Праця неповнолітніх: прийняття на роботу і звільнення, обмеження

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Вік, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх

Мінімальний вік для прийому на роботу не повинен бути нижчим, ніж вік закінчення обов'язкової шкільної освіти та, в будь-якому випадку, не може бути нижчим ніж 15 років (ч.3 ст. 2 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу). Однак допускається прийом на роботу за наймом або на іншу роботу осіб у віці від 13 до 15 років для легкої роботи, яка:
1. не здається шкідливою для їхнього здоров'я або розвитку;
2. не перешкоджає відвіданню школи, їхній участі в затверджених компетентними органами влади програмах професійної орієнтації або підготовки або їхнім можливостям скористатися отриманим навчанням (ч.1 ст. 7 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу).

Відповідно до ст.187 КЗпП України неповнолітніми визнаються особи, які не досягли вісімнадцяти років. За загальним правилом в Україні заборонено прийняття на роботу осіб молодше 16 років.

Вік У яких випадках, неповнолітній може працювати
до 14 років заборонено
14 років Як виняток і лише:
  • для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання;
  • у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу здобувачів освіти закладів загальної середньої зальноосвітніх шкіл, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту.
  • є згода одного з батьків або особи, що його замінює
15 років
  • як виняток;
  • є згода одного із батьків або особи, що його замінює
16 років допускається прийняття на загальних підставах

НЕОБХІДНО ПАМ’ЯТАТИ!
При прийнятті на роботу неповнолітньої особи, якій не виповнилося 16 років, потрібно обґрунтувати необхідність її прийняття на роботу та до особової справи працівника долучити:
1) копію свідоцтва про народження або копію паспорта;
2) згоду одного з батьків або особи, що його замінює – якщо особі від 14 до 16 років;
3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час – якщо особі від 14 до 15 років.

Порядок прийняття неповнолітнього на роботу

Важливо!Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України ( стаття 187 Кодексу законів про працю України).
КРОК І.
Збір і подача неповнолітнім документів, необхідних при прийомі на роботу.


КРОК ІІ.
Представник роботодавця інформує про умови праці на підприємстві та графік роботи, необхідність попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові (ст. 191 КзпП України, ст. 11 Закону України "Про охорону праці").
КРОК ІІІ. Після проходження медогляду відбувається укладення трудового договору. Він має свої особливості:

  • обов'язкова письмова форма трудового договору (п.5 ст. 24 КЗпП України);
  • не існує типової форми трудового договору з неповнолітнім, тому роботодавець може на основі інших типових форм розробити свою.


КРОК IV. На підприємстві (установі, організації) видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу працівника. Сам наказ (розпорядження) може бути складений:


КРОК V. Повідомлення територіального органу Державної податкової служби.

Повідомлення подається за місцем обліку роботодавця як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.


До юридичної особи, яка при прийнятті на роботу працівника не виконала вимогу щодо подання повідомлення, може бути застосована:

  • фінансова відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1 мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2022– 6500 грн, з 1 жовтня 2022 – 6700 грн грн. та у погодинному розмірі: з 1 січня 2022 – 39,26 грн, з 1 жовтня 2022 – 40,46 грн.  ), який накладається безпосередньо на юридичну особу або фізичну особу-підприємця. (ст. 265 КЗпП України);
  • адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1 700 грн.), який накладається на посадових осіб підприємств-правопорушників. Штраф за повторне порушення протягом року становить від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 700 до 5 100 грн.) (ч. 1, 2 ст. 41 КУпАП).

Файл:Повідомлення про прийняття працівника на роботу.doc

КРОК VІ. Працівником роботодавця, який відповідає за ведення кадрового обліку:

  • оформляється особова справа,
  • заповнюється особова картка форми № П-2,
  • здійснюються записи до трудової книжки,чи підписується трудовий договір,
  • проводяться вступні інструктажі, ознайомлення з посадовими обов'язками та інформування про локальні нормативні акти (наприклад, колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку тощо).


КРОК VІІ. Фактичний допуск до роботи.

ВАЖЛИВО! Випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється для осіб, які не досягли 18 років (ч. 3 ст. 26 КЗпП України)

Звільнення неповнолітніх

Звільнення неповнолітніх осіб відбувається за загальними правилами трудового законодавства. Так, неповнолітного працівника може бути звільнено:

  • з власної ініціативи (за власним бажанням) (ст. 38 КЗпП України);
  • за угодою сторін (п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України);
  • у зв'язку із закінченням строку трудового договору (п.2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України);
  • у зв'язку із переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду (п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України);
  • у зв'язку з призовом або вступом працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п.3 ч.1 ст. 36 КЗпП України);
  • з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40 КЗпП України).

Однак передбачено ряд гарантій:

  1. Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.
  2. Якщо продовження роботи неповнолітнього працівника загрожує його здоров'ю або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім.
  3. Роботодавець зобов’язаний здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників у випадках їх звільнення:

Обмеження при використанні праці неповнолітніх

В інтересах охорони здоров’я підлітків у трудовому законодавстві існують певні обмеження, що стосуються всіх працівників, яким не виповнилося 18 років.
Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше 18 років:

Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків
у розрахунку на 1 год. робочого часу
Календарний вік,

років

Сумарна вага вантажу (в кг),

що підіймається (переміщується)
при виконанні робіт

З рівня робочої поверхні З підлоги
юнаки дівчата юнаки дівчата
14 10 5 7 3,5
15 48 12 24 6
16 160 40 80 20
17 272 72 130 32
Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи
Календарний вік,

років

Граничні норми ваги вантажу (кг)
Короткочасна робота Тривала робота
юнаки дівчата юнаки дівчата
14 5 2,5 - -
15 12 6 8,4 4,2
16 14 7 11,2 5,6
17 16 8 12,6 6,3

Сумарна вага вантажу - добуток ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень). У вагу вантажу включається вага тари і упаковки.
Рівень робочої поверхні - це рівень стола, конвейєра, верстата тощо.
Висота підіймання не повинна перевищувати одного метра.
Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 метрів.
Докладене м'язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації:

  • не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу,
  • його тривалість - не більше 3 хв.,
  • подальший відпочинок - не менше 2 хв.


Календарний вік - число повних років, які відраховуються від дати народження.
Короткочасна робота - 1-2 підняття та переміщення вантажу протягом однієї години роботи при дотриманні правил про тривалість робочого часу і робочої зміни, які встановлені ст. 51, 52 КЗпП України.
Тривала робота - якщо на годину відбувається більше ніж 2 підняття та переміщення вантажів.


ВАЖЛИВО! До тривалої ж роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років взагалі не допускаються.
Сумарно за робочий день (зміну) робота неповнолітнього з важкими речами не повинна перевищувати однієї третини робочого часу.



Вирішення спорів

Позасудовий порядок

У разі, якщо роботодавцем (керівником) було порушено трудове законодавство, працівник має право звернутися за захистом своїх порушених прав із заявою до:
- первинної профспілкової організації (ст.ст. 246, 247 КЗпП України);
- до комісії по трудових спорах, якщо така існує на підприємстві (ст. ст. 221, 224-226 КЗпП України);
- територіального органу Держпраці.

Судовий порядок

При вирішенні трудового спору та захисту свої порушених прав кожен має право звернутися до суду:

  • особисто або через законного представника;
  • шляхом подачі позовної заяви;
  • у передбачені терміни, а саме:
  1. в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;
  2. в місячний строк (у справах про звільнення) з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 КЗпП України).

Див. також