Відмінності між версіями «Порядок спадкування та приватизація нерухомого майна»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon3.ra...)
 
Рядок 6: Рядок 6:
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10  ЖИТЛОВИЙ  КОДЕКС  УКРАЇНСЬКОЇ  РСР ]   
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10  ЖИТЛОВИЙ  КОДЕКС  УКРАЇНСЬКОЇ  РСР ]   
== Загальні засади права власності ==
== Загальні засади права власності ==
'''Право власності''' є тим фундаментом на якому базується правова система
'''Право власності''' - право особи на річ (майно), яке вона реалізує відповідно до закону за своєї волі незалежно від будь-яких третіх осіб. Право власності регулюється Конституцією, Цивільним кодексом України та іншими законами і підзаконними актами.<br />
будь – якої країни. Конституція України встановила основні засади права власності. В Україні існує приватна, державна, комунальна власність. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватись об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 Відповідно до ст. 41 Конституції України:]
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
{| class="wikitable"
== Право власності ==
|-
- право володіння;
|''Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.''<br />
''Право власності набувається в порядку визначеному законом.''<br />
''Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватись об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.''<br />
''Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.''<br />
''Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом»''
|}
'''Види права власності:'''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1765 приватна власність(ст.325 ЦК України);]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1770 державна власність(ст.356 ЦК України);]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1775 комунальна власність(ст.327 ЦК України).]


- право користування;
== Набуття права власності ==
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.<br />
Правовідносини власності виникають, змінюються та припиняються на підставі певних юридичних фактів, які називають підставами набуття права власності. Поряд із підставами існують і способи набуття права власності.<br />
- підставами набуття права власності є наприклад,  заповіт, рішення суду, договір купівлі-продажу, тощо;<br />
- способами набуття права власності є передання речі, державна реєстрація правочину або права тощо.<br />


- право розпорядження.
== Спадкування. Підстави для спадкування ==
 
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).<br />
Правом володіння визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власником над майном, не пов'язана з використанням його властивостей.
При спадкуванні майна в Україні застосовуються два основних порядки визначення спадкоємців та розподілу спадкового майна:<br />
 
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC '''спадкування за заповітом;''']
Правом користування визнається юридично забезпечена можливість власником здобувати з належного йому майна корисні властивості.
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC '''спадкування за законом.''']
 
Правом розпорядження визнається юридично забезпечена можливість визначати долю майна. Право власності виникає внаслідок створення майна, одержання плодів і доходів від цього майна, використання природних ресурсів, придбання майна за угодами та на інших підставах не заборонених законом.
 
== Підстави для спадкування ==
При спадкуванні майна в Україні застосовуються два основних порядки визначення спадкоємців та розподілу спадкового майна:  
'''- спадкування за заповітом; '''
''' - спадкування за законом. '''
Іноді буває і одночасне спадкування, в тих випадках, коли наприклад частина майна спадкоємцю заповідана, а іншу частину він успадкував за законом.
Іноді буває і одночасне спадкування, в тих випадках, коли наприклад частина майна спадкоємцю заповідана, а іншу частину він успадкував за законом.
'''Спадкування за законом''' відбувається тоді, коли заповіту немає чи він визнаний недійсним, або спадкоємці, призначені в заповіті, померли або відмовились від спадщини. Спадкоємці за законом призиваються до спадщини в порядку черги. Українським законодавством таких черг встановлено п’ять. Перша – це діти, дружина та батьки померлого, дитина померлого, що народилася після його смерті, онуки і правнуки. До другої черги відносять – братів та сестер померлого, а також дідуся та бабусю з боку і матері, і батька. Третя – дядько та тітка померлого спадкодавця. До четвертої черги відносяться особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш ніж 5 років. І до п’ятої – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення.
{| class="wikitable"
'''Спадкування за заповітом''' закон встановлює до його дійсності певні вимоги. Якщо він не буде їм відповідати, то визнається недійсним.
|-
Заповіт має бути складений тільки дієздатною особою у формі, зазначеній законом. Також він повинен бути власноруч підписаний та завірений у нотаріуса.
|'''Важливо!'''<br />
Потрібно зазначити, що заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Водночас заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Він має можливість на власний розсуд змінювати та переписувати заповіт. При цьому кожен новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Незалежно від того, на якій із цих двох підстав отримується спадок, '''на прийняття спадщини у спадкоємця є 6 місяців з моменту її відкриття'''. За цей час він повинен або прийняти спадщину, або відмовитись від неї.
Незалежно від того, на якій із цих двох підстав отримується спадок, на прийняття спадщини у спадкоємця є 6 місяців з моменту її відкриття. За цей час він повинен або прийняти спадщину, або відмовитись від неї.
|}


== Отримання свідоцтва про право власності==
== Отримання свідоцтва про право власності==
Спадкоємець зобов’язаний особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява подається за місцем її відкриття. В тих випадках, коли спадкоємець пропустив строк на прийняття спадщини, йому потрібно звернутися з відповідною заявою до суду, щоб цей термін йому було подовжено.
Спадкоємець зобов’язаний особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява подається за місцем її відкриття.<br />
Після отримання заяви, нотаріусом заводиться спадкова справа. Для цього спадкоємець подає в нотаріальну контору наступні документи: свідоцтво про смерть спадкодавця, довідку з житлово-експлуатаційної контори про останнє місце проживання та прописку спадкодавця до дати смерті за вказаною адресою, документ, що посвідчує особу спадкоємця, податковий номер, документ, що підтверджує родинні стосунки (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, тощо) та документи, які посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме та рухоме майно. Треба пам’ятати, що спадкова справа заводиться за останнім місцем проживання спадкодавця. Тобто, якщо ваш родич проживав у певному селі, то вам потрібно звертатись до нотаріуса, який здійснює свою діяльність в цьому селі.
'''В тих випадках, коли спадкоємець пропустив строк на прийняття спадщини, йому потрібно звернутися з відповідною заявою до суду, щоб цей термін йому було подовжено.'''<br />
На підтвердження місця відкриття спадщини нотаріусу подається довідка органу місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію місця проживання спадкодавця, а також будинкова книга, у якій міститься запис про реєстрацію місця проживання спадкодавця.
Після отримання заяви, нотаріусом заводиться спадкова справа. Для цього спадкоємець подає в нотаріальну контору наступні документи:<br />
Свідоцтво про право на спадщину видається або на ім’я всіх спадкоємців, або кожному окремо. В будь-якому випадку в свідоцтві зазначається все спадкове майно, перелічуються всі спадкоємці, та визначається частка спадщини спадкоємця, якому воно видане. Іншими словами свідоцтво про право на спадщину є документом, що підтверджує перехід права власності на майно від спадкодавця до спадкоємця. Видача свідоцтва про право на спадщину ніякими строками не обмежена. Тож звертатися за одержанням документу можна в будь-який час після закінчення шестимісячного терміну. Коли ви отримаєте свідоцтво на руки – обов’язково потрібно зареєструвати його в БТІ.
- свідоцтво про смерть спадкодавця;<br />
- довідка з житлово-експлуатаційної контори про останнє місце проживання та прописку спадкодавця до дати смерті за вказаною адресою;<br />
- документ, що посвідчує особу спадкоємця та ІПН (податковий номер);<br />
- документ, що підтверджує родинні стосунки (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, тощо)<br />
- документи, які посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме та рухоме майно.<br />
Треба пам’ятати, що спадкова справа заводиться за останнім місцем проживання спадкодавця. Тобто, якщо ваш родич проживав у певному селі, то вам потрібно звертатись до нотаріуса, який здійснює свою діяльність в цьому селі.<br />
На підтвердження місця відкриття спадщини нотаріусу подається довідка органу місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію місця проживання спадкодавця, а також будинкова книга, у якій міститься запис про реєстрацію місця проживання спадкодавця.<br />
Свідоцтво про право на спадщину видається або на ім’я всіх спадкоємців, або кожному окремо. В будь-якому випадку в свідоцтві зазначається все спадкове майно, перелічуються всі спадкоємці, та визначається частка спадщини спадкоємця, якому воно видане.<br />
Іншими словами свідоцтво про право на спадщину є документом, що підтверджує перехід права власності на майно від спадкодавця до спадкоємця. Видача свідоцтва про право на спадщину ніякими строками не обмежена. Тож звертатися за одержанням документу можна в будь-який час після закінчення шестимісячного терміну. Коли ви отримаєте свідоцтво на руки – обов’язково потрібно зареєструвати його в БТІ.<br />


== Відмова від прийняття спадщини ==
== Відмова від прийняття спадщини ==
Інколи спадкоємці бажають відмовитись від прийняття спадщини, з самих різноманітних поглядів.
Інколи спадкоємці бажають відмовитись від прийняття спадщини, з самих різноманітних поглядів.<br />
Це буває як через борги спадкодавця, так і через якісь інші особисті причини. Відмовитись від спадщини можна протягом строку, встановленого для її прийняття. Для цього потрібно подати до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про відмову від спадщини.
Це буває як через борги спадкодавця, так і через якісь інші особисті причини. Відмовитись від спадщини можна протягом строку, встановленого для її прийняття. Для цього потрібно подати до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про відмову від спадщини.<br />
Якщо відмовляється від спадщини спадкоємець за заповітом, то він має право зробити це на користь іншого спадкоємця за заповітом. Відмовитись від спадку на користь спадкоємця за законом він не може. Натомість спадкоємець за законом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-якого зі спадкоємців за законом, незалежно від того, до якої черги він належить.
Якщо відмовляється від спадщини спадкоємець за заповітом, то він має право зробити це на користь іншого спадкоємця за заповітом. Відмовитись від спадку на користь спадкоємця за законом він не може. Натомість спадкоємець за законом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-якого зі спадкоємців за законом, незалежно від того, до якої черги він належить.<br />
 
== Приватизація державного майна ==
== Приватизація державного майна ==
'''Приватизація державного майна''' – це відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних і юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна». До об'єктів приватизації належать:
'''Приватизація державного майна''' – це відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних і юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».<br />
майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушуєтьсятехнологічнаєдністьвиробництваосновноїспеціалізаціїпідприємства, з структури якого вони виділяються;
До об'єктів приватизації належать:<br />
об'єкти незавершенного будівництва та законсервовані об'єкти;
* майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушуєтьсятехнологічнаєдністьвиробництваосновноїспеціалізаціїпідприємства, з структури якого вони виділяються;
акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.
* об'єкти незавершенного будівництва та законсервовані об'єкти;
Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення.  
* акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.<br />
До таких об'єктів відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.
Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення.<br />
Законодавством України зазначає, що приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на особу та додатково 10 кв. м на сім'ю. Якщо площа квартири виявиться більшою–потрібно буде доплатити за надлишкові метри, а от якщо загальна площа квартири менша, то видаються житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 кв. м.
До таких об'єктів відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.<br />
Для здійснення приватизації потрібні такі документи:
Законодавством України зазначає, що приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на особу та додатково 10 кв. м на сім'ю. Якщо площа квартири виявиться більшою–потрібно буде доплатити за надлишкові метри, а от якщо загальна площа квартири менша, то видаються житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 кв. м.<br />
-    заяву встановленого зразка, підписану всіма повнолітніми членами сім'ї, які постійно проживають і зареєстровані в квартирі.У заяві зазначаються всі зареєстровані в квартирі (будинку) члени сім'ї, в т. ч. тимчасововідсутні і новонароджені. Підписати заяву замість тимчасово відсутнього члена сім'ї можеі нший член сім'ї за наявності нотаріально завіреної довіреності, що підтверджує згоду тимчасово відсутнього члена сім'ї на приватизацію житла;
'''Для здійснення приватизації потрібні такі документи:'''<br />
-    довідку про склад сім'ї наймача і про займані ними приміщення.
-    заяву встановленого зразка, підписану всіма повнолітніми членами сім'ї, які постійно проживають і зареєстровані в квартирі.У заяві зазначаються всі зареєстровані в квартирі (будинку) члени сім'ї, в т. ч. тимчасововідсутні і новонароджені. Підписати заяву замість тимчасово відсутнього члена сім'ї можеі нший член сім'ї за наявності нотаріально завіреної довіреності, що підтверджує згоду тимчасово відсутнього члена сім'ї на приватизацію житла;<br />
-    технічну документацію на квартиру  
-    довідку про склад сім'ї наймача і про займані ними приміщення;<br />
-    документи, що засвідчують факт використання чи не використання заявником права на приватизацію житла за попереднім місцем проживання
-    технічну документацію на квартиру;<br />
-    довідку з банку про використання суми житлового чека і його залишку (за умови їх наявності)
-    документи, що засвідчують факт використання чи не використання заявником права на приватизацію житла за попереднім місцем проживання;<br />
-    копії документа, що підтверджують право на пільгові умови приватизації
-    довідку з банку про використання суми житлового чека і його залишку (за умови їх наявності);<br />
-    квитанцію про оплату послуг за оформлення документів на приватизацію
-    копії документа, що підтверджують право на пільгові умови приватизації;<br />
-    копії паспортів всіх повнолітніх членів сім'ї
-    квитанцію про оплату послуг за оформлення документів на приватизацію;<br />
-    копію ордера на квартиру.
-    копії паспортів всіх повнолітніх членів сім'ї;<br />
Зібрані документи необхідно подати до відділу приватизації житлового фонду в районній адміністрації за місцем знаходження житла. При цьому необхідно мати при собі паспорти всіх повнолітніх членів сім'ї та свідоцтва про народження неповнолітніх мешканців квартири (будинку).
-    копію ордера на квартиру.<br />
Відділ приватизації житлового фонду готує приватизаційні платіжні доручення для оплати житлових чеків на кожного повнолітнього і неповнолітнього члена сім'ї та видає їх заявникам, які потрібно оплатити протягом місяця.
Зібрані документи необхідно подати до відділу приватизації житлового фонду в районній адміністрації за місцем знаходження житла. При цьому необхідно мати при собі паспорти всіх повнолітніх членів сім'ї та свідоцтва про народження неповнолітніх мешканців квартири (будинку).<br />
Для отримання свідоцтва про право власності заявнику необхідно подати у відділ приватизації житла паспорта всіх повнолітніх і свідоцтва про народження всіх неповнолітніх мешканців квартири, а також погашення корінців платіжних до ручень.
Відділ приватизації житлового фонду готує приватизаційні платіжні доручення для оплати житлових чеків на кожного повнолітнього і неповнолітнього члена сім'ї та видає їх заявникам, які потрібно оплатити протягом місяця.<br />
Для отримання свідоцтва про право власності заявнику необхідно подати у відділ приватизації житла паспорта всіх повнолітніх і свідоцтва про народження всіх неповнолітніх мешканців квартири, а також погашення корінців платіжних до ручень.<br />
Свідоцтво на право власності на квартиру підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав на нерухомемайно, а саме у державній реєстраційні службі України. Після відповідної реєстрації квартира вважається приватизованою, а отже приватною власністю, яку можливо продавати, дарувати, заповіда ти інше.
Свідоцтво на право власності на квартиру підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав на нерухомемайно, а саме у державній реєстраційні службі України. Після відповідної реєстрації квартира вважається приватизованою, а отже приватною власністю, яку можливо продавати, дарувати, заповіда ти інше.


 
[[Категорія:Спадкування за заповітом]]
 
[[Категорія:Спадкування за законом]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Порядок приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Версія за 14:54, 21 січня 2019

Нормативна база

Загальні засади права власності

Право власності - право особи на річ (майно), яке вона реалізує відповідно до закону за своєї волі незалежно від будь-яких третіх осіб. Право власності регулюється Конституцією, Цивільним кодексом України та іншими законами і підзаконними актами.
Відповідно до ст. 41 Конституції України:

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право власності набувається в порядку визначеному законом.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватись об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом»

Види права власності:

Набуття права власності

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Правовідносини власності виникають, змінюються та припиняються на підставі певних юридичних фактів, які називають підставами набуття права власності. Поряд із підставами існують і способи набуття права власності.
- підставами набуття права власності є наприклад, заповіт, рішення суду, договір купівлі-продажу, тощо;
- способами набуття права власності є передання речі, державна реєстрація правочину або права тощо.

Спадкування. Підстави для спадкування

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
При спадкуванні майна в Україні застосовуються два основних порядки визначення спадкоємців та розподілу спадкового майна:

Іноді буває і одночасне спадкування, в тих випадках, коли наприклад частина майна спадкоємцю заповідана, а іншу частину він успадкував за законом.

Важливо!

Незалежно від того, на якій із цих двох підстав отримується спадок, на прийняття спадщини у спадкоємця є 6 місяців з моменту її відкриття. За цей час він повинен або прийняти спадщину, або відмовитись від неї.

Отримання свідоцтва про право власності

Спадкоємець зобов’язаний особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява подається за місцем її відкриття.
В тих випадках, коли спадкоємець пропустив строк на прийняття спадщини, йому потрібно звернутися з відповідною заявою до суду, щоб цей термін йому було подовжено.
Після отримання заяви, нотаріусом заводиться спадкова справа. Для цього спадкоємець подає в нотаріальну контору наступні документи:
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- довідка з житлово-експлуатаційної контори про останнє місце проживання та прописку спадкодавця до дати смерті за вказаною адресою;
- документ, що посвідчує особу спадкоємця та ІПН (податковий номер);
- документ, що підтверджує родинні стосунки (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, тощо)
- документи, які посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме та рухоме майно.
Треба пам’ятати, що спадкова справа заводиться за останнім місцем проживання спадкодавця. Тобто, якщо ваш родич проживав у певному селі, то вам потрібно звертатись до нотаріуса, який здійснює свою діяльність в цьому селі.
На підтвердження місця відкриття спадщини нотаріусу подається довідка органу місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію місця проживання спадкодавця, а також будинкова книга, у якій міститься запис про реєстрацію місця проживання спадкодавця.
Свідоцтво про право на спадщину видається або на ім’я всіх спадкоємців, або кожному окремо. В будь-якому випадку в свідоцтві зазначається все спадкове майно, перелічуються всі спадкоємці, та визначається частка спадщини спадкоємця, якому воно видане.
Іншими словами свідоцтво про право на спадщину є документом, що підтверджує перехід права власності на майно від спадкодавця до спадкоємця. Видача свідоцтва про право на спадщину ніякими строками не обмежена. Тож звертатися за одержанням документу можна в будь-який час після закінчення шестимісячного терміну. Коли ви отримаєте свідоцтво на руки – обов’язково потрібно зареєструвати його в БТІ.

Відмова від прийняття спадщини

Інколи спадкоємці бажають відмовитись від прийняття спадщини, з самих різноманітних поглядів.
Це буває як через борги спадкодавця, так і через якісь інші особисті причини. Відмовитись від спадщини можна протягом строку, встановленого для її прийняття. Для цього потрібно подати до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про відмову від спадщини.
Якщо відмовляється від спадщини спадкоємець за заповітом, то він має право зробити це на користь іншого спадкоємця за заповітом. Відмовитись від спадку на користь спадкоємця за законом він не може. Натомість спадкоємець за законом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-якого зі спадкоємців за законом, незалежно від того, до якої черги він належить.

Приватизація державного майна

Приватизація державного майна – це відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних і юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».
До об'єктів приватизації належать:

  • майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушуєтьсятехнологічнаєдністьвиробництваосновноїспеціалізаціїпідприємства, з структури якого вони виділяються;
  • об'єкти незавершенного будівництва та законсервовані об'єкти;
  • акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення.
До таких об'єктів відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.
Законодавством України зазначає, що приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на особу та додатково 10 кв. м на сім'ю. Якщо площа квартири виявиться більшою–потрібно буде доплатити за надлишкові метри, а от якщо загальна площа квартири менша, то видаються житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 кв. м.
Для здійснення приватизації потрібні такі документи:
- заяву встановленого зразка, підписану всіма повнолітніми членами сім'ї, які постійно проживають і зареєстровані в квартирі.У заяві зазначаються всі зареєстровані в квартирі (будинку) члени сім'ї, в т. ч. тимчасововідсутні і новонароджені. Підписати заяву замість тимчасово відсутнього члена сім'ї можеі нший член сім'ї за наявності нотаріально завіреної довіреності, що підтверджує згоду тимчасово відсутнього члена сім'ї на приватизацію житла;
- довідку про склад сім'ї наймача і про займані ними приміщення;
- технічну документацію на квартиру;
- документи, що засвідчують факт використання чи не використання заявником права на приватизацію житла за попереднім місцем проживання;
- довідку з банку про використання суми житлового чека і його залишку (за умови їх наявності);
- копії документа, що підтверджують право на пільгові умови приватизації;
- квитанцію про оплату послуг за оформлення документів на приватизацію;
- копії паспортів всіх повнолітніх членів сім'ї;
- копію ордера на квартиру.
Зібрані документи необхідно подати до відділу приватизації житлового фонду в районній адміністрації за місцем знаходження житла. При цьому необхідно мати при собі паспорти всіх повнолітніх членів сім'ї та свідоцтва про народження неповнолітніх мешканців квартири (будинку).
Відділ приватизації житлового фонду готує приватизаційні платіжні доручення для оплати житлових чеків на кожного повнолітнього і неповнолітнього члена сім'ї та видає їх заявникам, які потрібно оплатити протягом місяця.
Для отримання свідоцтва про право власності заявнику необхідно подати у відділ приватизації житла паспорта всіх повнолітніх і свідоцтва про народження всіх неповнолітніх мешканців квартири, а також погашення корінців платіжних до ручень.
Свідоцтво на право власності на квартиру підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав на нерухомемайно, а саме у державній реєстраційні службі України. Після відповідної реєстрації квартира вважається приватизованою, а отже приватною власністю, яку можливо продавати, дарувати, заповіда ти інше.