Прийомна сім’я

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Версія від 02:36, 1 жовтня 2020, створена Inha.nesterenko (обговореннявнесок) (1. Нормативна база)
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Сімейний кодекс України

Кримінальний кодекс України

Житловий кодекс України

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565 "Про затвердження Положення про прийомну сім’ю"

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 552 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, оплати послуг із здійснення патронату над дитиною та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримки малих групових будинків»

Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 23 вересня 2009 року № 3357 "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу"

Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 20 серпня 2008 року № 479 "Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем"

Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 14.01.2011 № 79 «Про затвердження Програми навчання для прийомних батьків та батьків-вихователів з метою підвищення їх виховного потенціалу»

Загальні положення

Метою утворення прийомної сім'ї є забезпечення належних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім'ї на виховання та спільне проживання.

Прийомна сім'я - сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, уражені ВІЛ-інфекцією, можуть влаштовуватися для виховання та спільного проживання у прийомній сім'ї за наявності відповідних висновків органів опіки та піклування і закладів охорони здоров'я, а їх загальна кількість не повинна перевищувати чотирьох осіб.

Прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до прийомної сім'ї. Прийомні діти виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - до 23 років або до закінчення відповідних закладів освіти.

У разі утворення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини).

За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Не допускається одночасне застосування різних форм влаштування дітей у прийомну сім’ю, крім випадків, коли прийомні батьки перебувають з підопічним у сімейних чи родинних відносинах.

Створення та ліквідація прийомної сім’ї

Порядок створення прийомної сім’ї

Рішення про утворення прийомної сім’ї приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської ради (далі - орган, який прийняв рішення) на підставі заяви сім’ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім’ю, за поданням відповідного висновку служби у справах дітей про можливість утворення прийомної сім’ї з урахуванням рекомендації центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Зазначена сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, обов'язково інформується (службою у справах дітей) про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання.

Орган, який прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї, несе відповідальність за її функціонування відповідно до законодавства.

У разі влаштування в прийомну сім’ю дитини з інвалідністю повинні бути створені відповідні умови для її проживання. Після визначення індивідуальних потреб дитини орган, який прийняв рішення, за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством:

-    вживає заходів для забезпечення облаштування житлового приміщення, в якому проживає сім’я, з дотриманням принципів універсального дизайну, архітектурної доступності та розумного пристосування (за згодою прийомних батьків);

-    організовує надання необхідних послуг з урахуванням потреб дитини;

-    сприяє здійсненню заходів щодо виконання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.

У разі переміщення прийомної сім’ї з однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої:

-    прийомні батьки письмово повідомляють службу у справах дітей за місцем утворення прийомної сім’ї про намір і причини переміщення;

-    служба у справах дітей за місцем утворення прийомної сім’ї письмово звертається до служби у справах дітей за новим місцем функціонування прийомної сім’ї для з’ясування умов її проживання на новому місці;

-    служба у справах дітей за новим місцем функціонування прийомної сім’ї забезпечує обстеження житлово-побутових умов її функціонування, складає акт про результати обстеження і протягом п’яти робочих днів надсилає його службі у справах дітей за місцем утворення прийомної сім’ї;

-    на підставі акта обстеження житлово-побутових умов служба у справах дітей за місцем утворення прийомної сім’ї та служба у справах дітей за новим місцем її функціонування узгоджують між собою дату припинення функціонування прийомної сім’ї в одній адміністративно-територіальній одиниці та дату початку її функціонування в іншій адміністративно-територіальній одиниці;

-    орган, який прийняв рішення, за поданням служби у справах дітей за місцем утворення прийомної сім’ї приймає на підставі заяви прийомних батьків про зміну місця проживання рішення про припинення функціонування прийомної сім’ї у зв’язку з її переміщенням до іншої адміністративно-територіальної одиниці;

-    служба у справах дітей за місцем утворення прийомної сім’ї надсилає копію особової справи прийомної сім’ї службі у справах дітей за новим місцем її функціонування;

-    районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчі органи міських, районних у містах (в разі утворення) рад за фактичним місцем проживання чи перебування сім’ї на підставі поданої прийомними батьками заяви про продовження функціонування прийомної сім’ї приймають рішення про забезпечення її функціонування на відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Підбір та влаштування дітей в прийомні сім’ї

Служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, адміністрації закладів, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, надають допомогу потенційним прийомним батькам у підборі дітей та налагодженні контактів з ними.

Влаштування дітей у прийомну сім'ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім'ї. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім'я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п'яти років.

Для влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до прийомної сім’ї необхідна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

Згода дитини на влаштування її до прийомної сім’ї з’ясовується адміністрацією закладу, в якому вона перебуває, у присутності прийомних батьків і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.

Не допускається одночасне застосування різних форм влаштування дітей у прийомну сім’ю, крім випадків, коли прийомні батьки перебувають з підопічним у сімейних чи родинних відносинах.

На виховання та спільне проживання у прийомну сім’ю насамперед влаштовуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на відповідній адміністративно-територіальній одиниці або перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі або району проведення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Дітей із числа внутрішньо переміщених осіб за відсутності документів влаштовують до прийомної сім’ї на підставі витягу з обліково-статистичної картки дитини. Витяг подається обласною службою у справах дітей, в якій дитина перебувала на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або Мінсоцполітики на письмовий запит відповідної служби у справах дітей.

Рішення про поповнення прийомної сім’ї дітьми приймається на підставі заяви прийомних батьків за наявності висновків служби у справах дітей, центру соціальних служб або соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, про доцільність влаштування дітей на виховання та спільне проживання у сім’ю.

Прийомні батьки у разі поповнення прийомної сім’ї дітьми подають службі у справах дітей за місцем проживання чи перебування довідку про доходи сім’ї за останні шість місяців без урахування державної соціальної допомоги на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку).

У разі коли середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців є меншим від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, питання про подальше функціонування прийомної сім’ї виноситься на розгляд комісії з питань захисту прав дитини.

Якщо орган, який прийняв рішення про утворення прийомної сім’ї, приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу на основі такої сім’ї, прийомні діти, які на той момент досягли 18-річного віку, належать до осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і продовжують навчання в закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, можуть перебувати в такій сім’ї до 23 років або до закінчення ними навчання у відповідних закладах освіти на правах дітей-вихованців.

Договір про влаштування дітей до прийомної сім’ї на виховання та спільне проживання

На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання (далі - договір) за формою згідно з додатком Постанови КМУ від 26.04.2002 № 565 (далі – договір).

Дія договору припиняється у разі виникнення у прийомній сім’ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (тяжка хвороба прийомних батьків, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов’язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, невиконання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, виявлення обставин щодо навмисного виведення дитини з прийомної сім’ї з метою усиновлення її іноземцями, за винятком ситуацій, якщо іноземець є родичем дитини, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором, а також за наявності обставин, зазначених у статті 212 Сімейного кодексу України.

Дія договору також припиняється у разі, коли прийомним батькам або членам сім'ї, з якими вони проживають на спільній житловій площі, у тому числі малолітнім та неповнолітнім дітям, діагностовано захворювання, зазначені в абзаці одинадцятому пункту 14 цього Положення.

У разі припинення дії договору сім'я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, - органом опіки і піклування на підставі висновку закладу охорони здоров'я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.

У разі зміни сімейного стану

У разі зміни сімейного стану (одруження, розлучення, смерті одного з подружжя) прийомні батьки зобов’язані не пізніше ніж через 10 календарних днів з дати зміни сімейного стану повідомити про це відповідній службі у справах дітей та соціальному працівнику або фахівцю із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї.

Служба у справах дітей із залученням соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, протягом п’яти робочих днів після надходження повідомлення з’ясовує обставини, що склалися в сім’ї, перевіряє умови утримання, навчання, виховання дітей шляхом відвідування сім’ї, проведення бесід з прийомними батьками, прийомними дітьми, особами з їх оточення, з’ясовує, чи має особа, яка в результаті зміни сімейного стану стала членом прийомної сім’ї (далі - особа, яка стала членом сім’ї), намір стати одним із прийомних батьків. За результатами відвідування соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, який відвідав сім’ю, складає акт про результат відвідування і коригує план соціального супроводження прийомної сім’ї.

На підставі зібраних відомостей служба у справах дітей готує висновок про доцільність (недоцільність) продовження функціонування прийомної сім’ї з урахуванням обставин і думок дітей, якщо вони досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть їх висловити.

Особа, яка стала членом сім’ї та виявила бажання стати одним із прийомних батьків, зобов’язана пройти за направленням відповідної служби у справах дітей курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в обласному/Київському міському центрі соціальних служб (далі - регіональний центр соціальних служб).

Орган, який прийняв рішення, на підставі заяви такої особи та поданого службою у справах дітей відповідного висновку з урахуванням рекомендації регіонального центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і документів, зазначених у пункті 16 цього Положення, вносить у місячний строк відповідні зміни до рішення та договору.

Якщо особа, яка стала членом сім’ї, не виявила бажання стати одним із прийомних батьків, прийомні батьки зобов’язані протягом одного місяця з дати відвідування службою у справах дітей із залученням соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, подати органу, який прийняв рішення, такі документи:

-   копію документа, що посвідчує особу, яка стала членом сім’ї;

-   копію свідоцтва про шлюб;

-   висновок про стан здоров’я заявника за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866, - для особи, яка стала членом сім’ї;

-   довідку про наявність або відсутність судимості, видану територіальним органом з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи, яка стала членом сім’ї.

Якщо зміна сімейного стану прийомних батьків призвела до виникнення несприятливих умов для виховання та спільного проживання прийомних дітей або прийомні батьки відмовилися подати документи, зазначені в абзацах сьомому - десятому пункту 6-1 Положення, або органом, який прийняв рішення, виявлено, що особа, яка стала членом сім’ї, відповідно до пунктів 3 - 6, 8 і 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України не може бути одним із прийомних батьків, такий орган приймає рішення про припинення функціонування прийомної сім’ї.

Контроль за умовами проживання вихованців

Контроль за умовами утримання, виховання, навчання прийомних дітей здійснюють служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад за місцем проживання сім’ї шляхом її відвідування. Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком. Відвідування повинні проводитись не рідше ніж один раз на рік, крім першого відвідування, яке проводиться через три місяці після влаштування дитини в прийомну сім’ю.

Раз на рік служба у справах дітей за місцем проживання сім’ї складає звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей у прийомній сім’ї на основі інформації, що надається центром соціальних служб, іншими установами або закладами надання соціальних послуг або соціальним працівником або фахівцем із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, адміністрацією закладу дошкільної освіти або закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, де навчається дитина, лікарем загальної практики - сімейним лікарем, лікарем-педіатром і дільничним офіцером місцевої поліцейської дільниці. Прийомні батьки обов’язково ознайомлюються із складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах дітей.

Відлік річного строку починається з дати влаштування дитини у прийомну сім’ю, а у разі переміщення - з дати прийняття рішення про забезпечення функціонування прийомної сім’ї на відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Соціальне супроводження прийомної сім’ї

Регіональні центри соціальних служб із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо періодично, але не рідше ніж раз на два роки, організовують навчання для прийомних батьків з метою підвищення їх виховного потенціалу. Навчання проводиться за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики.

Для прийомних батьків, які виховують дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, відділи у справах сім'ї, дітей та молоді разом із закладами охорони здоров'я організовують навчання з догляду за такими дітьми не рідше одного разу на рік за програмою, затвердженою Мінсоцполітики разом з МОЗ.

Соціальне супроводження прийомних сімей передбачає здійснення заходів, спрямованих на сприяння створенню прийомними батьками належних умов функціонування прийомної сім’ї, у тому числі надання соціальних послуг (у разі потреби).

Соціальне супроводження прийомної сім’ї здійснюється постійно.

Для здійснення соціального супроводження за прийомною сім’єю закріплюється соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який пройшов спеціальну підготовку за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики. Соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, проходить навчання не рідше ніж один раз на п’ять років у регіональному центрі соціальних служб.

Порядок здійснення соціального супроводження прийомної сім’ї затверджується наказом Мінсоцполітики.

Соціальні працівники або фахівці із соціальної роботи, які здійснюють соціальне супроводження сім’ї, проходять курс спеціальної підготовки до роботи з прийомними сім’ями, в яких виховуються діти, уражені ВІЛ-інфекцією.

Заклади охорони здоров'я організовують проходження прийомними дітьми обов'язкового медичного огляду, їх диспансерний нагляд та проведення антиретровірусної терапії дітям, ураженим ВІЛ-інфекцією (за показаннями).

Органи управління освітою створюють умови для здобуття прийомними дітьми, у тому числі дітьми з інвалідністю, освіти в різних формах залежно від стану їх здоров’я з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Ліквідація прийомної сім’ї

Щодо підстав для ліквідації прийомної сім'ї, то вони можуть бути наступними:

Дія договору припиняється у разі виникнення у прийомній сім’ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (тяжка хвороба прийомних батьків, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов’язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, невиконання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, виявлення обставин щодо навмисного виведення дитини з прийомної сім’ї з метою усиновлення її іноземцями, за винятком ситуацій, якщо іноземець є родичем дитини, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором, а також за наявності обставин, зазначених у статті 212 Сімейного кодексу України.

Дія договору також припиняється у разі, коли прийомним батькам або членам сім'ї, з якими вони проживають на спільній житловій площі, у тому числі малолітнім та неповнолітнім дітям, діагностовано захворювання, зазначені в абзаці одинадцятому пункту 14 цього Положення.

У разі припинення дії договору сім'я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, - органом опіки і піклування на підставі висновку закладу охорони здоров'я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.

Влаштування дітей до прийомної сім’ї

На кожну дитину, яка передається у прийомну сім'ю, органи опіки і піклування зобов'язані видати такі документи:

- рішення органу опіки і піклування про направлення дитини у прийомну сім'ю;

- свідоцтво про народження дитини;

- висновок про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;

- документ про освіту; висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);

- рішення органу опіки і піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження);

- довідка про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;

- пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.

За прийомними дітьми зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям як пенсія, аліменти, інші види державної допомоги, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.

Органи опіки та піклування забезпечують збереження житла та майна прийомних дітей за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.

Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може заподіяти шкоду їх життю, здоров’ю та моральному вихованню. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю соціальних працівників або фахівців із соціальної роботи, які здійснюють соціальне супроводження сімей.

Прийомні батьки, їх права та обов'язки

Хто має право бути прийомними батьками?

Прийомними батьками можуть бути окремі працездатні особи та особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них:

-       не пройшла курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

-       визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;

-       позбавлена батьківських прав;

-       була усиновлювачем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком-вихователем іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з її вини;

-       за станом здоров'я не може виконувати обов'язки щодо виховання дітей (особи з інвалідністю I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

-       перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

-       зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами;

-       страждає на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;

-       була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Не можуть бути прийомними батьками:

♦  особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), алкогольну, наркотичну залежність, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровано асоціальні прояви, нахили до насильства;

♦  особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

♦  інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини, у тому числі особи, які вчинили домашнє насильство у будь-якій формі.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім'ї, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов'язковому порядку мають пройти навчання, організоване регіональними центрами соціальних служб із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.

Перелік необхідних документів

Кандидати у прийомні батьки подають до органу, який утворює прийомну сім’ю, такі документи:

- заяву кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;

- копію документів, що посвідчують особу кандидатів у прийомні батьки;

- довідку про реєстрацію місця проживання особи (для кандидатів у прийомні батьки та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);

- копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);

- висновок про стан здоров’я заявника за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866, - для заявників та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі;

- довідку про доходи потенційної прийомної сім’ї за останні шість місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);

- довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;

- довідку про наявність або відсутність  судимості, видану територіальним органом з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника (для кожного заявника та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);

- копію документа, що підтверджує право власності на житло кандидатів у прийомні батьки;

- довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом із кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Строк дії документів, зазначених у цьому пункті, становить 12 місяців з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

Кандидатури потенційних прийомних батьків та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування.

Матеріальне забезпечення прийомної сім’ї

Виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у прийомних сім’ях, грошового забезпечення прийомним батькам, а також сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за прийомних батьків здійснюється за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за відповідною програмою, згідно з Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом "гроші ходять за дитиною", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. N 552.

Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.

На час навчання прийомних дітей у закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти після досягнення ними 18-річного віку до досягнення такими дітьми 23 років або до закінчення ними відповідного закладу освіти здійснюються виплати, передбачені пунктом 18 цього Положення.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щороку забезпечують оздоровлення та відпочинок прийомних дітей.

Прийомні діти, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до спеціалізованих санаторіїв органом, який прийняв відповідне рішення.

Прийомні діти та рідні діти прийомних батьків, які проживають в одній прийомній сім’ї, направляються до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету.

Інші питання матеріального та фінансового забезпечення прийомної сім'ї вирішуються органом, який прийняв рішення про її утворення.

Прийомній сім'ї може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями, фондами, фізичними особами.

Соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Державна соціальна допомога призначається і виплачується щомісяця в грошовій формі прийомним батькам на кожну прийомну дитину.

Грошове забезпечення призначається і виплачується щомісяця одному з прийомних батьків.

Призначення державної соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється з дати влаштування дитини у прийомну сім’ю включно до дня досягнення дитиною 18-річного віку, а у разі навчання у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - до 23 років або до закінчення відповідного закладу освіти.

Особі, якій виповнилося 18 років, за умови здобуття нею загальної середньої освіти та вступу на навчання за денною формою до закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державна соціальна допомога призначається на період між строком закінчення навчання в одному із закладів освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між строком закінчення навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців, на підставі клопотання служби у справах дітей за наявності розписки про прийняття документів для вступу до відповідного закладу освіти.

У разі проживання у період навчання прийомної дитини окремо від сім’ї в іншій місцевості державна соціальна допомога призначається на загальних підставах за умови подання довідки з місця навчання про те, що дитина не перебуває на повному державному утриманні.

Розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які навчаються у закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення відповідних закладів освіти розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи, для осіб з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи.

У разі коли дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між встановленим для дитини розміром державної соціальної допомоги та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на дату влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю (крім державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю).

Розмір грошового забезпечення встановлюється на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну прийомну дитину.

Державна соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються щомісяця структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на особовий рахунок одного з прийомних батьків у банківській установі за їх вибором або через структурні підрозділи акціонерного товариства “Укрпошта” за місцем проживання дитини у прийомній сім’ї.