Правовідносини, пов’язані з функціонуванням мережі Інтернет

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 00:28, 12 січня 2021, створена Yurii.chumak (обговорення | внесок) (додано гіперпосилання на законодавчі та нормативні документи)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Цивільний кодекс України

Закон України «Про телекомунікації»

Закон України «Про електронну комерцію»

Закон України «Про авторське право і суміжні права»

Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні»

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право

Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони

Поняття правовідносин в IT-cфері

Під правовідносинами в мережі Інтернет розуміють загально-суспільні зв’язки, що утворюються на основі використання споживачами Інтернету та інших інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерного програмного забезпечення, IT-програм тощо) між постачальниками послуг (провайдерами) з доступу до Інтернету, постачальниками інформації та користувачами.

Ці правовідносини утворюються на засадах взаємного визнання даними суб’єктами волі та формальної рівності всіх учасників мережі Інтернет.

Суб’єкти правовідносин у мережі Інтернет

1. Оператори, провайдери телекомунікацій, власники «доменів», які здійснюють технічне функціонування мережі Інтернет.

2. Розробники, власники, розповсюджувачі інформації та інформаційних ресурсів в мережі Інтернет.

3. Особи, які надають послуги з укладання електронних угод (договорів) в мережі Інтернет.

4. Споживачі, користувачі (фізичні та юридичні особи) телекомунікаційних послуг у мережі Інтернет.

Об’єкти правовідносин у мережі Інтернет

1. Інформаційно-телекомунікаційні мережі.

2. Комп’ютерне програмне забезпечення.

3. Інформаційні продукти, інформаційні послуги.

4. Доменні імена.

5. Інформаційна безпека власників ресурсів та користувачів мережі Інтернет.

Оформлення правовідносин в IT-сфері

Правовідносини замовника та програміста (або особи, що виконує замовлення) щодо розробки IT-продукту (програмного забезпечення) можуть існувати в межах цивільно-правового законодавства або на умовах трудового договору.

Прикладами такої цивільно-правової угоди є:

- договір про виконання робіт – договір підряду, відповідно до ст. 837 ЦК України;

- договір про надання послуг, відповідно до ст. 901 ЦК України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Оформлення відносин у порядку трудового законодавства полягає в укладанні договору між роботодавцем (виготовлювачем IT-послуг) та працівником.

Зазначений договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) на час виконання певної роботи.

Захист прав на IT-продукти

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» піратством у сфері авторського права є будь-які дії, які направлені на: опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (зокрема, комп’ютерних програм і баз даних).

Відповідно до законодавства України, охороні підлягають особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва – авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення – суміжні права.

Відповідно до статті 4 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (1996) комп’ютерні програми охороняються як літературні твори в розумінні статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.

Відповідальність за незаконне використання IT-продуктів

Використання комп’ютерних програми та інших IT-продуктів без відповідного дозволу автора або власника продукту, невиконання умов договору є порушенням авторських прав і може бути підставою для притягнення особи-порушника до наступних видів відповідальності, а саме:

Цивільно-правова відповідальність – за ст. 431 Цивільного кодексу України: Наслідки порушення права інтелектуальної власності

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Адміністративна відповідальність – за ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення: Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності

Незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

Кримінальна відповідальність – за ст. 176 Кримінального кодексу України: Порушення авторського права і суміжних прав

1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, – караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, – караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, – караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.