Порядок і процедура медичного освідування на предмет керування транспортним засобом в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 10:38, 28 березня 2017, створена Viktoriia.mala (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні пр...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база


Поліція згідно з покладеними на неї завданнями, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Пунктом 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а також передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у вказаному стані, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

Підстави для перевірки на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння


У поліцейських є список ознак, за якими вони можуть вважати водія напідпитку. Це, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Про сильне сп`яніння свідчать - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки - підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Наявність цих ознак дає підстави для поліцейського перевірити вас на наявність алкоголю в організмі. Ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Проведення огляду на стан сп’яніння


Огляд на стан сп’яніння проводиться: – поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; – лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов спеціальну підготовку .


У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Огляд на стан алкогольного сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. При цьому, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Цифровий показник стану алкогольного сп’яніння


В Україні вже кілька років існує фіксована норма алкоголю в крові, яка становить 0,20 проміле. Встановлено, що 0,20 проміле рівноцінні 200 гр. вина для чоловіків і 100 гр. сухого вина для жінок, 200 гр. і 100 гр. шампанського, 50гр. і 30 гр. горілки, 50 гр. і 30 гр. коньяку, а також 500 гр. і 330 гр. пива відповідно. Дози алкоголю відповідають допустимій нормі через 30 хвилин після вживання і можуть відрізнятися для кожної конкретної людини.

Спеціальні прилади для проведення медичного освідування


Наказ МВС України повідомляє, що поліціянти мають право перевіряти вміст алкоголю в крові виключно сучасними і сертифікованими приладами. Сьогодні в їх арсеналі знаходяться такі тестери і газоаналізатори, як: AlcoQuant 6020; Alcotest 6510; Alcotest 6810; Alcotest 7410 Plus com; Алконт 01; Драгер.

Акт огляду на стан алкогольного сп’яніння


Підстави для проведення освідування на місці мають в обов’язковому порядку бути вказані в протоколі і проводитися виключно у присутності двох свідків, при цьому співробітник національної поліції свідком бути не може. Перш ніж проводити процедуру, поліцейський зобов’язаний роз’яснити водієві процес огляду і вказати порядок використання вимірювального приладу. Також, на вимогу водія, він повинен надати свідоцтво про реєстрацію приладу і свідоцтво про його перевірку.
Результати огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп’яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп’яніння.

Особливості проведення освідування в медичних закладах


Свої особливості має встановлення наявності чи відсутності стану сп’яніння в обстежуваної особи закладами охорони здоров’я. Так, зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.


За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров’я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров’я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних вище.
Важливо підкреслити, що у випадку коли водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов’язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров’я, куди він доставлений.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров’я. Висновок же щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров’я. Кожний випадок огляду на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Чи можна відмовитися від експертизи в медичних закладах?


Стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння


Відповідно до Статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їхню увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 10 200 грн.) та позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Повторне протягом двох років вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тисяча двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20 400 грн.) та позбавлення права керування транспортними засобами на трирічний термін. Передбачено також оплатне вилучення транспортного засобу.
Дії, вчинені особою, яка до того двічі протягом п’яти років піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані сп'яніння, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (40 800 грн) та позбавлення права керування транспортними засобами на строк десять років.