Правила створення та порядок реєстрації пасік

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 15:05, 24 грудня 2017, створена Ihor.shpak (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України «Про бжільництво»] * [http://zakon3...)

Нормативна база

Місця для пасіки та правила розмішення

Відповідно до ст 15 ЗУ «Про бжільництво» Фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою. Розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимог Лісового кодексу України . Згідно Додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 p. N 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об’єктів для бджільницьких об`єктів становлять 300 метрів. Згідно Інструкції Пасіку розміщують на сухих, захищених від вітру місцях на відстані не ближче 500 м від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1км від тваринницьких і птахівницьких будівель і 5 км від воскопереробних заводів, підприємств кондитерської і хімічної промисловості, аеродромів, військових полігонів та інших джерел мікрохвильового випромінювання.Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадагу бджолину сім’ю потрібно 30-35м², залежно від способу розміщення бджіл.При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

Нормативні вимоги до організації пасіки

Фізичні особи мають право організовувати пасіку належить їм або орендованій земельній ділянці з дотриманням таких вимог:

  • Бджолині вулики повинні розташовуватися строго в межах ділянки власника. Причому відстань від пасіки до меж ділянки має становити не менше 10 м. Якщо це неможливо з-за маленьких розмірів присадибної ділянки, пасіку необхідно відокремити від сусідніх володінь парканом чи живоплотом мінімум 2 метри у висоту.
  • Не можна розміщувати комах поблизу громадських місць.
  • Стаціонарну пасіку треба обсадити плодовими деревами та ягідним чагарником.
  • Максимальна кількість бджолиних сімей на території однієї пасіки не повинно перевищувати 150.
  • Типовий проект передбачає мінімальне відстань між вуликами (3 м) і між рядами вуликів (10 м).
  • Вільну площу на пасіці потрібно кожен рік переорювати і засівати медоносними рослинами.
  • На вашій території не повинно бути сміття, мотлоху, будь-яких сторонніх предметів. Завжди підтримуйте хороші санітарні умови.
  • Траву на пасечном ділянці необхідно час від часу підкошувати.
  • Не можна розміщувати бджіл поблизу ліній високовольтних передач, телецентрів і радіостанцій, аеродромів, об’єктів хімічної промисловості та кондитерських фабрик.
  • Мінімальна відстань між кочовими пасіками має становити 1,5 км. А відстань від кочової пасіки до стаціонарної повинно бути як мінімум 3 км. Якщо забезпечити таку відстань не можна, проект реалізується на основі письмової угоди бджолярів.
  • Заборонено розміщувати кочові пасіки на шляху літа до медозбору з іншого пасіки, яка була організована раніше.
  • Про розміщення кочової пасіки потрібно попередньо повідомити місцеву ветеринарну службу.
  • Вулики, в яких живуть бджоли, повинні бути чистими і справними. Їх фарбують у різні кольори (бажано в синій, жовтий, зелений, білий).
  • На передній стінці вулика повинен бути чіткий орієнтир розташування вічка.
  • У бджоляра обов’язково мають бути резервні вулики та рамки.
  • З метою дотримання санітарних норм у вас повинен бути запас засобів дезінфекції і предметів гігієни в достатній кількості. Біля льотків облаштовують невеликі майданчики, з яких регулярно прибирають сміття і бджолині трупики.
  • Проект стаціонарної пасіки повинен передбачати окремі приміщення для зберігання бджільницького інвентарю і меду.
  • У холодній місцевості з суворими зимами необхідно облаштувати зимівник. Він являє собою сухе вентильоване приміщення з відповідним мікрокліматом (температура – від 0 до 6 градусів, вологість – не більше 85%).
  • На території населених пунктів дозволяється розводити тільки миролюбні види бджіл. До безпечним порід відносяться: Країнка, Карпатка, Європейська, Кавказька та деякі інші.
  • Запобігання роїння.

Необхідні документи для бжоляра

У кожного сумлінного бджоляра є два важливих документа: ветеринарний паспорт і пасічний журнал. Ветпаспорт отримують у місцевих органах ветеринарної медицини. Співробітники ветеринарної служби оцінюють стан господарства, враховуючи багато моментів (організація пасіки, правила бджільництва, інвентар) роблять відмітки у паспорті. Без такого документа торгівля продуктами бджільництва заборонена.Що стосується журналу пасічного обліку, то типової форми цього документа немає. Зазвичай він має вигляд таблиць, в які регулярно вносяться числові показники. В кінці року вони підсумовуються, і, таким чином, пасічник може визначити продуктивність кожного вулика. Бжоляр повинен періодично оцінювати стан вуликів і бджолиних сімейств, здійснювати ветеринарну перевірку, додатково підгодовувати комах.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі бжільництва

Відповідно до ст 38 Розділ VII Закону України «Про бжільництво» Порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою:дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у: неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин; порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл;реалізації продуктів бджільництва та їх сумішей, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи; ухиленні від обов'язкової ветеринарно-санітарної експертизи продуктів бджільництва та їх сумішей; порушенні правил ввезення на територію України та вивезення за її межі бджіл та продуктів бджільництва; реалізації на території України не зареєстрованих в Україні засобів захисту бджіл. Законами України може бути встановлено відповідальність також за інші види порушень у галузі бджільництва.