Право власності на землю юридичних осіб: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(візуальні зміни)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правові акти ==
== Нормативно-правові акти ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 Цивільний кодекс України]<br>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n514 Постанова КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127]<br>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n514 Постанова КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127]<br>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
 
== Визначення поняття юридична особа ==
== Визначення поняття юридична особа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n437 ст. 80 ЦК України] '''юридичною особою''' слід вважати – організацію, що створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.  
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n437 ст. 80 ЦК України] '''юридичною особою''' слід вважати – організацію, що створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.  

Версія за 18:09, 16 грудня 2020

Нормативно-правові акти

Визначення поняття юридична особа

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою слід вважати – організацію, що створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Отже юридична особа також може бути стороною земельних правовідносин.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин можуть бути фізичні особи, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) ст.2 Земельного кодексу України

Юридичні особи як суб'єкти права власності поділяються на вітчизняні та іноземні.

Іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб (ст. 117 ГК України).

Порядок набуття права власності на землю. Реєстрація права власності

Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

  • придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
  • внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу (підставою для внесення земельної ділянки до статутного фонду юридичної особі є рішення власника цієї земельної ділянки.);
  • прийняття спадщини;
  • виникнення інших підстав, передбачених законом.

Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:

  • у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
  • за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених законодавством для іноземних юридичних осіб.

Землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

З урахуванням норм статті 130 ЗК України (юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва мають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Для реєстрації права власності необхідно (Постанова КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»):

Документ, що посвідчує особу - заявника (паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його замінює). У разі подання заяви уповноваженою на те особою співробітник державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник перевіряє обсяг повноважень такої особи за документом, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань за допомогою порталу електронних сервісів.

В залежності від того, який об'єкт та з якою метою реєструється необхідно зібрати той чи інший пакет документів.

Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

  • документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
  • акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна;
  • рішення органу або особи, уповноваженого установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);
  • письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються:

  • документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
  • ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи);
  • передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи);
  • розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи).

Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею майна у власність фізичним та юридичним особам, що вийшли із складу засновників (учасників) юридичної особи, подаються:

  • документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
  • рішення органу або особи, уповноваженого установчими документами такої юридичної особи або законом, про передачу майна у власність фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи.