Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 08:31, 5 березня 2021, створена Mariia.kuzminska (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Загальні визначення

Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку це використання частки земельної ділянки яка належить іншому власнику відповідно ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України це право користування чужим майном. Яке встановлюється на підставі (сервітуту) який не може бути встановлено щодо земельної ділянки, для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно статті 98 Земельного кодексу України сервітут це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Порядок встановлення земельного сервітуту із зазначенням виду «Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку»

Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України - існує чотири можливих підстави для встановлення такого виду сервітуту, як право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку : договір, закон, заповіт, рішення суду.

Для встановлення сервітуту на підставі договору між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Типова форма договору земельного сервітуту у чинній нормативно-правовій базі не визначена, тому він може укладатися у довільній формі відповідно до вимог цивільного законодавства. Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут).

Договір встановлюється за письмовою заявою до іншого власника земельної ділянки в якій зазначається : площа, кадастровий номер, цільове призначення, місце розташування, вказується адреса та відносно кого встановлюється земельний сервітут, вид сервітуту в даному випадку на підставі статті 99 Земельного кодексу України ґ) право відводу води через сусідню земельну ділянку.

Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України даний вид сервітуту підлягає державній реєстрації відповідно статті 34  Закону України «Про Землеустрій» для реєстрації необхідний кадастровий план земельної ділянки, який складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі. Для внесення змін потрібно звернутися до Державного земельному кадастра через державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки.

Даний вид сервітуту поширюватиметься не на всю сусідню земельну ділянку, а лише на її частину, для реєстрації сервітуту слід звернутися до землевпорядної організації та замовити на договірних засадах технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку буде поширюватиметься право сервітуту.

Відповідно статті 55-1 Закону України «Про землеустрій» Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; матеріали польових геодезичних робіт; копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту.

Землевпорядна організація за дорученням має зареєструвати частину земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, у Державному земельному кадастрі через державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки. Територіальний орган Держземагентства зобов’язаний здійснити державну реєстрацію частини земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання необхідних документів. На підтвердження державної реєстрації буде видано витяг із Державного земельного кадастру.

Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, та реєстрація цієї частини ділянки у Державному земельному кадастрі є платними послугами. Для підготовки технічної документації із землеустрою потрібне звернення до землевпорядної організації. Із переліком таких організацій, які працюють у регіонах, можна ознайомитись на офіційному сайті Держземагентства України (http://www.dazru.gov.ua) у розділі «Ліцензування».

Відповідно статті 1246 Цивільного кодексу України. Одним з розпоряджень заповідача може бути встановлення у заповіті сервітуту, тобто надання третій особі, зазначеній або не зазначеній у заповіті, права користування майном, яке перейшло до спадкоємців.

Сервітут за терміном дії

Вид сервітуту як право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку встановлюється без визнання строку його дії, згідно з ч.2 ст.98 Земельного кодексу України є постійним, тобто безстроковим Відповідно статті 101 Земельного кодексу України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках: поєднання в одній особі суб’єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут, закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут; невикористання земельного сервітуту протягом трьох років.

Плата за користування сервітутом

Власник земельної ділянки відповідно до статті 101 Земельного кодексу України, має право вимагати від особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення. При встановленні земельного сервітуту розмір плати за землю індексація, форми платежу, строки, порядок внесення, перегляд розміру плати, відповідальність за її несплату встановлюються у договорі про встановлення земельного сервітуту між власником та землекористувачем.

Припинення сервітуту

1. Поєднання в одній особі сервітуарія та власника;

2. Відмова сервітуарія від сервітуту;

3. Закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту;

4. Припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;

5. Невикористання сервітуту протягом певного періоду (окремі випадки)

6. Смерть особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку

Відповідно до частин 2, 3 ст. 402 ЦК У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.

Якщо доступ до земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.

Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.

За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.

Відповідно до  обґрунтування площі і меж, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки (обов’язковий додаток до договору сервітуту), на яку необхідно встановити сервітут, покладається на заінтересовану особу – позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.

Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути: підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці; підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту; підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.

Детально в статті: Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок