Відмінності між версіями «Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 239: Рядок 239:
== Ціна продажу земельної ділянки ==
== Ціна продажу земельної ділянки ==
Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]).<br>
Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]).<br>
 
Суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є:<br>
* органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок;<br>
* юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);<br>
* фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);<br>
* фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок)".<br>
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]).<br>
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]).<br>



Версія за 11:42, 2 червня 2021

Нормативна база

Загальні положення про продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них

Здійснення продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам проводиться згідно Земельного кодексу України органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України).

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації (ст. 171 Земельного кодексу України).

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами 2 і 3 статті 134 Земельного кодексу України (детальніше, див статтю у Вікі - Порядок проведення земельних торгів)..


Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі (ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України):

  • розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
  • використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;
  • використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;
  • будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;
  • надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;
  • надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;
  • розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;
  • надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;
  • надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;
  • надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;
  • будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
  • будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);
  • передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;
  • надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;
  • поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;
  • передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;
  • надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;
  • надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 371 цього Кодексу;
  • надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 Земельного кодексу України, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 - 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України).

Обмеження щодо відчуження і набуття прав на землю

На даний час, згідно Земельного кодексу України, існують законодавчі обмеження, які не дозволяють здійсниювати відчуження (передачу у приватну власність) деяких земельних ділянок в залежності від їх цільового призначення або категорії та встановлена заборона придбавати деякі земельні ділянки окремими суб'єктами, а саме:


Обмеження щодо земель сільськогосподарського призначення

1)Пунктом 14 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України встановлена заборона до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, на внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

2)Пунктом 15 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається:
а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цих Перехідних положень або передані до комунальної власності відповідно до статті 141 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 371 ЗКУ земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

3) Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам (ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України).

4) Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, іноземними юридичними особами протягом року підлягають відчуженню (ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 Земельного кодексу України).

'Примітка -' Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення” від 31.03.2020 № 552-IX, який набере чинності з 1 липня 2021 року, будуть внесені зміни у тому числі і до Земельного кодексу України, яким буде запроваджено нові умови обігу земель сільськогосподарського призначення.

З врахуванням обмежень, установлених пунктом 15 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України, статтею 130 Земельного кодексу України регламентовано умови продажу земель сільськогосподарського призначення, а саме:

Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:

  • а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;
  • б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 130 Земельного кодексу України).

Землі державної, комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність

1)Землі державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність (ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України):


а) землі атомної енергетики та космічної системи;

б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі оборони;

г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;

д) землі водного фонду, крім випадків, Земельним кодексом України;

е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ж) земельні ділянки, закріплені за державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти;

ж1) земельні ділянки, закріплені за державними закладами фахової передвищої освіти;

з) земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти;

і) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

ї) землі під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності.

2)Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність (ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України):

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;  

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;

є) землі під об'єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

3)Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»).

Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам, іноземним громадянам і особам без громадянства

1)Земельні ділянки, які не можуть передаватись чи відчужуватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам:

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, іноземними юридичними особами протягом року підлягають відчуженню (ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 Земельного кодексу України).

2)Набуття іноземцями та особами без громадянства права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення регламентоване ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно якої:

- іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності (ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України).

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України у разі (ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України):

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

в) прийняття спадщини.

3)Набуття іноземними юридичними особами права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення регламентоване ч. 2 ст. 82 Земельного кодексу України, згідно якої:

- Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:

а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;

б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених частинами першою та другою статті 82 Земельного кодексу України, та в порядку, встановленому цим Кодексом для іноземних юридичних осіб.

4)Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам регламентовані ст. 129 Земельного кодексу України, зокрема:


Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів (ст. 85 Земельного кодексу України).

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України (ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України).

Статтею 1 (п.п. «і») Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року визначено значення терміну "приміщення представництва", який має наступне значення - будівлі чи частини будівель, що використовуються для цілей представництва, включаючи резиденцію голови представництва, незалежно від того, чиєю власністю вони є, включаючи земельну ділянку передбачену для обслуговування вказаної будівлі чи частини будівлі.

Частиною 1 статті 21 Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року предбачено обов'язок держави перебування сприяти аккредитуючій державі в придбанні на своїй території, згідно із своїм законодавством, приміщень, необхідних для ії представництва, або надавати допомогу останній у придбанні приміщень іншим шляхом.

Підпунктом «j» статті 1 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року визначено значення терміну "консульські приміщення" - будинки або частини будинків і прилегла до них земельна ділянка, які використовуються виключно для цілей консульської установи, незалежно від того, чиєю власністю вони є.

Статтею 30 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року передбачено, що держава перебування повинна надати можливість акредитуючій державі на своїй території, згідно із своїм законодавством і правилами, придбати приміщення, для консульської установи, або надавати допомогу останній у придбанні приміщень іншим шляхом. Держава перебування повинна також, у випадку необхідності, надати допомогу консульській установі в придбанні придатних житлових приміщень для її працівників.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, іноземним державам та іноземним юридичним особам, здійснюється:

  • Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України - земельних ділянок, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації (абз. 1 ч. 1 ст. 129 Земельного кодексу України).
  • Державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України - земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації (абз. 2 ч. 1 ст. 129 Земельного кодексу України).

Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам, - здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 129 Земельного кодексу України).

Іноземні юридичні особи, зацікавлені в купівлі земельних ділянок, що перебувають у власності держави та територіальних громад, повинні мати зареєстроване постійне представництво з правом ведення господарської діяльності на території України (ч. 3 ст. 129 Земельного кодексу України).

Клопотання подається:

  • Іноземними державами щодо придбання земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, - до Кабінету Міністрів України (ч. 4 ст. 129 Земельного кодексу України).
  • Іноземними юридичними особами щодо придбання земельних ділянок, - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради і державного органу приватизації (ч. 5 ст. 129 Земельного кодексу України).

Іноземними юридичними особами до клопотання додається:

  • документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці;
  • копія свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України.

Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок після отримання погодження Кабінету Міністрів України (ч. 6 ст. 129 Земельного кодексу України) здійснюються:

  • сільськими, селищними, міськими радами;
  • державними органами приватизації - щодо земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту

Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»).

Згідно ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються Законом України «Про використання земель оборони».

Частиною 4 ст. 4 вказаного Закону України визначено, що відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 р. N 436 затверджено Порядок відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, зміст угоди

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України).

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації (ст. 171 Земельного кодексу України).

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації з зазначенням (ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України):

  • місця розташування земельної ділянки;
  • її цільового призначення, розміру та площі;
  • згоди на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

  • документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
  • копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення (ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України):

  • про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд);
  • чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (ч. 6 ст. 128 Земельного кодексу України).

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації (ч. 7 ст. 128 Земельного кодексу України).

В угоді повинно бути зазначено (ч. 2 ст. 132 Земельного кодексу України):
  • назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);
  • вид угоди;
  • предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);
  • документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;
  • відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;
  • відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);
  • договірну ціну;
  • права та обов'язки сторін;
  • кадастровий номер земельної ділянки;
  • момент переходу права власності на земельну ділянку.

Ціна продажу земельної ділянки

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки (ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України).
Суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є:

  • органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок;
  • юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);
  • фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);
  • фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок)".

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається (ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. N 1531 «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» затверджено Методику експертної грошової оцінки земельних ділянок.

На виконання вказаної постанови Уряду наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 січня 2003 року N 2 затверджено Порядок проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років (ч. 9 ст. 128 Земельного кодексу України).

Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. N 381.

Підстави для відмови в продажу земельної ділянки

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є (ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України):

  • неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
  • виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
  • якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
  • встановлена Земельним кодексом України заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
  • відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді. (ч. 10 ст. 128 Земельного кодексу України).