Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

Нормативна база:

• Конституція України
• Земельний кодекс України
• Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»
• Закон України «Про основи містобудування»
• Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»

Поняття планування та використання охорони земель

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

На підзаконному рівні правові засади планування використання та охорони земель в Україні забезпечують: Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджені постановою Верховної Ради України.

Планування використання земель

Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.

Форми планування використання земель

Формами планування використання земель є:'

• - розробка та затвердження програм використання земель (державних, регіональних),
• - планування територій,
• - природно-сільськогосподарське районування земель.

1. Правовою основою складання та затвердження державних та регіональних програмКурсивний текст використання земель є норми ст.ст. 85, 116 Конституції України, ст. 6 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ЗУ "Про державні цільові програми", ст.ст. 177-180 ЗКУ.

2. Планування територій у законодавстві визначається як «процес регулювання використання територій, який полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень». На відміну від законодавчого визначення, фактично, плануван­ня територій здійснюється не лише за допомогою містобудівної, а і за допомогою землевпорядної документації.

3. Природно-сільськогосподарське районування - поділ території з урахуванням природних умов та агробіо­логічних вимог сільськогосподарських культур. Воно допомагає скласти чітке уявлення про характер земель, їх необхідне та доцільне використання, продуктивність та дає можливість швидко, економічно та досить повно оцінити потенційні можливості земельних ресурсів відповідної території.

Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства

Отже, дослідження правових засад планування використання та охорони земель в Україні дозволило визначити деякі прогалини правового регулювання у цій сфері, найбільш вагомими з яких є відсутність Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 р., що мають стати важливими елементами системи правового регулювання засад планування використання та охорони земель.