Право на спадкування співмешканця: цивільної жінки або цивільного чоловіка

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Сімейний кодекс України
• Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»

Можливості успадкування особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі залишення спадкодавцем заповіту на користь цивільної дружини або чоловіка означає, що він самостійно реалізував свою волю з приводу всього майна (як повністю, так і в частині), і права (а разом з ними і певні обов'язки) переходять у власність цивільної дружини або чоловіка. Заповіт - запорука того, що спадкоємець, дійсно, отримає певну частку, частину спадкового майна.

Згідно ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу України, встановлюється, що проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу не являє собою підставу для виникнення у цих суб'єктів прав, а також обов'язків подружжя. Це означає, що прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців першої черги (це діти, а також батьки спадкодавця, чоловік законний) взагалі неможливо, тому вони можуть прийняти спадщину відповідно до п. 1 ст 1264 ЦК України як спадкоємці 4-тої черги шляхом проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців отримує за законом повне право на спадкування у тому випадку, якщо немає спадкоємців попередньої черги,усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Але при цьому в статті 74 СК України вказується, що якщо жінка та чоловік однією сім'єю проживають (шлюб не зареєстрований), то все майно, набуте за час такого проживання, переходить в розряд спільної власності, тому у разі звернення до суду з позовною заявою необхідно встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем і визнання майна як спільної сумісної власності подружжя. Наявність факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без шлюбу встановлена може бути в судовому порядку.

Ознаки проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:

• спільне проживання чоловіка і жінки;
• спільний побут;
• взаємні права і обов’язки.
  

Щодо ознак проживання однією сім'єю висловився Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі N 1-8/99 серед яких:

• наявність спільних витрат;
• спільний бюджет;
• спільне харчування;
• купівля майна для спільного користування;
• участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
• надання взаємної допомоги;
• наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
• інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Порядок встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Докази про встановлення факту проживання однією сім'єю

Доказом проживання можуть бути такі документи:

• довідка з міської або сільської/селищної рад;
• наявність реєстраційного запису в паспорті (свідчить про те, що ця особа проживала в одній квартирі зі своїм померлим чоловіком);
• свідчення мінімум 2-х осіб, тощо.