Призначення та виплата матеріальної допомоги на оздоровлення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 77: Рядок 77:
Матеріальна допомога на оздоровлення належить до фонду оплати праці. Тому маємо право прирівняти її до заробітної плати і нараховувати на неї зарплатні податки: 1) ПДФО та військовий збір. П. 164.2 Податкового кодексу України (ПК) зобов’язує відносити до оподатковуваної бази всю заробітну плату, у т. ч. оздоровчу матеріальну допомогу. Вона оподатковується ПДФО за ставкою 18%, військовим збором — 1,5% (п. 167.1 та п. 16 розд. XX ПК). Попередньо визначаємо базу оподаткування — нараховану зарплату зменшуємо на ПСП і ЄСВ (п. 164.6 ПК). У звіті 1 ДФ матеріальна допомога на оздоровлення включається до загального оподатковуваного доходу працівника та з сумою ПДФО її вказують у розділі 1 з ознакою доходу «101» окремо для кожного працівника. Військовий збір також вказують в 1 ДФ, тільки в розділі 2 із зазначенням загальної суми доходу та утриманого податку з всіх співробітників у цілому. 2) ЄСВ. Зарплату та зараховані до неї виплати, в т. ч. оздоровчу матеріальну допомогу, обов’язково враховують до бази нарахування ЄСВ за ставкою 22% (ст. 7 і 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI). У звіті з ЄСВ вказують загальну суму зарплати всіх співробітників за видами виплат, до яких входить матеріальна допомога на оздоровлення, одним рядком у таблиці 1. Окремо в таблиці 6 для кожного співробітника вписують загальну заробітну плату, що містить суму допомоги, в місяці її нарахування.
Матеріальна допомога на оздоровлення належить до фонду оплати праці. Тому маємо право прирівняти її до заробітної плати і нараховувати на неї зарплатні податки: 1) ПДФО та військовий збір. П. 164.2 Податкового кодексу України (ПК) зобов’язує відносити до оподатковуваної бази всю заробітну плату, у т. ч. оздоровчу матеріальну допомогу. Вона оподатковується ПДФО за ставкою 18%, військовим збором — 1,5% (п. 167.1 та п. 16 розд. XX ПК). Попередньо визначаємо базу оподаткування — нараховану зарплату зменшуємо на ПСП і ЄСВ (п. 164.6 ПК). У звіті 1 ДФ матеріальна допомога на оздоровлення включається до загального оподатковуваного доходу працівника та з сумою ПДФО її вказують у розділі 1 з ознакою доходу «101» окремо для кожного працівника. Військовий збір також вказують в 1 ДФ, тільки в розділі 2 із зазначенням загальної суми доходу та утриманого податку з всіх співробітників у цілому. 2) ЄСВ. Зарплату та зараховані до неї виплати, в т. ч. оздоровчу матеріальну допомогу, обов’язково враховують до бази нарахування ЄСВ за ставкою 22% (ст. 7 і 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI). У звіті з ЄСВ вказують загальну суму зарплати всіх співробітників за видами виплат, до яких входить матеріальна допомога на оздоровлення, одним рядком у таблиці 1. Окремо в таблиці 6 для кожного співробітника вписують загальну заробітну плату, що містить суму допомоги, в місяці її нарахування.


 
[[Категорія:Трудове право‎]]
[[Категорія: Доробити]]

Версія за 11:16, 4 липня 2018

Нормативна база


Хто має право на матеріальну допомогу на оздоровлення

Для підприємств і організацій, які не фінансуються з бюджетів, нормативного регламентування надання матеріальної допомоги на оздоровлення не передбачено, при цьому відповідні питання можуть бути визначені в колективному договорі. Утім, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення працівниками бюджетної сфери чітко регламентована законами України, постановами Уряду, галузевими наказами. Важливі нюанси прописують також і в положенні про надання матеріальної допомоги, що є додатком до колективного договору. Для окремих категорій працівників надання матеріальної допомоги на оздоровлення є обов’язковим.
Категорії працівників, для яких обов’язкова виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, визначені у нормативно-правових актах:

  • державні службовці - ст. 54 Закону України «Про державну службу»;
  • посадові особи місцевого самоврядування - постанова КМУ від 09.03.06 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»;
  • педагогічні та науково-педагогічні — пп. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-19/ВР;
  • робітники бюджетних закладів та установ освіти, не прилічені до педагогічних та науково-педагогічних — пп. 5 п. 4 Наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557;
  • медичні та фармацевтичні працівники — абз. 3 п. 2 постанови КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 № 524;
  • бібліотекарі — п. 3 постанови КМУ «Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек» від 22.01.2005 № 84;
  • працівники будинків культури, музеїв — п. 2 постанови КМУ «Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» від 09.12.2015 № 1026; п. 4 Постанови КМУ «Про реалізацію окремих положень частини другої статті 28 Закону України «Про музеї та музейну справу»» від 22.01.2005 № 82.

Матеріальна допомога на оздоровлення державним службовцям

Коли державний службовець набуває права на матеріальну допомогу на оздоровлення.
Перші шість місяців держслужбовцю зазвичай доводиться працювати без оплачуваної відпустки. Недарма ж стаття 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР говорить: «Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі, організації». З цієї норми і випливає, що новоприйнятий держслужбовець набуде права на отримання грошової допомоги на оздоровлення у повному обсязі після спливу шести місяців безперервної роботи у цьому державному органі.
Як виплачувати матеріальну допомогу держслужбовцю, який змінив місце роботи.
Грошова допомога за статтею 57 Закону № 889 є гарантованою виплатою, що виплачується один раз на рік при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік. Тож коли у держоргані формують фонд оплати праці на відповідний бюджетний рік, для кожного працівника передбачають одну допомогу для оздоровлення. І незалежно від того, змінював державний службовець місце роботи чи ні, він має право на отримання таких коштів лише один раз. Такий вердикт винесло Мінсоцполітики у листі від 23.12.2016 № 1791/0/101-16/281.
Чи виплачувати матеріальну допомогу держслужбовцю у період дисциплінарного стягнення.
Допоки діє дисциплінарне стягнення, стаття 151 Кодексу законів про працю України забороняє застосовувати до працівника заходи заохочення. Ми ж знаємо, що до заохочувальних виплат належать винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п. 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5). А виплата матеріальної допомоги для оздоровлення державним службовцям є обов'язковою виплатою при наданні щорічної відпустки, передбаченою Законом № 889. І немає значення притягнуто держслужбовця до дисциплінарної відповідальності чи ні.

Допомога на оздоровлення педагогічним та медичним працівникам

Працівники, які обіймають посади педагогічних чи науково-педагогічних працівників, також мають право на отримання допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Це передбачено абзацом одинадцятим частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» від 31.01.2001 № 78. Посадові оклади окремих педагогічних працівників, які мають відповідні звання (приміром, «старший викладач», «викладач-методист») або працюють у спеціалізованих закладах (із особливим режимом, з інвалідами та дітьми, які мають вади в розумовому або фізичному розвитку), формуються з урахуванням підвищень. Тому матеріальна допомога на оздоровлення нараховується з урахуванням підвищених окладів. При цьому, на думку Міністерства освіти та науки України (далі — МОН) та Профспілки працівників освіти та науки (лист від 11.06.2001 № 1/9-223, № 02-8/267), виплата допомоги педагогічним та науково-педагогічним працівникам провадиться тільки за місцем основної роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком їх надання.
Для медичних та фармацевтичних працівників надання допомоги на оздоровлення гарантовано абзацом третім пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 № 524. І виплачують її у розмірі посадового окладу під час надання щорічної основної відпустки. До того ж, як роз’яснили Міністерство охорони здоров’я та Профспілка працівників охорони здоров’я України у листі від 23.03.2012 № 10.01.67/773, № 03-93, допомогу на оздоровлення виплачують за основним місцем роботи працівника у розмірі посадового окладу, затвердженого у штатному розписі закладу з урахуванням усіх підвищень (посадовий оклад, визначений у графі 12 тарифікаційного списку без урахування інших доплат і надбавок).


Допомога на оздоровлення при наданні відпустки в умовах неповного робочого дня

Відповідно до статті 179 Кодексу законів про працю України за бажанням жінок, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу.
Ця норма застосовується також для тих працівниць, яким згідно із законодавством установлено скорочену тривалість робочого часу, зокрема учителів, яким згідно із статтею 51 Кодексу законів про працю України встановлюється скорочена тривалість робочого часу. Відповідно до статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р. № 651-XIVпедагогічне навантаження вчителя, тобто час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу, становить 18 навчальних годин на тиждень, що складає норму тарифну ставку.
Тому педагогічне навантаження вчителя обсягом менше 18 годин на тиждень є неповним робочим часом.
Згідно з частиною третьою статті 56 Кодексу законів про працю України робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Час фактичної роботи, зокрема на умовах неповного робочого часу, протягом робочого року, за який надається відпустка, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (пункт 1 частини першої статті 9 Закону «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР. Тому вчителька, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, має право у зв'язку з роботою на умовах неповного робочого часу на щорічну відпустку.
Відповідно до роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06 законодавство не визначає, де саме жінка має право працювати на умовах неповного робочого дня – на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах чи на іншому підприємстві. На думку міністерства, трудовий договір на умовах неповного робочого часу має ознаки трудового договору про роботу за сумісництвом. Проте у випадку, коли за основним місцем роботи жінка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і одночасно виявила бажання приступити до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою, за якою вона працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період перебування у такій відпустці, укладення окремого трудового договору за сумісництвом законодавством не передбачено.
Виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки гарантовано педагогічним та науково-педагогічним працівникам статтею 57 Закону України «Про освіту» (в редакції від 23.03.1996 р. № 100/96-ВР з наступними змінами).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» виплату цієї допомоги було започатковано з 1 січня 2001 року в розмірі 40% посадового окладу (ставки заробітної плати) (п. 4 постанови).
Починаючи з 1 вересня 2002 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1222 «Про реалізацію окремих положень і норм, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту», статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту», статтями 18 і 22 Закону України «Про позашкільну освіту», статтею 30 Закону України «Про дошкільну освіту» виплата допомоги на оздоровлення педагогічним та науково-педагогічним працівникам провадиться в повному обсязі, тобто в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати).
Стосовно залежності розміру допомоги від обсягу виконуваної роботи, то в спільному листі Міністерства освіти і науки України № 1-9/223 та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України № 02-8/267 від 11 червня 2001 року «Про виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки» роз’яснено, що допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки виплачується працівникам, які обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників (за основною посадою), у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується.
У листі зазначено, що виплата допомоги провадиться цим працівникам тільки за місцем основної роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком їх надання.
Таке застереження викликано тим, що багато з педагогічних та науково-педагогічних працівників працюють у декількох навчальних закладах. Тому для забезпечення рівних прав тим працівникам, які працюють в одному навчальному закладі, та тим, які працюють у декількох таких закладах, врегульовано, що допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки має надаватися в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за одним, а не кожним місцем роботи.
Тому норма щодо виплати допомоги на оздоровлення педагогічним працівникам тільки за місцем основної роботи не може стосуватися випадків, що стосуються роботи жінок у період перебування у відпустці для догляду за дитиною на умовах неповного робочого часу.
Оскільки допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним і науково-педагогічним працівникам гарантовано статтею 57 Закону України «Про освіту» та враховуючи норми статті 56 КЗпП України та пункту 1 частини першої статті 9 закону «Про відпустки», вчительці, яка працює на умовах неповного робочого часу у період перебування у відпустці для догляду за дитиною, при наданні щорічної відпустки має виплачуватися допомога на оздоровлення у розмірі ставки заробітної плати, що встановлюється за 18 навчальних годин на тиждень залежно від її кваліфікаційної категорії.


Умови отримання матеріальної допомоги на оздоровлення

Головною умовою гарантованої виплати допомоги на оздоровлення є факт надання працівникові щорічної відпустки (або її частини). Так, для державних службовців обов’язково допомогу на оздоровлення надають до щорічної основної відпустки. У разі виходу працівника, скажімо, в додаткову відпустку у зв’язку з навчанням чи у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку допомога на оздоровлення не надається.
Рішення про надання щорічної відпустки і про надання матеріальної допомоги оформлюють наказами роботодавця.
Водночас для тих працівників бюджетної сфери, яким допомогу на оздоровлення виплачують за рішенням керівника та лише за наявності економії фонду оплати праці, її можуть надати у будь-який період за заявою працівника. Адже законодавство, яке дозволяє надання матеріальної допомоги на оздоровлення, не прив’язує її виплату до факту надання щорічної відпустки.

Рішення про надання матеріальної допомоги

Рішення про надання матеріальної допомоги на оздоровлення документується окремим наказом. Рішення про надання щорічної відпустки і про надання матеріальної допомоги оформлюють наказами роботодавця. Інформація, що міститься у цих наказах, має різну соціальну значущість. Тому Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мін’юсту України від 12.04.2012 № 578/5 (далі — Перелік), для цих підвидів наказів встановлено різні строки зберігання. Так, статтею 16-б Переліку для наказів про надання матеріальної допомоги визначено строк зберігання 75 років. А для наказів про надання щорічних відпусток у примітці до цієї ж статті встановлено п’ятирічний строк зберігання. За правилами діловодства не дозволяється зводити в одному розпорядчому документі управлінські рішення, інформація про які має різні строки зберігання. Відтак видаються окремі наказ про надання відпустки і наказ про надання матеріальної допомоги. Їх реєструють у різних журналах і долучають до різних справ. Накази про надання матеріальної допомоги реєструють та формують у справи разом з іншими наказами з кадрових питань тривалого (75 років) строку зберігання (про прийняття на роботу, звільнення, переведення на іншу посаду тощо). Для полегшення інформаційно-довідкової роботи наказ про надання відпустки може містити відмітку про надання матеріальної допомоги (і це передбачено типовою формою № П-3 «Наказ про надання відпустки», затвердженою наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489). Аналогічну думку висловили МОН та Профспілка працівників освіти і науки України у листі від 11.06.2001 № 1/9-223, № 02-8/267. Матеріальна допомога на оздоровлення (працівникам, які обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників) надається незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується.

Розмір, розрахунок та виплата матеріальної допомоги на оздоровлення

Матеріальна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі не більше одного посадового окладу раз на рік у разі оформлення основної щорічної відпустки. Зверніть увагу! Матеріальна допомога на оздоровлення за умови неповного робочого часу виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Оздоровчі виплати надають у межах встановленого в установі фонду оплати праці. Їх планують заздалегідь та обов’язково закладають у кошторисі.
Розрахунок і виплата матеріальної допомоги на оздоровлення
Розраховуємо матеріальну допомогу з урахуванням вимог законодавчих актів для різних категорій працівників на основі розміру посадового окладу. Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення виплачується до щорічної основної відпустки, беремо розмір окладу на дату надання такої відпустки. Якщо працівник оформляє лише частину відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення надається один раз до будь-якої частини на розсуд працівника і виплачується повністю. Пам’ятайте, що одна безперервна частина відпустки не може тривати менше 14 днів (ст. 12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Розмір допомоги залежить від категорії працівників, яким надають цю допомогу. Так, для педагогічних і науково-педагогічних працівників виплата допомоги на оздоровлення відбувається у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати).
Так само і для медичних та фармацевтичних працівників надання допомоги на оздоровлення виплачується її у розмірі посадового окладу під час надання щорічної основної відпустки.
Водночас, якщо йдеться про держслужбовців, то з травня 2016 року ця допомога виплачується у розмірі середньомісячної заробітної плат, яка обчислюється за два останні місяці перед місяцем надання відпустки.
До відома! Якщо працівник не використав минулорічну відпустку і, відповідно, йому не виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення, її можна виплатити у разі економії фонду оплати праці, якщо це не завадить виплаті матеріальної допомоги працівникам, що мають на неї право цьогоріч. Врахуйте, що є випадки, коли виплата матеріальної допомоги за минулий рік незаконна.
Приклад розрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення Працівниця 9 тарифного розряду взяла щорічну відпустку з 12 квітня на 14 календарних днів. На дату початку відпустки її посадовий оклад становить 3048 грн, надбавка 10% — 304, 80 грн, премія — 609,60 грн. Потрібно розрахувати розмір матеріальної допомоги на оздоровлення. Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі посадового окладу, то на час відпустки вона становитиме 3048 грн. Отже, заробітна плата працівниці за квітень становитиме: 3048 грн + 304,80 грн + 609,60 грн + 3048 грн = 7010,40 грн.

Оподаткування матеріальної допомоги на оздоровлення

Матеріальна допомога на оздоровлення належить до фонду оплати праці. Тому маємо право прирівняти її до заробітної плати і нараховувати на неї зарплатні податки: 1) ПДФО та військовий збір. П. 164.2 Податкового кодексу України (ПК) зобов’язує відносити до оподатковуваної бази всю заробітну плату, у т. ч. оздоровчу матеріальну допомогу. Вона оподатковується ПДФО за ставкою 18%, військовим збором — 1,5% (п. 167.1 та п. 16 розд. XX ПК). Попередньо визначаємо базу оподаткування — нараховану зарплату зменшуємо на ПСП і ЄСВ (п. 164.6 ПК). У звіті 1 ДФ матеріальна допомога на оздоровлення включається до загального оподатковуваного доходу працівника та з сумою ПДФО її вказують у розділі 1 з ознакою доходу «101» окремо для кожного працівника. Військовий збір також вказують в 1 ДФ, тільки в розділі 2 із зазначенням загальної суми доходу та утриманого податку з всіх співробітників у цілому. 2) ЄСВ. Зарплату та зараховані до неї виплати, в т. ч. оздоровчу матеріальну допомогу, обов’язково враховують до бази нарахування ЄСВ за ставкою 22% (ст. 7 і 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI). У звіті з ЄСВ вказують загальну суму зарплати всіх співробітників за видами виплат, до яких входить матеріальна допомога на оздоровлення, одним рядком у таблиці 1. Окремо в таблиці 6 для кожного співробітника вписують загальну заробітну плату, що містить суму допомоги, в місяці її нарахування.