Право на спадкування співмешканця: цивільної жінки або цивільного чоловіка

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 08:58, 2 липня 2016, створена Kyiv4.kyiv (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [http://zakon3.rada.gov.ua/...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база


Можливості успадкування особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі

При розгляді питання щодо можливості успадкування тими особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, потрібно враховувати кілька важливих моментів. Справа в тому, що за законом спадкування може бути як за законом ще й за заповітом. Це дві важливі підстави, від яких і треба виходити при відповіді на всі питання.
Спадкодавець залишив заповіт. Це означає, що він самостійно реалізував свою волю з приводу всього майна (як повністю, так і в частині). І за цим заповітом можна вказати, що права (а разом з ними і певні обов'язки, про що не можна забувати!) переходять у власність цивільної дружини або чоловіка. Заповіт - запорука того, що спадкоємець, дійсно, отримає певну частку, частину спадкового майна. Правда, в представленій ситуації варто не забувати про положення, які фіксуються в ст. 1241 ЦК. Цими нормами було встановлено право на наявність обов'язкової частки у спадщині деяких категорій.

Обов'язкова частка у спадщині

Зокрема, це такі категорії:

  • малолітні, непрацездатні повнолітні, неповнолітні діти;
  • непрацездатні батьки.

Ці категорії можуть успадковувати незалежно від змісту самого заповіту. У разі, коли заповіт не мав місця, тоді спадкування здійснюється за законом. Обов'язково, при цьому дотримуватись порядку черговості, передбаченої у спеціальних нормах (норми)ст. 1261-1265 ЦК. Згідно ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу, встановлюється, що проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу не являє собою підставу для виникнення у цих суб'єктів прав, а також обов'язків подружжя. Це означає, що прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців першої черги (це діти, а також батьки спадкодавця, чоловік законний) взагалі неможливо.
Ці особи визнаються спадкоємцями 4-тої черги за ст. 1264 ЦК. І то не у всіх випадках, а тільки в тих, якщо з спадкодавцем вони проживали однією сім'єю не менше, як п'ять років до моменту відкриття спадщини (або ж до дня смерті спадкодавця). Наявність факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без шлюбу встановлена може бути в судовому порядку.

Докази про встановлення факту проживання однією сім'єю

Доказом проживання можуть бути такі документи:Доказом проживання можуть бути такі документи

  • довідка ЖЕКу,
  • наявність реєстраційного запису в паспорті (свідчить про те, що ця особа проживала в одній квартирі зі своїм померлим чоловіком),
  • свідчення, які дають сусіди,
  • показання інших свідків.

Згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК України виходить так, що кожна наступна черга спадкоємців отримує за законом повне право на спадкування у тому випадку, якщо немає спадкоємців попередньої черги. Спадкоємці 4-тої черги в рамках, передбачених законом, можуть отримати спадщину лише в разі відсутності дітей у померлого, а також відсутності у нього батьків, сестер, рідних братів, бабусі і дідусі та ін., зазначених у законі, родичів. Але при цьому ст. 74 СК України вказує на те, що якщо жінка та чоловік однією сім'єю проживають (шлюб не зареєстрований), то все майно, набуте за час такого проживання, переходить в розряд спільної власності, тому мета позову буде полягати у встановленні факту проживання сім'єю і визнання майна як спільної сумісної власності подружжя.