Право на користування житловим приміщенням: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показані 13 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n13 Закон України "Про судову експертизу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n996 Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998  № 53/5]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику по справам за позовами про захист права приватної власності»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику по справам за позовами про захист права приватної власності»]
 
== Загальні положення ==
== Поняття та порядок користування житлом ==
Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України] визначено, що '''''до житлового фонду відносяться''''' жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях на території України. Житловий фонд включає в себе жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд), колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд), житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів), жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд, квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).  
Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України] визначено, що '''''до житлового фонду відносяться''''' жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях на території України. Житловий фонд включає в себе жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд), колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд), житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів), жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд, квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).  


Рядок 24: Рядок 21:
Члени сім‘ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов‘язки, що випливають з договору найму жилого приміщення (ст. 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України]).
Члени сім‘ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов‘язки, що випливають з договору найму жилого приміщення (ст. 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України]).
Визначення порядку користування таким житловим приміщенням, відбувається або за спільною згодою членів сім'ї квартиронаймача, або за рішенням суду.  
Визначення порядку користування таким житловим приміщенням, відбувається або за спільною згодою членів сім'ї квартиронаймача, або за рішенням суду.  
При цьому поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов (роз‘яснення у постанові Пленуму  Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року).
При цьому поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов (роз‘яснення у постанові Пленуму  Верховного Суду України від 12 квітня1985 року № 2 ).


'''Важливо!''' Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три і більше роки підлягає нотаріальному посвідченню. (ч. 2 ст.793 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3842 Цивільного кодексу України]).
'''Важливо!''' Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три і більше роки підлягає нотаріальному посвідченню. (ч. 2 ст.793 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3842 Цивільного кодексу України]).
Рядок 42: Рядок 39:


Таким чином, у випадку якщо неможливо виділити частину будинку (квартири) в натурі та відсутня згода співвласників щодо порядку його використаня є підстава звертатись до суду з вимогою про встановлення порядку користування спільним майном.
Таким чином, у випадку якщо неможливо виділити частину будинку (квартири) в натурі та відсутня згода співвласників щодо порядку його використаня є підстава звертатись до суду з вимогою про встановлення порядку користування спільним майном.
Однак, для правильного розгляду судом справи про встановлення порядку користування квартирою (житловим будинком), а саме для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
ЗУ «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n13 Про судову експертизу]» визначено правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Відповідно до статті 1 цього закону судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Отже з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, може відбутися за умови проведення відповідної експертизи.
Так, судова практика свідчить, що під час розгляду судом справи про встановлення порядку користування квартирою (житловим будинком) суд призначає судову будівельно-технічну експертизу, посилаючись на вимоги ст. 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6752 ЦПК України].
Пунктом 5. Розділу ІІ науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n996 наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5] передбачено можливість проведення будівельно-технічної експертизи.
Згідно п. 5.1 цих науково-методичних рекомендацій основними завданнями будівельно-технічної експертизи є в т.ч. визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об’єктів нерухомого майна.
Також, пунктом 5.1.1 визначено, орієнтовні питання які можуть бути вирішені при проведенні такої експертизи. (Наприклад: Які варіанти розподілу (виділення частки; визначення порядку користування) об’єкта нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників (вказати частки) та вимог нормативно-правових актів?)
Для вирішення питань щодо визначення технічної можливості розподілу (виділу частки; визначення порядку користування) об’єктів нерухомого майна (житлових будинків, квартир) та надання варіантів такого розподілу експерту необхідно надати правовстановлювальні документи на об’єкт нерухомості (договір купівлі-продажу, договір дарування, договір міни, свідоцтво про право власності та ін.), дані щодо часток співвласників, документ про приймання в експлуатацію об’єкта (акт прийняття в експлуатацію), матеріали технічної інвентаризації (технічний паспорт), дані щодо фактичного використання нерухомого майна.
Отже, з огляду на наведене, в матеріалах експертизи експерт визначає декілька можливих варіантів користування квартирою (житловим будинком). З урахуванням думки сторін по справі, суд встановлює один з передбачених експертизою варіант користування квартирою (житловим будинком).


Слід також зазначити, до даних правовідносин застосовується правило виключної підсудності передбачене ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], а отже позовну заяву слід подавати не за місцем реєстрації відповідача, а за місцезнаходженням нерухомого майна.
Слід також зазначити, до даних правовідносин застосовується правило виключної підсудності передбачене ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], а отже позовну заяву слід подавати не за місцем реєстрації відповідача, а за місцезнаходженням нерухомого майна.
{| class="wikitable"
|+
! Позиція суду !! Рішення суду
|-
| Сама лише вірогідність (технічна можливість відповідно до висновку експерта) переобладнання житлової кімнати площею у 17,3 кв. м на два ізольовані житлові приміщення не може бути достатньою підставою для закріплення за співвласниками порядку користування квартирою, запропонованого позивачами, оскільки технічна можливість переобладнання трикімнатної квартири у чотирикімнатну, зі збереженням обсягу загальної житлової площі
не відповідає вимогам державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення".  || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88375859 Постанова Верховного Суду у справі № 405/3475/15-ц від 18.03.2020]
|-
| Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88375859 Постанова Верховного Суду України у справі № 6-1500цс15 від 17.02.2016]
|}


== Випадки збереження права користування жилим приміщенням ==
== Випадки збереження права користування жилим приміщенням ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ст.71 Житлового кодексу України], '''жиле приміщення  зберігається''' за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї <u>'''понад шість місяців'''</u> у випадках:<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ст.71 Житлового кодексу України], '''жиле приміщення  зберігається''' за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї <u>'''понад шість місяців'''</u> у випадках:  
* призову  на  строкову  військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу,  а також призову  офіцерів  із запасу  на  військову  службу  на  строк до трьох років - протягом усього  періоду  проходження  зазначеної  військової  служби;  
* призову  на  строкову  військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу,  а також призову  офіцерів  із запасу  на  військову  службу  на  строк до трьох років - протягом усього  періоду  проходження  зазначеної  військової  служби;  


Рядок 76: Рядок 62:
* виїзду  у  зв'язку  з  виконанням  обов'язків  опікуна чи піклувальника,  наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної  квартири для створення дачного будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;     
* виїзду  у  зв'язку  з  виконанням  обов'язків  опікуна чи піклувальника,  наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної  квартири для створення дачного будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;     


* влаштування    непрацездатних    осіб,    у  тому  числі дітей-інвалідів,  у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги  -  протягом  усього  часу  перебування  в них;     
* влаштування    непрацездатних    осіб,    у  тому  числі дітей з інвалідністю,  у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги  -  протягом  усього  часу  перебування  в них;     


* виїзду  для  лікування    в    лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;     
* виїзду  для  лікування    в    лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;     
Рядок 89: Рядок 75:


=== Визнання особи такою, що втратила право користування житлом за рішенням суду ===
=== Визнання особи такою, що втратила право користування житлом за рішенням суду ===
Траплається, що власник чи співвласники майна не можуть належним чином розпорядитися майном що їм належить через те, що у житловому приміщенні, що їм належить, зареєстрована особа, яка фактично проживає в іншому місці. В такому випадку потрібно звертатися до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Доказування позову полягає в тому, щоб довести факт непроживання у житловому приміщенні ооби понад рік.
Трапляється, що власник чи співвласники майна не можуть належним чином розпорядитися майном що їм належить через те, що у житловому приміщенні, що їм належить, або, яким він користується, зареєстрована особа, яка фактично проживає в іншому місці. В такому випадку потрібно звертатися до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Доказування позовних вимог полягає в тому, щоб довести факт непроживання у житловому приміщенні ооби понад рік для приватної власності, та понад 6 місяців для житла комунальної чи державної власності.


Доказами в такому позові можуть бути:
Доказами в такому позові можуть бути:
* покази щонайменше двох свідків,
* ''покази щонайменше двох свідків,''
* акт обстеження умов проживання від депутата відповідного органу місцевого самоврядування, в якому вказано хто і з якого часу не проживає у житловому приміщенні,
* ''Акт про фактичне непроживання особи в якому вказано хто і з якого часу не проживає у житловому приміщенні, складений власником житла, посвідчений свідками (сусідами, або іншими особами, які знають про обставини непроживання особи). такий Акт підписують сусіди, а їх свідчення може засвідчити, наприклад, орган управління житловим багатоквартирним будинком (ЖЕК, ОСББ), орган місцевого самоврядування (територіальна громада, сільська рада, старостинський округ), місцевий депутат, голова вуличного або квартального комітету.''
* копії посвідки на постійне чи тимчасове місце проживання особи в іншій країні, а також інші не заборонені законом докази.
* ''Довідка сільської ради (старостинського округу) про фактичну реєстрацію та непроживання особи.''
[[:Файл:Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.odt|Файл:Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування]]  
* ''копії посвідки на постійне чи тимчасове місце проживання особи в іншій країні, а також інші не заборонені законом докази.''
[[:Файл:Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.odt|Файл:Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування]]


=== Порядок поновлення права користування житловим приміщенням ===
=== Порядок поновлення права користування житловим приміщенням ===
Поновлення права користування житловим приміщенням відбувається в судовому порядку. Для цього потрібно:
Поновлення права користування житловим приміщенням відбувається в судовому порядку. Для цього потрібно:
* звернутись до суду з позовом "Про поновлення права на користування житловим приміщенням"
* звернутись до суду з позовом "Про поновлення права на користування житловим приміщенням"
* надати докази, що підтверджують поважність відсутності за місцем проживання понад установлені строки (наприклад: медична документація, довідки про проходження військової служби, довідки з роботи за кордоном).<br />
* надати докази, що підтверджують поважність відсутності за місцем проживання понад установлені строки (наприклад: медична документація, довідки про проходження військової служби, довідки з роботи за кордоном).
[http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96#.D0.A4.D0.BE.D1.80.D0.BC.D0.B0_.D1.96_.D0.B7.D0.BC.D1.96.D1.81.D1.82_.D0.BF.D0.BE.D0.B7.D0.BE.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.97_.D0.B7.D0.B0.D1.8F.D0.B2.D0.B8 Зміст та форма позовної заяви повинна відповідати ст.ст.174-175 ЦПК України.]
[http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96#.D0.A4.D0.BE.D1.80.D0.BC.D0.B0_.D1.96_.D0.B7.D0.BC.D1.96.D1.81.D1.82_.D0.BF.D0.BE.D0.B7.D0.BE.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.97_.D0.B7.D0.B0.D1.8F.D0.B2.D0.B8 Зміст та форма позовної заяви повинна відповідати ст.ст.174-175 ЦПК України.]


== Корисні статті ==
== Корисні статті ==
[[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]
[[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]<br>
 
[[Втрата права користування житловим приміщенням]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]

Поточна версія на 08:12, 30 вересня 2022

Нормативна база

Загальні положення

Статтею 4 Житлового кодексу України визначено, що до житлового фонду відносяться жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях на території України. Житловий фонд включає в себе жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд), колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд), житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів), жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд, квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Визначення порядку користування житловим приміщенням, що належать до державної власності

Правовий статус житлових приміщень, що перебувають у державній власності, регулюється житловим законодавством та умовами Договорів на підставі яких дане майно передано у користування. Договір найму жилого приміщення укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем – громадянином, на ім‘я якого видано ордер. Відповідно до ст. 63 Житлового кодексу України України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. В той же час не може бути самостійним предметом договору найму, жиле приміщення яке, хоч і є ізольованим, проте за розміром є меншим за встановлений ч. 1 ст. 48 Житлового кодексу України, а також кімната, яка зв‘язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення. Члени сім‘ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов‘язки, що випливають з договору найму жилого приміщення (ст. 64 Житлового кодексу України). Визначення порядку користування таким житловим приміщенням, відбувається або за спільною згодою членів сім'ї квартиронаймача, або за рішенням суду. При цьому поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов (роз‘яснення у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня1985 року № 2 ).

Важливо! Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три і більше роки підлягає нотаріальному посвідченню. (ч. 2 ст.793 Цивільного кодексу України).

Договір_найму.odt ‎

Визначення порядку користування житловим приміщенням, яке знаходитися в приватній власності

Правовий статус приміщень, які перебувають у приватній власності, регулюється Цивільним кодексом України. У таких житлових приміщень може бути один або декілька власників (співвласників). Визначення порядку користування житловим приміщенням, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб виникає, коли між ними відсутня добровільна згода щодо порядку використання такого майна і розділити (виділити) частину із загального майна технічно неможливо. Згідно зі ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Отже, у разі відсутності згоди у визначенні порядку користування квартирою між співвласниками, особа має право звернутись із позовом до інших співвласників про визначення порядку користування квартирою, або ж вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Порядок користування майном, що перебуває у спільній сумісній чи частковій власності також регулюється договором, укладеним співвласниками такого майна.

Судова практика щодо визначення порядку користування спільною квартирою

Кожен із співвласників майна має право на отримання у користування та володіння частки майна в натурі. Така частка повинна відповідати його частці в праві загальної часткової власності. Якщо виділення в натурі неможливе, співвласник має право на отримання матеріальної компенсації від інших співвласників або запропонувати встановити порядок користування спільним майном.

Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року встановлено, що квартира не підлягає поділу в натурі якщо не можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири.

Таким чином, у випадку якщо неможливо виділити частину будинку (квартири) в натурі та відсутня згода співвласників щодо порядку його використаня є підстава звертатись до суду з вимогою про встановлення порядку користування спільним майном.

Слід також зазначити, до даних правовідносин застосовується правило виключної підсудності передбачене ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, а отже позовну заяву слід подавати не за місцем реєстрації відповідача, а за місцезнаходженням нерухомого майна.

Позиція суду Рішення суду
Сама лише вірогідність (технічна можливість відповідно до висновку експерта) переобладнання житлової кімнати площею у 17,3 кв. м на два ізольовані житлові приміщення не може бути достатньою підставою для закріплення за співвласниками порядку користування квартирою, запропонованого позивачами, оскільки технічна можливість переобладнання трикімнатної квартири у чотирикімнатну, зі збереженням обсягу загальної житлової площі

не відповідає вимогам державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення". || Постанова Верховного Суду у справі № 405/3475/15-ц від 18.03.2020

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників. Постанова Верховного Суду України у справі № 6-1500цс15 від 17.02.2016

Випадки збереження права користування жилим приміщенням

Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:

  • призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби;
  • призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров’я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми- на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;
  • тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
  • влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування- протягом усього часу перебування в них;
  • виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дачного будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;
  • влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
  • виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
  • взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

Підстави втрати права користування жилим приміщенням

  • вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (ст.107 Житлового кодексу України)
  • відсутність члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч.2 ст. 405 ЦК України).
  • відсутність наймача без поважних причин понад шість місяців
  • систематичне порушення правил користування житловим приміщенням (ст.116 Житлового кодексу України)

Визнання особи такою, що втратила право користування житлом за рішенням суду

Трапляється, що власник чи співвласники майна не можуть належним чином розпорядитися майном що їм належить через те, що у житловому приміщенні, що їм належить, або, яким він користується, зареєстрована особа, яка фактично проживає в іншому місці. В такому випадку потрібно звертатися до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Доказування позовних вимог полягає в тому, щоб довести факт непроживання у житловому приміщенні ооби понад рік для приватної власності, та понад 6 місяців для житла комунальної чи державної власності.

Доказами в такому позові можуть бути:

  • покази щонайменше двох свідків,
  • Акт про фактичне непроживання особи в якому вказано хто і з якого часу не проживає у житловому приміщенні, складений власником житла, посвідчений свідками (сусідами, або іншими особами, які знають про обставини непроживання особи). такий Акт підписують сусіди, а їх свідчення може засвідчити, наприклад, орган управління житловим багатоквартирним будинком (ЖЕК, ОСББ), орган місцевого самоврядування (територіальна громада, сільська рада, старостинський округ), місцевий депутат, голова вуличного або квартального комітету.
  • Довідка сільської ради (старостинського округу) про фактичну реєстрацію та непроживання особи.
  • копії посвідки на постійне чи тимчасове місце проживання особи в іншій країні, а також інші не заборонені законом докази.

Файл:Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування

Порядок поновлення права користування житловим приміщенням

Поновлення права користування житловим приміщенням відбувається в судовому порядку. Для цього потрібно:

  • звернутись до суду з позовом "Про поновлення права на користування житловим приміщенням"
  • надати докази, що підтверджують поважність відсутності за місцем проживання понад установлені строки (наприклад: медична документація, довідки про проходження військової служби, довідки з роботи за кордоном).

Зміст та форма позовної заяви повинна відповідати ст.ст.174-175 ЦПК України.

Корисні статті

Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням

Втрата права користування житловим приміщенням