.

Відповідно до статті 2 Закону пробація - система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.

Пробаційна програма - програма, що призначається за рішенням суду особі, звільненій від відбування покарання з випробуванням, та передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об’єктивно перевірити.

Суб’єкти пробації

Засуджені, щодо яких за рішенням суду та відповідно до закону застосовуються наглядові, соціально-виховні заходи, та обвинувачені, щодо яких органом пробації готується досудова доповідь.

Завдання пробації

Завданнями пробації є:

  • підготовка досудових доповідей щодо обвинувачених;
  • здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років;
  • виконання певних видів покарань, не пов’язаних з позбавленням волі;
  • направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів;
  • реалізація пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
  • проведення соціально-виховної роботи із засудженими;
  • здійснення заходів з підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення;
  • реалізація інших заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень (стаття 6 Закону).

Види пробації

Пробація складається з трьох видів пробації, що обумовлені особливостями правового статусу осіб (суб'єктів пробації) в системі правосуддя:

досудова пробація - це забезпечення суду формалізованою інформацією, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності;

наглядова пробація - це здійснення наглядових та соціально-виховних заходів щодо засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів;

пенітенціарна пробація - це підготовка осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання.

Мета пробації

Відповідно до статті 4 Закону метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності.

До кого застосовується пробація

  • до особи, щодо якої складається досудова доповідь, яка перебуває у кримінальному процесі,
  • до особи, засудженої до кримінального покарання, що не пов’язане з позбавленням волі,
  • до особи, якій покарання у виді позбавлення волі замінено на покарання у виді громадських або виправних робіт,
  • до особа, яка звільнена з випробувальним терміном від відбування покарання у виді позбавлення (обмеження) волі,
  • до особи яка звільнена від відбування покарання (вагітна жінка та жінка, яка має дитину віком до трьох років особа),
  • до особа, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі.

Пробація щодо неповнолітніх

У спрямуванні заходів пробації щодо неповнолітніх робиться акцент на:

  • забезпечення їх нормального фізичного і психічного розвитку;
  • профілактику агресивної поведінки;
  • мотивацію позитивних змін особистості;
  • поліпшення соціальних стосунків.

Досудова доповідь про обвинуваченого неповнолітнього додатково повинна містити:

  • соціально-психологічну характеристику (історія правопорушень, соціально-побутові умови, освіта, працевлаштування, стан здоров’я, вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, стосунки у суспільстві, в сім’ї, дозвілля та відпочинок, особисті якості та поведінка, ставлення до правопорушення);
  • оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, проведену згідно з методичними рекомендаціями, визначеними Міністерством юстиції України, з використанням підсистеми «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту;
  • висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;
  • інформацію про вплив криміногенних факторів на поведінку особи;
  • рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення неповнолітнім кримінальних правопорушень.

Соціально-виховна робота з засудженими неповнолітніми може проводитися із залученням батьків або їх законних представників. Заходи пробації реалізуються у взаємодії з органами і службами у справах дітей, спеціальними установами та закладами, які здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень. Пробаційні програми щодо засуджених неповнолітніх реалізуються разом із центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері соціальної політики (Порядок складення досудової доповіді, затверджений наказом Мністерства юстиції України від 27.01.2017 № 200/5).

Орган пробації

Орган пробації у межах своїх повноважень організовує:

  • забезпечення суду досудовими доповідями про обвинувачених;
  • здійснення нагляду за засудженими;
  • виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт;
  • реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
  • соціально-виховну роботу із засудженими;
  • підготовку до звільнення засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на певний строк.

Напрями волонтерської діяльності

Діяльність волонтерів пробації, пов’язана із здійсненням наглядових заходів за дотриманням суб’єктами пробації обов’язків, визначених законом та покладених на них рішенням суду, передбачає участь у:

Нагляд за додержанням законів органом пробації

Нагляд за додержанням законів органом пробації здійснюють Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори відповідно до закону.