Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 10 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
== Загальні визначення ==
== Загальні визначення ==
Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку це використання частки земельної ділянки яка належить іншому власнику відповідно ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України це право користування чужим майном. Яке встановлюється на підставі  (сервітуту) який не може бути встановлено щодо земельної ділянки, для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.  
'''Право користування чужим майном (сервітут)''' може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.  


Відповідно статті 98 Земельного кодексу України сервітут це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).  
'''Право земельного сервітуту''' - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).  


'''Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку''' – це один із видів земельного сервітуту, встановлення якого можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи.
== Порядок встановлення земельного сервітуту із зазначенням виду «Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку» ==
== Порядок встановлення земельного сервітуту із зазначенням виду «Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку» ==
Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України - існує чотири можливих підстави для встановлення такого виду  сервітуту,  як право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку : договір, закон, заповіт, рішення суду.  
Відповідно до статті 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] - існує чотири можливих підстави для встановлення сервітуту на право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку:  
* договір,
* закон,
* заповіт,
* рішення суду.
Земельний сервітут може бути встановлений шляхом укладання '''договору''' між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Типова форма договору земельного сервітуту у чинній нормативно-правовій базі не визначена, тому він може укладатися у довільній формі відповідно до вимог цивільного законодавства. Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут).  


Для встановлення сервітуту на підставі договору між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Типова форма договору земельного сервітуту у чинній нормативно-правовій базі не визначена, тому він може укладатися у довільній формі відповідно до вимог цивільного законодавства. Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут).
<u>''Договору про встановлення земельного сервітуту має передувати письмова заява''</u> до іншого власника земельної ділянки в якій зазначається: площа, кадастровий номер, цільове призначення, місце розташування, вказується адреса та відносно кого встановлюється земельний сервітут, вид сервітуту в даному випадку на підставі статті 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], сервітут щодо '''відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку.'''


Договор встановлюється  за письмовою заявою до іншого власника земельної ділянки в якій зазначається : площа, кадастровий номер, цільове призначення, місце розташування, вказується адреса та відносно кого встановлюється земельний сервітут, вид сервітуту  в даному випадку на підставі статті 99 Земельного кодексу України  ґ) право відводу води через сусідню    земельну ділянку.
За домовленістю сторін '''договір про встановлення земельного сервітуту''' '''може бути посвідчений нотаріально.'''
Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України даний вид сервітуту підлягає державній реєстрації відповідно статті 34  Закону України «Про Землеустрій» для реєстрації необхідний кадастровий план земельної ділянки, який складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі. Для внесення змін потрібно звернутися до Державного земельному кадастра через державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки.
Даний вид сервітуту поширюватиметься не на всю сусідню земельну ділянку, а лише на її частину, для реєстрації сервітуту слід звернутися до землевпорядної організації та замовити на договірних засадах технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку буде поширюватиметься право сервітуту.


Відповідно статті 55-1 Закону України «Про землеустрій» Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; матеріали польових геодезичних робіт; копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту.
Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
'''Важливо !''' Відповідно до ч. 2 статті 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] даний вид сервітуту '''підлягає державній реєстрації''' в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Даний вид сервітуту поширюватиметься '''не на всю сусідню земельну ділянку, а''' '''лише на її частину.''' Саме тому, для реєстрації сервітуту слід звернутися до землевпорядної організації та замовити на договірних засадах т'''ехнічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку буде поширюватиметься право сервітуту.'''


Землевпорядна організація за дорученням має зареєструвати частину земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, у Державному земельному кадастрі через державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки. Територіальний орган Держземагентства зобов’язаний здійснити державну реєстрацію частини земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання необхідних документів.
Відповідно статті 55-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України «Про землеустрій»], технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, включає:
На підтвердження державної реєстрації буде видано витяг із Державного земельного кадастру.
* пояснювальну записку; 
* технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; 
* кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту; 
* матеріали польових геодезичних робіт; 
* копії документів, що є підставою для виникнення прав сервітуту. 
Землевпорядна організація за дорученням має зареєструвати частину земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, у Державному земельному кадастрі через державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки. Територіальний орган Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру зобов’язаний здійснити державну реєстрацію частини земельної ділянки протягом '''14 календарних днів''' з дня подання необхідних документів. На підтвердження державної реєстрації буде видано '''Витяг із Державного земельного кадастру.'''


Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, та реєстрація цієї частини ділянки у Державному земельному кадастрі є платними послугами.
Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, та реєстрація цієї частини ділянки у Державному земельному кадастрі є платними послугами. Для підготовки технічної документації із землеустрою потрібне звернення до землевпорядної організації. Із переліком таких організацій, які працюють у регіонах, можна ознайомитись на офіційному сайті Держгеокадастру України ([https://land.gov.ua/ http://www.dazru.gov.ua]) у розділі «Відкриті дані».  
Для підготовки технічної документації із землеустрою потрібне звернення до землевпорядної організації. Із переліком таких організацій, які працюють у регіонах, можна ознайомитись на офіційному сайті Держземагентства України (http://www.dazru.gov.ua) у розділі «Ліцензування». 
 
Відповідно статті 1246 Цивільного кодексу України. Одним з розпоряджень заповідача може бути встановлення у заповіті сервітуту, тобто надання третій особі, зазначеній або не зазначеній у заповіті, права користування майном, яке перейшло до спадкоємців.


Відповідно статті 1246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. Одним з розпоряджень заповідача може бути встановлення у заповіті сервітуту, тобто надання третій особі, зазначеній або не зазначеній у заповіті, права користування майном, яке перейшло до спадкоємців.
== Сервітут за терміном дії ==
== Сервітут за терміном дії ==
Вид сервітуту як право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку встановлюється без визнання строку його дії, згідно з ч.2 ст.98 Земельного кодексу України є постійним, тобто безстроковим
Сервітут на право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку може бути '''<u>постійним</u>''' і '''<u>строковим</u>'''. Якщо сервітут встановлюється без визнання строку його дії, то є постійним. В протилежному випадку - строковим.
Відповідно статті 101 Земельного кодексу України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках: поєднання в одній особі суб’єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут, закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут; невикористання земельного сервітуту протягом трьох років.


Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 101 Земельного кодексу України]).
== Плата за користування сервітутом ==
== Плата за користування сервітутом ==
Власник земельної ділянки відповідно до статті 101 Земельного кодексу України, має право вимагати від особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення.
Власник земельної ділянки відповідно до статті 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], <u>має право вимагати від особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення.</u> При встановленні земельного сервітуту розмір плати за землю, індексація, форми платежу, строки, порядок внесення, перегляд розміру плати, відповідальність за її несплату встановлюються у договорі про встановлення земельного сервітуту між власником та землекористувачем. Також Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.
При встановленні земельного сервітуту розмір плати за землю індексація, форми платежу, строки, порядок внесення, перегляд розміру плати, відповідальність за її несплату встановлюються у договорі про встановлення земельного сервітуту між власником та землекористувачем.
 
== Припинення сервітуту ==
== Припинення сервітуту ==
1. Поєднання в одній особі сервітуарія та власника;
'''Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках (ст. 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n861 Земельного кодексу України]):'''
 
* поєднання в одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;
2. Відмова сервітуарія від сервітуту;
* відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;
 
* рішення суду про скасування земельного сервітуту;
3. Закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту;
* закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;
 
* невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;
4. Припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
* порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.
 
Також дія сервітуту може бути припинена '''в судовому порядку''' на вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, у випадках:
5. Невикористання сервітуту протягом певного періоду (окремі випадки)
* припинення підстав його встановлення;
 
* коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.
6. Смерть особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.
 
== Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку ==
== Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку ==
Відповідно до частин 2, 3 ст. 402 ЦК У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 402 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК] У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.


Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.
''<u>Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки.</u>'' Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.


Якщо доступ доземельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.
Якщо доступ до земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до статті 391 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. ''<u>Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки.</u>'' Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.


Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.
Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати '''письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту.''' Якщо подати позов без такого звернення, суд також <u>відмовить у задоволені позову.</u>


За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.
За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку '''неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом.''' Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.


Відповідно до  обґрунтування площі і меж, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки (обов’язковий додаток до договору сервітуту), на яку необхідно встановити сервітут, покладається на заінтересовану особу – позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.
Обґрунтування площі і меж, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки (обов’язковий додаток до договору сервітуту), на яку необхідно встановити сервітут, покладається на заінтересовану особу – позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.


Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості).
Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості).


Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:
''<u>Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:</u>''
підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;
# підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;
підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;
# підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;
підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.
# підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.
Детально в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2:_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок]


Детально в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2:_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок]
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14#Text Постановою Пленуму «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 р.], роз’яснив, що вирішуючи спори про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється стосовно певного об’єкта і не залежить від власників цих об’єктів. Його дія зберігається в разі переходу права на земельну ділянку, щодо якої його встановлено, до іншої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n14 частина 1 статті 401 Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частина 1 статі 101 Земельного кодексу України]), а в разі встановлення особистого сервітуту права закріплюються за певною особою і він припиняється внаслідок її смерті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n14 частина 2 статті 401, пункту 6 частини 1 статті 406 Цивільного кодексу України)].


Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання. В сво. чергу, умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Поточна версія на 09:33, 27 січня 2023

Нормативна база

Загальні визначення

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку – це один із видів земельного сервітуту, встановлення якого можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи.

Порядок встановлення земельного сервітуту із зазначенням виду «Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку»

Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України - існує чотири можливих підстави для встановлення сервітуту на право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку:

  • договір,
  • закон,
  • заповіт,
  • рішення суду.

Земельний сервітут може бути встановлений шляхом укладання договору між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Типова форма договору земельного сервітуту у чинній нормативно-правовій базі не визначена, тому він може укладатися у довільній формі відповідно до вимог цивільного законодавства. Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут).

Договору про встановлення земельного сервітуту має передувати письмова заява до іншого власника земельної ділянки в якій зазначається: площа, кадастровий номер, цільове призначення, місце розташування, вказується адреса та відносно кого встановлюється земельний сервітут, вид сервітуту в даному випадку на підставі статті 99 Земельного кодексу України, сервітут щодо відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку.

За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.

Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Важливо ! Відповідно до ч. 2 статті 100 Земельного кодексу України даний вид сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Даний вид сервітуту поширюватиметься не на всю сусідню земельну ділянку, а лише на її частину. Саме тому, для реєстрації сервітуту слід звернутися до землевпорядної організації та замовити на договірних засадах технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку буде поширюватиметься право сервітуту.

Відповідно статті 55-1 Закону України «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, включає:

  • пояснювальну записку;
  • технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;
  • кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту;
  • матеріали польових геодезичних робіт;
  • копії документів, що є підставою для виникнення прав сервітуту.

Землевпорядна організація за дорученням має зареєструвати частину земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, у Державному земельному кадастрі через державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки. Територіальний орган Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру зобов’язаний здійснити державну реєстрацію частини земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання необхідних документів. На підтвердження державної реєстрації буде видано Витяг із Державного земельного кадастру.

Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, та реєстрація цієї частини ділянки у Державному земельному кадастрі є платними послугами. Для підготовки технічної документації із землеустрою потрібне звернення до землевпорядної організації. Із переліком таких організацій, які працюють у регіонах, можна ознайомитись на офіційному сайті Держгеокадастру України (http://www.dazru.gov.ua) у розділі «Відкриті дані».

Відповідно статті 1246 Цивільного кодексу України. Одним з розпоряджень заповідача може бути встановлення у заповіті сервітуту, тобто надання третій особі, зазначеній або не зазначеній у заповіті, права користування майном, яке перейшло до спадкоємців.

Сервітут за терміном дії

Сервітут на право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку може бути постійним і строковим. Якщо сервітут встановлюється без визнання строку його дії, то є постійним. В протилежному випадку - строковим.

Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи (ст. 101 Земельного кодексу України).

Плата за користування сервітутом

Власник земельної ділянки відповідно до статті 101 Земельного кодексу України, має право вимагати від особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення. При встановленні земельного сервітуту розмір плати за землю, індексація, форми платежу, строки, порядок внесення, перегляд розміру плати, відповідальність за її несплату встановлюються у договорі про встановлення земельного сервітуту між власником та землекористувачем. Також Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Припинення сервітуту

Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках (ст. 102 Земельного кодексу України):

  • поєднання в одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;
  • відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;
  • рішення суду про скасування земельного сервітуту;
  • закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;
  • невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;
  • порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

Також дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку на вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, у випадках:

  • припинення підстав його встановлення;
  • коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку

Відповідно до частин 2, 3 ст. 402 ЦК У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.

Якщо доступ до земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.

Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.

За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.

Обґрунтування площі і меж, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки (обов’язковий додаток до договору сервітуту), на яку необхідно встановити сервітут, покладається на заінтересовану особу – позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.

Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:

  1. підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;
  2. підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;
  3. підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.

Детально в статті: Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок

Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Постановою Пленуму «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 р., роз’яснив, що вирішуючи спори про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється стосовно певного об’єкта і не залежить від власників цих об’єктів. Його дія зберігається в разі переходу права на земельну ділянку, щодо якої його встановлено, до іншої особи (частина 1 статті 401 Цивільного кодексу України, частина 1 статі 101 Земельного кодексу України), а в разі встановлення особистого сервітуту права закріплюються за певною особою і він припиняється внаслідок її смерті (частина 2 статті 401, пункту 6 частини 1 статті 406 Цивільного кодексу України).

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання. В сво. чергу, умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.