Відмінності між версіями «Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] * [https://za...)
 
 
Рядок 94: Рядок 94:
 
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82380647 Ухвала Кілійського районного суду Одеської області від 13.06.2019 року по справі № 502/964/19]
 
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82380647 Ухвала Кілійського районного суду Одеської області від 13.06.2019 року по справі № 502/964/19]
  
·        [[:Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування|Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]
 
 
·        [[:Категорія:Кримінальне процесуальне право|Кримінальне процесуальне право]]
 
 
·        [[:Категорія:Кримінальне право|Кримінальне право]]
 
 
·        [[:Категорія:Кримінально-виконавче право|Кримінально-виконавче право]]
 
 
·        [[Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
 
 
·        [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
 
 
[[Категорія:Кримінальне право]]
 
[[Категорія:Кримінальне право]]
 
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]
 
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]

Поточна версія на 13:47, 16 липня 2020

Нормативна база

Поняття та мета примусових заходів медичного характеру

1. Примусові заходи медичного характеру - це надання за рішенням суду психіатричної допомоги у примусовому порядку особі, яка вчинила суспільно небезпечну дію (бездіяльність), що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України (далі за текстом - ККУ), з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільне небезпечних діянь. Ці заходи не є кримінальним покаранням. Примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ККУ, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Психіатрична допомога являє собою комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених законом, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медикосоціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади.

Застосування до неосудної (обмежено осудної) особи примусових заходів медичного характеру є можливим лише за умови, якщо:

1) доведено вчинення нею суспільно небезпечного діяння, що містать ознаки конкретного злочину;

2) за своїм психічним станом особа являє небезпеку для суспільства.

2. Примусові заходи медичного характеру є одним із видів психіатричної допомоги громадянам, які страждають на психічні розлади. Крім зазначених у ст. 92 ККУ, іншими видами такої допомоги є: психіатричний огляд, добровільна госпіталізація особи до психіатричного закладу, поміщення особи до психоневрологічного закладу для соціального захисту або спеціального навчання, переведення особи із цього закладу до будинку-інтернату (пансіонату) для громадян похилого віку та інвалідів.

Головна відмінність примусових заходів медичного характеру від інших видів психіатричної допомоги полягає у тому, що лише перші застосовуються до осіб, які визнані судом неосудними чи обмежено осудними у зв'язку із вчиненням ними суспільне небезпечного діяння, передбаченого ККУ.

3. Відповідно до ст. 151 ККУ, поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової людини визнається злочином.

Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру

Згідно зі ст. 93 ККУ примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили:

1) суспільне небезпечне діяння у стані неосудності, що передбачене ч. 2 ст. 19 ККУ. Такі особи не підлягають кримінальній відповідальності;

2) злочин у стані обмеженої осудності, що передбачене ст. 20 ККУ. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності;

3) злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання, що передбачене ч. З ст. 19 ККУ. Ці особи не підлягають покаранню, до них за призначенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання вони можуть підлягати покаранню.

Види примусових заходів медичного характеру

Відповідно до частини 1 статті 94 Кримінального кодексу України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:

1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;

3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Порядок та умови припинення примусових заходів медичного характеру

Припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.

Припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

Розгляд питання про припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 ККУ та статтею 512 Кримінальго процесуального кодексу України (далі - КПКУ) порядку. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність припинення застосування таких примусових заходів.

Припинення застосування примусових заходів медичного характеру також може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров’я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення застосування таких заходів. Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до суду із заявою про припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося це питання судом в зазначений період. Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я та про необхідність застосування до неї примусових заходів медичного характеру. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для припинення застосування примусових заходів медичного характеру. Адміністрація закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, а також адміністрація кримінально-виконавчої установи, якщо примусові заходи медичного характеру застосовуються до особи за місцем відбування покарання, зобов’язані забезпечити безперешкодну можливість обстеження особи обраним нею незалежним лікарем-психіатром на території закладу з надання психіатричної допомоги або кримінально-виконавчої установи відповідно.

Стаття 514 КПКУ регулює у тому числі припинення застосування примусових заходів медичного характеру лише щодо осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння в стані неосудності.

Питання припинення застосування примусових заходів медичного характеру вирішується судом, у межах територіальної юрисдикції якого застосовується такий захід чи відбувається лікування. Суд за місцем лікування такої особи вирішує ці питання в тому випадку, коли ухвала суду виконується поза місцем діяльності суду, який застосував заходи медичного характеру.

Припинення застосування примусових заходів медичного характеру може відбутися, якщо особа видужала або коли в результаті змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру і вона не становить більше небезпеки для суспільства.

У судове засідання викликаються: прокурор, захисник, представник медичного закладу, представник лікарської комісії, що дала висновок, особа щодо якої вирішується питання про припинення застосування примусових заходів медичного характеру (якщо дозволяє стан її здоров'я).

Якщо особі судовим рішенням суду іноземної держави призначено застосування примусового заходу медичного характеру і ця особа передана в Україну в порядку, передбаченому ст.ст. 605-611 КПКУ, то питання про продовження застосування цього заходу вирішується лише за результатами судового розгляду в Україні.

Ухвалою суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться спеціальна навчально-виховна установа, неповнолітній може бути достроково звільнений від примусового заходу виховного характеру.

Ухвала суду може бути постановлена за наслідками клопотання неповнолітнього, його захисника, законного представника або прокурора, якщо поведінка неповнолітнього під час перебування у навчально-виховній установі свідчить про його перевиховання. Під час розгляду клопотання суд з'ясовує думку ради спеціальної навчально-виховної установи, в якій перебуває неповнолітній, щодо можливості його дострокового звільнення від примусового заходу виховного характеру.

Під час вирішення питання про дострокове звільнення неповнолітнього від примусового заходу виховного характеру суд має керуватися положеннями ст. 539 КПКУ. Рішення про звільнення від примусових заходів виховного характеру може бути прийняте судом за наявності двох умов: 1) відповідного клопотання осіб, зазначених 2) з'ясування думки ради спеціальної навчально-виховної установи, в якій перебуває неповнолітній, щодо можливості його дострокового звільнення від примусового заходу виховного характеру.

Під час ухвалення судом рішення про звільнення від примусових заходів виховного характеру не беруться до уваги строки, передбачені ч. З ст. 81 ККУ для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Рішення про звільнення неповнолітнього від примусових заходів виховного характеру не зупиняє виконання судового рішення про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок учинення суспільно небезпечного діяння, ухваленого у порядку цивільного судочинства.

Приписами постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 03.06.2005 року, про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування, вказано, що враховуючи  специфіку  справ про застосування примусових заходів медичного характеру,  їх скасування (припинення),  зумовлену станом психічного здоров'я людини, судам належить без зволікання вирішувати питання  про  призначення цих справ до розгляду й оперативно їх розглядати. При розгляді справи про  скасування (припинення)  застосування примусових заходів медичного характеру суд, за  наявності сумніву  в  правильності висновків   комісії лікарів-психіатрів, може викликати в судове засідання представника психіатричного  закладу (лікаря-психіатра),  який  надавав особі психіатричну    допомогу, а за потреби - призначити судово-психіатричну експертизу. Суди повинні  мати на  увазі,  що у справах про скасування  (припинення) примусових  заходів медичного характеру повідомлення про день і місце судового розгляду представника адміністрації психіатричного закладу і  самої  особи, щодо якої вирішується таке питання, є обов'язковим, а відповідно до частини 5 та 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, у зв’язку з чим суди у обов’язковому порядку враховують Постанову ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ №7 від 03.06.2005 про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування.

Документи, які необхідні для звернення до суду щодо припинення примусових заходів медичного характеру.

  • Заява про припинення заходу медичного характеру(звернення до суду здійснюється лікарем-психіатром, особою, стосовно якої припиняється захід медичного характеру або представником особи, стосовно якої припиняється захід медичного характеру);
  • Копія паспорта громадянина України та довіреность або ордер про надання правничої допомоги, якщо із заявою звертається представник особи, стосовно якої припиняється захід медичного характеру;
  • Копія паспорта громадянина України особи, стосовно якої припиняється захід медичного характеру;
  • Копія постанови суду відповідно до якої здійснювався примусовий захід медичного характеру;
  • Копія медичного висновку комісії лікарів-психіатрів, висновок лікаря-психіатра та інші документи, що підверджують одужання особи.

Копії документів надаються відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Вищезазначений перелік не є вичерпаний, але є обов’язковим.

Сплата судового збору

Згідно пункту 5 статті 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники у справах, щодо спорів пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.

Приклади судової практики

Ухвала Кілійського районного суду Одеської області від 13.06.2019 року по справі № 502/964/19