Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(змінено зміст, деталізовано нормативно правову базу, виділено по тексту головне, добавлено розділ наслідки пропуску строку для прийнятт...)
Немає опису редагування
(Не показані 18 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду Українивід 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 ЛИСТ Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013  № 24-753/0/4-13]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013  № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12]


== Прийняття спадщини ==
== Прийняття спадщини ==
Відповідно до ст.ст. 1268, 1270 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]:<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 1268, 1270 ЦК України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
 
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.<br />
 
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. <br />
 
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується.
 
== Місце відкриття спадщини ==
Відповідно до ст. 1221 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]:<br />
 
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.<br />


Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. 
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.<br>
Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20),  державна реєстрація спадкоємця  сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
=== Місце відкриття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1221 ЦК України] місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.<br />
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна. Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, або довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна. Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, або довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
 
=== Процедура спадкування ===
== Процедура спадкування ==
[[Файл:Порядок прийняття спадщини.jpg|міні|Порядок оформлення спадщини]]
 
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину.<br />
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину.<br />


Рядок 31: Рядок 25:
Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]).<br />
Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]).<br />


'''Документи, які необхідні для прийняття спадщини:
'''Документи, які необхідні для прийняття спадщини:'''
'''
 
*  паспорт;
*  паспорт;
*  ідентифікаційний номер;
*  ідентифікаційний номер;
Рядок 40: Рядок 34:
*  правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.
*  правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.


== Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини ==
=== Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини ===
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦК України] якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.<br />
1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
 
<br />
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.{Частина друга статті 1272 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2435-VI від 06.07.2010, № 1709-VII від 20.10.2014}
 
<br />
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.


== Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ==
== Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ==
Рядок 57: Рядок 50:
* на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.<br />
* на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.<br />


'''Відповідно до ст. 1272 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Цивільного кодексу України] позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:'''<br />
'''Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦК України] позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:'''<br />


# у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
# у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
# у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
# у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.


== Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини.==
=== Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини===
'''Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:'''<br />


  '''Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:'''<br />
* тривала хвороба спадкоємця;
* перебування спадкоємця тривалий час за межами України
'''Важливо!''' Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.


* тривала хвороба;
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96243588?fbclid=IwAR1Ygh2FyBqkAD2qjxOWhQ1i7beAEH0sXJlT6CBXUe4182X7iooThR3oRR8 № 589/1863/13-ц];
* перебування спадкоємця тривалий час за межами України;  
* відбування покарання в місцях позбавлення волі;  
* відбування покарання в місцях позбавлення волі;  
* перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України;
* необізнаність спадкоємця про наявність заповіту ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17]);
* тощо.<br />
* велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
* складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
* перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17]);
* тощо.<br />При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.<br />
 
Разом з цим, у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] зазначено, що судами '''не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:'''
* юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
* необізнаність особи про наявність спадкового майна;
* похилий вік;
* непрацездатність;
* встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
* невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
* відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
* несприятливі погодні умови;
* перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.
 
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7
"Про судову практику у справах про спадкування"] '''повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.''' Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
 
===Належні відповідачі===
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).<br />
=== Куди звертатися?===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013  № 24-753/0/4-13] позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони '''пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини''', якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.


При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної кон¬тори у встановлені строки.<br />
<span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [https://dk.pl.court.gov.ua/sud1606/justichelp/616 Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]


== Заборона повторного подання позову про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. ==
== Судова практика ==
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-1320cs17 Постанова Верховного Суду України від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94362760?fbclid=IwAR0IavCG--Kv9wi_0T3OnwmQ12jSPSMzwjtw1LhQ9BLFRvEJdISTE29_vgY Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 752/11156/18-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94362760?fbclid=IwAR0IavCG--Kv9wi_0T3OnwmQ12jSPSMzwjtw1LhQ9BLFRvEJdISTE29_vgY Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 752/11156/18-ц] (перебування у депресії у зв`язку зі смертю чоловіка, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки глибокі душевні страждання у зв`язку зі смертю близько чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей. Законодавець, встановлюючи строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців для усіх спадкоємців, очевидно враховував, що морально-психологічну сторону прийняття спадщини для спадкоємців).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95681982 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17] (інформація з кримінального провадження та висновок судово-медичного експерта не є належними доказами реєстрації факту смерті особи).


Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
== Див. також ==
* [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
* [[Особливості прийняття спадщини дитиною]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)]]
* [[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]


[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Версія за 11:34, 11 червня 2021

Нормативна база

Прийняття спадщини

Відповідно до ст.ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.  Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Місце відкриття спадщини

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна. Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, або довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Процедура спадкування

Порядок оформлення спадщини

Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину.

Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу за останнім місцем проживання померлого.

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). У разі, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто до відповідної сільської ради.

Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 ЦК України).

Документи, які необхідні для прийняття спадщини:

  • паспорт;
  • ідентифікаційний номер;
  • свідоцтво про смерть;
  • у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
  • у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
  • правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:

  • за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
  • на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

  1. у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
  2. у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини

Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

  • тривала хвороба спадкоємця;
  • перебування спадкоємця тривалий час за межами України

Важливо! Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц;

  • відбування покарання в місцях позбавлення волі;
  • необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);
  • велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
  • складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
  • перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);
  • тощо.
    При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

  • юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
  • необізнаність особи про наявність спадкового майна;
  • похилий вік;
  • непрацездатність;
  • встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
  • невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
  • відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
  • несприятливі погодні умови;
  • перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування"] повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Належні відповідачі

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).

Куди звертатися?

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12 та листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Вартість

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Див. додатково Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

Судова практика

Див. також