Правова регламентація аквакультури

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття водних ресурсів та аквакультури

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Обов'язкові умови для суб’єкта аквакультури

Найбільш поширеним видом рибогосподарської діяльності на малих водних об’єк тах є ведення рибогосподарської діяльності в режимі аквакультури. При веденні господарства в режимі аквакультури важливо враховувати вимоги законодавства.

У користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Отримання водного об’єкта у користування

Рибогосподарський водний об’єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Частини рибогосподарського водного об’єкта надаються в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, лише для розміщення плавучих рибницьких садків. У такому разі межі наданої в користування частини рибогосподарського водного об’єкта визначаються координатами відведеної акваторії.

Відведення земельної ділянки водного фонду під водою (водним простором) та встановлення її меж у натурі (на місцевості) не здійснюються.

Рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом.

Вимоги до договору оренди водного об’єкта

У договорі оренди водного об’єкта має бути вказана мета оренди — для цілей аквакультури (рибництво).

Істотними умовами договору оренди водного об'єкта є:

  • об’єкт оренди;
  • строк дії договору;
  • орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
  • умови використання водного об'єкта;
  • умови і строки передачі об’єкта оренди суб’єкту аквакультури;
  • умови збереження стану об’єкта оренди;
  • умови повернення суб’єктом аквакультури об’єкта оренди;
  • встановлені обмеження (обтяження) щодо використання об’єкта оренди;
  • визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
  • відповідальність сторін.
    За згодою сторін у договорі оренди водного об'єкта можуть конкретизуватися його умови.

Наявність дозволу на спеціальне водокористування

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.

Наявність технічного проекту або паспорта водного об’єкта

Надання водних об’єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об’єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Замовником робіт із розроблення паспорта водного об’єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (далі - розпорядник земельної ділянки під водою).
Паспорт водного об’єкта розробляється за формою і складається із: короткої пояснювальної записки; характеристик річки (водотоку); характеристик водного об’єкта; характеристик греблі; характеристик водоскидної споруди; характеристик відвідного каналу; характеристик прибережної захисної смуги; графічних матеріалів.
Паспорт водного об’єкта погоджується з Держводагенством у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження.
Паспорт водного об’єкта розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу.
Після закінчення строку оренди орендар повертає свій примірник паспорта водного об’єкта розпоряднику земельної ділянки під водою.
Паспорт водного об’єкта підлягає коригуванню кожні 15 років, а також у разі змін технічних параметрів водного об’єкта і гідротехнічних споруд.
Коригування паспорта водного об’єкта здійснюється відповідно до Порядку його розроблення.

Ізольованість та раціональне використання об’єкта аквакультури

Водойма, на якій здійснюється діяльність з рибництва (аквакультури), має бути ізольованою.
З метою забезпечення раціонального використання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) при наданні у користування водних об'єктів (їх частин) з метою риборозведення наведено норми рибопродуктивності зон аквакультури (рибництва) та зональну рибопродуктивність по регіонах України.

Звітність при веденні рибогосподарської діяльності в режимі аквакультури

Користувачі, що здійснюють свою господарську діяльність з рибництва (аквакультури), повинні надавати звітність за формою № 1А — риба.
Форма звітності № 1А-риба "Виробництво продукції аквакультури за 20____р." (річна) подається територіальному органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства за місцезнаходженням/місцем проживання респондента, який здійснює виробництво рибопосадкового матеріалу та товарної риби в умовах аквакультури.
Заповнення звіту здійснюють на підставі даних спеціалізованих форм первинної документації для підприємств по вирощуванню аквакультури.
Усі показники звіту повинні бути взаємоузгоджені, достовірні та обґрунтовані документами, які оформлені в установленому законодавством порядку.

Обмеження

Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об’єкти, що використовуються для питних потреб, розташовані в межах територій та об’єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд», а також річки, струмки, канали.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері аквакультури

Порушення вимог законодавства у сфері аквакультури тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до закону. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє осіб, винних у порушенні вимог законодавства у сфері аквакультури, від відшкодування збитків.
Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства у сфері аквакультури, у розмірах і порядку, встановлених законодавством.
Спори у сфері аквакультури вирішуються у встановленому законом порядку.