Порядок проведення обшуку

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття обшуку

Обшук - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь злочину, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.

Мета обшуку

Метою проведення обшуку є:

  • виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
  • відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;
  • встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.234 КПК України[1]

Види обшуків

Можна виділити такі види обшуків:

  1. обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення);
  2. обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи);
  3. обшук нежитлових приміщень (не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом.);
  4. обшук особи (ч. 3 ст. 208, ч. 5 ст. 236 КПК України).

Підстава для проведення обшуку

Єдиною підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому КПК, ухвала слідчого судді, який може винести її лише на підставі клопотання процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження.

Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування.

Клопотання про проведення обшуку

Клопотання про проведення обшуку подається слідчому судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування слідчим за погодження з прокурором або прокурором.

Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості:

  1. найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
  2. короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
  3. правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
  4. підстави для обшуку;
  5. житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
  6. особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
  7. речі, документи або осіб, яких планується відшукати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Розгляд в суді клопотання про проведення обшуку

Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

  1. було вчинено кримінальне правопорушення;
  2. відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
  3. відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
  4. відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК, а також містити відомості про:

  1. строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
  2. прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
  3. положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
  4. житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
  5. особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
  6. речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.

Порядок проведення обшуку

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.

Час проведення обшуку

Проведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні права

Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором.

Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

Методологія проведення обшуку

Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності власника (володільця) приміщення.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Фіксування результатів обшуку

Хід і результати обшуку фіксуються у протоколі.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту.

Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним ст. 104 КПК України.

Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

Важливі поради при проведенні обшуку

Після отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості:

  • встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку;
  • перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку;
  • встановити які саме речі та документи планується відшукати та вилучити.

Також необхідно:

  • встановити наявність понятих;
  • викликати захисника;
  • вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи.