Право на спадкування співмешканця: цивільної жінки або цивільного чоловіка

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Можливості успадкування особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі залишення спадкодавцем заповіту на користь цивільної дружини або чоловіка означає, що він самостійно реалізував свою волю з приводу всього майна (як повністю, так і в частині), і права (а разом з ними і певні обов'язки) переходять у власність цивільної дружини або чоловіка. Заповіт - запорука того, що спадкоємець, дійсно, отримає певну частку, частину спадкового майна.

Згідно ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу України, встановлюється, що проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу не являє собою підставу для виникнення у цих суб'єктів прав, а також обов'язків подружжя. Це означає, що прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців першої черги (це діти, а також батьки спадкодавця, чоловік законний) взагалі неможливо, тому вони можуть прийняти спадщину відповідно до п. 1 ст 1264 ЦК України як спадкоємці 4-тої черги шляхом проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців отримує за законом повне право на спадкування у тому випадку, якщо немає спадкоємців попередньої черги,усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Але при цьому в статті 74 СК України вказується, що якщо жінка та чоловік однією сім'єю проживають (шлюб не зареєстрований), то все майно, набуте за час такого проживання, переходить в розряд спільної власності, тому у разі звернення до суду з позовною заявою необхідно встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем і визнання майна як спільної сумісної власності подружжя. Наявність факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без шлюбу встановлена може бути в судовому порядку.

Ознаки проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:

  • спільне проживання чоловіка і жінки;
  • спільний побут;
  • взаємні права і обов’язки.

Щодо ознак проживання однією сім'єю висловився Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі N 1-8/99 серед яких:

  • наявність спільних витрат;
  • спільний бюджет;
  • спільне харчування;
  • купівля майна для спільного користування;
  • участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
  • надання взаємної допомоги;
  • наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
  • інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Порядок встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 ЦПК України).

Докази про встановлення факту проживання однією сім'єю

Доказом проживання однією сім'єю можуть бути такі документи:

  • довідки або інші документи про склад сім’ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання, що підтверджують факт спільного проживання), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”;
  • свідчення мінімум 2-х осіб (показання свідків не можуть бути єдиною підставою),
  • документи, що підтверджують спільні витрати, ведення спільного господарства, придбання майна в інтересах сім`ї, тощо.