Порядок проведення загальних зборів ОСББ
Нормативна база
- Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"
- Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"
- Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141 "Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя"
Порядок скликання загальних зборів ОСББ
Основним органом управління в об’єднанні співвласників багатоквартирного будинку (надалі – “ОСББ”) є загальні збори співвласників ОСББ. Загальні збори ОСББ є колегіальним органом управління, таким чином, його рішення оформляються шляхом складання протоколу загальних зборів ОСББ. Загальні збори проводяться не менше ніж 1 раз на рік.
Загальні збори співвласників скликаються правлінням ОСББ, або ініціативною групою, що складається з трьох (або більше) співвласників. Відповідно – ініціатори скликання проводять загальні збори і забезпечують голосування співвласників для прийняття необхідних ОСББ рішень.
Повідомлення про скликання загальних зборів направляються кожному, без виключень, співвласнику багатоквартирного будинку (чи будинків) за 14 днів до дати їх проведення «під розписку», або ж направляється поштою – рекомендованим листом. Направити його потрібно у письмовому вигляді поштовим відправленням рекомендованим листом на адресу відповідної квартири, або ж надати під розписку. Також, бажано розмістити повідомлення для загального відома у загальнодоступному місті (кожному під’їзді), таке розміщення необхідно здійснювати у сукупності із направленням поштою (рекомендованим листом) або наданням під розписку.
Голосування на зборах та проведення письмового опитування
Загальні збори приймають рішення шляхом проведення поіменного голосування на зборах учасниками ОСББ. Рішення оформлюється протоколом.
Поіменне голосування - прийняття рішення на загальних зборах ОСББ оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). При чому, рішення з питань:
- щодо переліку та розмірів внесків, платежів до ОСББ;
- щодо управління та користування спільним майном;
- щодо передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна (оренда, сервітут, тощо);
- щодо реконструкції чи капітального ремонту будинку;
- щодо зведення господарських споруд,
вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Статутом конкретного ОСББ можуть встановлюватись й інші питання, які вимагають 2/3 голосів.
За правилом, встановленим ст. 10 Закону «Про ОСББ», належність певної кількості голосів конкретному співвласнику, вираховується так :
1. У кожного співвласника така кількість голосів, яка відповідає частці загальної площі його квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Тобто, за 100 % береться загальна площа квартир та приміщень у будинку (чи будинках, які об’єднані одним ОСББ). Якщо в будинку 10 квартир абсолютно однакової площі, при цьому, кожною квартирою володіє по одному співвласнику, то кожен співвласник має 10% голосів на загальних зборах ОСББ.
2. Якщо ж одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлового (-их) приміщення (-нь), які складають понад 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - у такому випадку у кожного співвласника буде по одному голосу. 1 співвласник = 1 голос.
Відповідно до ст.10 Закону Статутом об’єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Зазвичай ОСББ встановлюють собі за правило 1 співвласник = 1 голос, щоб не мати проблем із врахуванням кількості площ та їх власників.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Письмове опитування полягає у тому, що протягом 15 календарних днів, до співвласників, що не проголосували, можна направити листки опитування із поставленим питанням (у вигляді резолюції), щодо якого необхідно отримати думку співвласника (рішення). Листки опитування мають містити:
- дату опитування;
- П.І.Б. співвласника;
- документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення;
- номер (адресу) квартири або нежитлового приміщення;
- загальна площа квартири або нежитлового приміщення;
- документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників);
Співвласник, який отримує листок опитування, власноручно заповнює свою відповідь : "так", "ні" або "утримався" і проставляє особистий підпис. Особа, яка проводила опитування, також проставляє свій підпис.
Протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку: форма та зміст
Протокол загальних зборів ОСББ – це письмовий документ, яким оформляються прийняті рішення загальних зборів співвласників ОСББ. Вимоги до протоколу не встановлені Законом “Про ОСББ”, останнім лише встановлено, що рішення завжди оформлюються особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування.
Однак, для складення протоколу загальних зборів ОСББ 2020 можна користуватися Законом “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” (надалі – Закон №417-VIII) та Наказом Мінрегіонбуду та ЖКГ від 25.08.2015 р. № 203 “Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку” (надалі – Наказ № 203).
Зразок протоколу зборів мешканців будинку, які є співвласниками - можна знайти в Наказі № 203, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1083-15
Протокол загальних зборів повинен містити такі відомості:
· дата і номер протоколу,
· місцезнаходження будинку (-ків),
· кількість та склад присутніх співвласників (їх представників)
· сукупна площа квартир (приміщень) присутніх на зборах,
· загальна кількість співвласників та їх площ в будинку (-ках),
· підписи осіб, що склали протокол,
· порядок денний зборів;
· відомості про розгляд питань порядку денного (внесена пропозиція, саме питання, здійснене по них поіменне голосування із зазначенням кожного співвласника (за наявності - його представника і документів такого представника), що проголосував,
· відомості про квартиру (приміщення), площу, про документи на нерухомість, про результат голосування такого співвласника – і звичайно ж його/її підпис),
· підсумки та результат голосування;
· наявність додатків – листків опитування.
Окрім цих відомостей, слід зазначити назву ОСББ, його ідентифікаційний код, а також – дату складення протоколу і дату, місце проведення зборів. За необхідності – у протоколі можна вміщувати й іншу інформацію, що необхідна, в залежності від особливостей загальних зборів та Вашого ОСББ. Також, у разі проведення письмового опитування, до протоколу додаються листки опитування.
Протокол (з додатками) обов’язково має бути оприлюднено. Типовий статут ОСББ, затверджений Наказом Держкома України з ЖКГ від 27 серпня 2003 року № 141, уточнює, що оприлюднення здійснюється:
- шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування;
- шляхом надання його в письмовій формі кожному співвласнику протягом 10 днів після його прийняття (під розписку, або направленням поштою рекомендованого листа);
- шляхом розміщення у загальнодоступному місці при вході до кожного під’їзду.
Періодичність скликання та виключна компетенція загальних зборів
Кожного року, збори проводяться як мінімум один раз – це вимога Закону «Про ОСББ». Якщо у цього органу управління є нагальні питання, є можливість частішого проведення загальних зборів. Наприклад, з питань затвердження річного звіту, кошторису, балансу об'єднання, або ж визначення переліку та розміру платежів/внесків (відрахувань до фондів ОСББ), їх порядок сплати співвласниками - потребують обов'язкового скликання загальних зборів, оскільки виключно загальні збори ОСББ можуть приймати рішення щодо таких. Разом з зазначеними, до виключної компетенції належать питання щодо:
- затвердження та внесення змін до статуту ОСББ;
- обрання членів правління та визначення розміру матеріального та іншого їх заохочення;
- використання спільного майна (в тому числі передача в оренду); обмежень використання спільного майна;
- погодження договорів, сума яких перевищує зазначену в статуті, або ж предметом яких є спільне майно (майно ОСББ), цінні папери, майнові права;
- реконструкції та ремонту будинку, зведення господарських споруд;
- обрання чи відкликання управителя, укладення та зміна договорів із ним, передача функції асоціації ОСББ; визначення умов договорів із управителем;
- визначення порядок утримання та експлуатації багатоквартирного будинку ОСББ (чи шляхом самозабезпечення, чи управителем, чи визначати виконавців окремих житлово-комунальних послуг, чи виступати колективним споживачем житлово-комунальних послуг);
- списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна об'єднання, на суму боргу;
- заснування інших юридичних осіб, участь у них;
- за необхідністю і якщо це визначено статутом – обрання представників, для оперативного вирішення нагальних питань ОСББ;
- ліквідація та/або реорганізація ОСББ;
- інші організаційні питання, що за змістом вимагають компетенції загальних зборів співвласників (наприклад, обрання голови загальних зборів та наділення його повноваженнями – не плутати із головою правління) та питання визначені
Судова практика
Постанова Північного апеляційного господарського суду від "02" липня 2020 р., справи № 925/1052/19, в якій апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції. Висновки полягали у тому, що розміщення у загальнодоступному місці – не є належним повідомленням співвласника про збори, а тому, права такого порушені. У рішенні зазначено: “…законодавцем чітко визначений спосіб та порядок повідомлення співвласників квартир про проведення установчих зборів і зміна цього порядку, що встановлений імперативною нормою, не допустима”. Касаційний господарський суд Верховного Суду залишив ці рішення без змін.
До цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 році у справі №916/782/17– суд вказував на імперативний характер норми ч. 4 ст.6 Закону “Про ОСББ” щодо порядку і способу повідомлення: “… указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).”
