Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 08:55, 6 листопада 2018, створена Serhii.pantsakov (обговорення | внесок) (Приведено до належного вигляду п. 1 статті "Нормативна база"; відредаговано структуру статті; Відредаговано категорію)

Нормативна база

  1. Кримінально-процесуальний кодекс України.
  2. Кримінальний кодекс України.

Загальні положення

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК підставами для набуття особою статусу підозрюваного є затримання за підозрою у вчиненні злочину або повідомлення її про підозру у порядку, встановленому статтями 276–279 КПК. Необхідність встановлення процесуального статусу є важливим для самої особи. Адже з цього моменту вона може повною мірою реалізовувати право на захист від обвинувачення і право не свідчити проти самої себе. Письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення прокурором або слідчим. Затриманій особі письмове повідомлення про підозру вручається не пізніше 24 годин з моменту фактичного затримання. У випадку невручення особі протягом цього строку повідомлення про підозру її має бути негайно звільнено. Одночасно із повідомленням про підозру прокурор або слідчий повинен довести до відома підозрюваного його права, передбачені ст. 42 КПК, і за необхідності – роз’яснити їх зміст ( ст. 276 КПК). Особа набуває процесуального статусу обвинуваченого (підсудного) після того, як слідчий або прокурор передає до суду у порядку, передбаченому ст. 291 КПК, складений щодо неї обвинувальний акт.

Права підозрюваного, обвинуваченого

Підозрюваний, обвинувачений має право

  • знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
  • бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз’яснення;
  • на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів на її оплату;
  • не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
  • давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
  • вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
  • у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу;
  • збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
  • брати участь у проведенні процесуальних дій;
  • під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
  • застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
  • заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
  • заявляти відводи;
  • ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
  • одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
  • оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
  • вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
  • користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
  • підозрюваний, який є іноземцем і тримається під вартою, має право зустрітися з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язує забезпечити адміністрація місця ув’язнення.

Обвинувачений також має право

  • брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
  • збирати і подавати суду докази;
  • висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
  • виступати в судових дебатах;
  • ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
  • оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
  • отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;
  • брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 КПК за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається. Такі матеріали не можуть бути надані – коли йдеться про матеріали: 1) що містять інформацію про заходи безпеки, які застосовуються до інших учасників кримінального провадження; 2) ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. У другому випадку ознайомлення з відповідними матеріалами може відбутися в порядку, передбаченому ст. 290 КПК.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії ( ч. 2 ст. 221 КПК).

Зобов’язання підозрюваного, обвинуваченого

На підозрюваного, обвинуваченого покладають зобов’язання (ч. 7 ст. 42 КПК):

  • прибути за викликом до слідчого, слідчого судді, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
  • виконувати обов’язки, покладені на них рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
  • підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, якщо вони не суперечать закону.