Порядок отримання посвідчення водія

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 15:06, 27 грудня 2017, створена Olena.shevchuk (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Положення про порядок видачі посвідч...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

  1. Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993року №340;
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007року № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»;
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.1992року №47 «Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів»;
  4. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року № 1306;
  5. Інструкція про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затверджена наказом МВС від 07.12.2009року №515, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.01.2010року за №74/17369.

Посвідчення водія та його категорії


Особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії. Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993року №340 національне посвідчення водія України на право керування транспортними засобами (далі - посвідчення водія) відповідної категорії дійсне протягом 30 років з дати його видачі.

Посвідчення водія, видане особі вперше, дійсне протягом двох років з дня його видачі з обмеженим правом керування транспортним засобом. Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія або яка була позбавлена права на керування транспортним засобом чи здійснила обмін посвідчення водія протягом двох років з дати його видачі, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.

Обмеженим правом керування транспортним засобом є заборона перевищувати швидкість 70 кілометрів на годину.

Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

  • А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;
  • А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об’ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;
  • В1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;
  • В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;
  • С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);
  • С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);
  • D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;
  • D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;
  • ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави
  • транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;
  • Т - трамваї та тролейбуси.

У посвідченні водія, зразок якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 47«Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів», у графі “10” зазначається дата відкриття відповідної категорії на право керування транспортними засобами, а в графі “11” - дата закінчення дії відповідної категорії.

Водіям транспортних засобів категорій В, С1, С, D1 і D дозволяється керувати такими засобами також з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кілограмів. При цьому водіям транспортних засобів категорії В дозволяється керувати такими засобами з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кілограмів, але не перевищує маси автомобіля без навантаження, і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа не перевищує 3500 кілограмів.

До керування транспортними засобами категорій С1, С, D1 і D з причепами, повна маса яких становить більш як 750 кілограмів і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа перевищує 3500 кілограмів, а також зчепленими автобусами допускаються водії, які мають право на керування транспортними засобами категорій С1Е, СЕ, D1E і DE

Як отримати посвідчення водія

Для отримання посвідчення водія необхідно пройти три основні етапи.

Етап 1. Проходження медичного огляду

Основною метою медогляду є отримання довідки про придатність до керування транспортним засобом. Без неї отримати права неможливо.

Медичний огляд включає в себе: загальне обстеження спеціалістами медичної комісії, лабораторне і функціональне обстеження (загальний аналіз крові та сечі, аналіз крові на цукор, ЕКГ, обстеження гостроти й полів зору, обстеження вестибулярного апарату, визначення групи крові і резус фактора).

Медична довідка, видана із зазначенням хвороби згідно з «Переліком захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами», є підставою для відмови в отриманні посвідчення водія.

Етап 2. Навчання в автошколі

Від вибору навчального закладу буде залежати якість отриманих вами теоретичних знань і практичних навичок водіння. Тому до вибору автошколи варто підходити серйозно. Обов’язково уточніть наявність ліцензії МОН та атестата акредитації МВС.

Терміни та вартість навчання на курсах водіння залежать від обраної категорії транспортних засобів. Для запису в автошколу необхідно подати наступний пакет документів:

  • заява із зазначенням місця проживання та категорії ТЗ;
  • паспорт (пред’являється особисто) + копія ідентифікаційного коду;
  • 4 фотографії розміром 3,5х4,5;
  • медична довідка.

Після закінчення курсу навчання здаються внутрішні іспити з Правил дорожнього руху та водіння. Підтвердженням проходження підготовки водіїв є свідоцтво, термін дії якого становить 10 років з дня закінчення курсів.

Етап 3. Складання іспитів в сервісному центрі МВС та отримання посвідчення водія

Прив’язку до прописки (реєстрації) скасували, тому скласти іспит на права можна абсолютно в будь-якому СЦ МВС. Відповідно до Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом МВС від 07.12.2009року №515, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.01.2010року за №74/17369 для отримання посвідчень водія особи подають до ТСЦ МВС:

Після проведення перевірок поданих документів та внесення відомостей до заяв особам видаються екзаменаційні листи, з якими особи направляються на складання іспитів для отримання посвідчення водія. Паспорт, медична довідка, документи про зміну особистих даних повертаються власнику.

Особисті дані, які наведені в екзаменаційному листі, перевіряються і підписуються особою.

Іспити для отримання посвідчення водія у осіб, які закінчили заклад, приймаються в ТСЦ МВС.

Іспити проводяться в такій послідовності: спочатку - іспит зі знань Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року № 1306, потім - іспит з навичок керування транспортними засобами відповідних категорій.

Іспит з навичок керування транспортними засобами приймається на транспортному засобі ТСЦ МВС, закладів або підприємств і організацій, який повинен бути обладнаний додатковими педалями зчеплення (крім транспортних засобів з автоматичною коробкою передач) і гальмування, дзеркалом заднього виду для екзаменатора.

Якщо особа проходила підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації водія в закладі на транспортному засобі з автоматичною коробкою передач, то складання іспиту з керування транспортними засобами дозволяється на транспортному засобі з автоматичною коробкою передач.

Іспити із знань Правил дорожнього руху приймаються за екзаменаційними білетами, які затверджуються Головним сервісним центром МВС (далі - екзаменаційні білети), за допомогою комп'ютерної техніки, а в разі неможливості її застосування - шляхом письмової відповіді на питання екзаменаційних білетів.

Питання екзаменаційних білетів охоплюють основні положення законодавства про дорожній рух, усі розділи Правил дорожнього руху, інших правил, нормативів і стандартів, що регламентують безпеку дорожнього руху. Кожний екзаменаційний білет містить 20 питань, які мають порядкові номери від 1 до 20. На кожне питання пропонуються від 2 до 5 відповідей, з яких правильною і найбільш повною є одна.

Для виключення випадків запам'ятовування екзаменаційних білетів у ТСЦ МВС використовуються не менше двох варіантів білетів.

Іспити приймаються одночасно від кількох осіб, число яких залежить від площі і обладнання приміщення. Після роз'яснення екзаменатором порядку роботи на комп'ютерній техніці та правил складання іспиту починається відлік часу. Особам, що екзаменуються, пропонується за 20 хвилин відповісти на 20 питань. Позитивна оцінка "склав" ставиться, якщо екзаменований кандидат у водії відповів на всі екзаменаційні питання за відведений на це час та допустив не більше двох неправильних відповідей. Особам, які у відведений час не відповіли на всі питання або допустили більше двох помилок, виставляється оцінка "не склав". Результати відповідей фіксуються за допомогою комп'ютерної техніки або в екзаменаційній картці для проведення усного теоретичного іспиту. Результат теоретичного іспиту проставляється екзаменатором в екзаменаційному листі та завіряється підписами двох членів екзаменаційної комісії.

Приймання практичного іспиту з керування транспортними засобами проводиться на транспортному засобі тієї категорії, право на керування яким отримує особа, що екзаменується.

Під час проведення іспиту перевіряється вміння особи керувати транспортним засобом.

Для визначення підготовленості особи до керування транспортним засобом враховується виконання нею таких дій:

  • підготовка до початку руху, увага відносно інших транспортних засобів;
  • своєчасність вмикання попереджувальних сигналів;
  • початок руху;
  • користування дзеркалом заднього виду;
  • розгін і переключання передач з нижчих на вищі і з вищих на нижчі, рух по прямій;
  • зупинка транспортного засобу на підйомі, а потім відновлення руху (при цьому транспортний засіб повинен плавно рушити з місця і може відкотитися назад не більше ніж на 20 см, а двигун повинен працювати);
  • розворот при обмеженій ширині проїжджої частини і рух заднім ходом (для цього виїхати на ділянку дороги обмежених розмірів, розвернутися при одноразовому включенні передачі заднього ходу; на проїжджій частині зупинити транспортний засіб у місці, де є заїзд у двір з правого боку; увімкнути задню передачу і заїхати у двір без використання передньої передачі; після зупинки автомобіль повинен стояти так, щоб його зовнішні контури не виступали на проїжджу частину);
  • гальмування і зупинка транспортного засобу при різних швидкостях, включаючи екстрену зупинку, якщо дозволяють дорожня ситуація і умови руху;
  • вибір дистанції і інтервалів між транспортними засобами;
  • маневрування на дорозі, що має дві і більше смуги для руху в одному напрямку;
  • об'їзд транспортних засобів, які стоять, у тому числі загального користування, та інших перешкод;
  • перестроювання з однієї смуги руху на іншу;
  • належна реакція на сигнали, що подаються іншими учасниками дорожнього руху;
  • оцінка дорожніх обставин при під'їзді до регульованого перехрестя, подання, за потреби, попереджувальних сигналів;
  • зупинка перед перехрестям;
  • дотримування сигналів світлофора або регулювальника;
  • плавність зрушення з місця після зупинки;
  • оцінка дорожніх обставин при наближенні до нерегульованого перехрестя, урахування вимог знаків, розмітки, сигналів інших учасників руху;
  • додержання права проїзду транспортних засобів, які мають перевагу в русі;
  • під'їзд до перехрестя і проїзд пішохідного переходу;
  • виконання випередження та обгону;
  • виконання зупинки транспортного засобу.

Приймання практичного іспиту проводиться у два етапи: перша частина іспиту - на майданчику для навчання з початкового керування, друга - в умовах дорожнього руху. У ТСЦ МВС повинно бути розроблено декілька маршрутів для перевірки навичок керування транспортними засобами.

Довжину маршруту рекомендується вибирати від 1 до 2 км з урахуванням наявності елементів, що дадуть можливість перевірити навички керування транспортним засобом. Маршрути оформляються у вигляді карти (схеми маршруту) розміром 210 х 294 мм (формат А4), кожному дається порядковий номер. Перед початком іспиту екзаменатор ознайомлює осіб, що екзаменуються, з картою маршруту, за яким буде проводитися іспит.

Тривалість іспиту повинна бути достатньою для визначення вміння особи керувати транспортним засобом відповідної категорії безпечно для інших учасників дорожнього руху, але час іспиту не повинен перевищувати 15 хвилин. Контроль за виконанням вправ першого етапу іспитів екзаменатор здійснює візуально, таким чином, щоб за потреби він міг втрутитися в хід іспиту. Під час другого етапу іспитів екзаменатор перебуває у транспортному засобі поруч з особами, що екзаменуються, контролює правильність виконання вправ, фіксує помилки, у разі виникнення аварійної ситуації втручається в керування транспортним засобом. Для одержання позитивної оцінки особи, що екзаменуються, не повинні допустити більше трьох помилок або двох однакових. Відмова осіб, що екзаменуються, виконати яку-небудь вправу іспиту або створення ними аварійної ситуації означає, що іспит вони не склали. Інформація про допущені помилки фіксується екзаменатором на зворотному боці екзаменаційного листа.

Результат практичного іспиту записується в екзаменаційний лист екзаменатором кульковою ручкою та підписується особисто.

Перевірка навичок керування на мопеді або мотоциклі проводиться на спеціальному майданчику з нанесеними габаритними елементами ("вісімка", "коридор", "коло", "дошка", "змійка").
Особи, що екзаменуються, повинні вміти виконувати такі маневри:

  • рух по прямій з переключенням передач з нижчих на вищі і з вищих на нижчі;
  • керування мопедом, мотоциклом на мінімальній швидкості (5 км/год.), не знімаючи ніг з підніжки;
  • виконання поворотів і розворотів малого радіуса ("габаритне коло", "змійка", "вісімка").

Іспити припиняються, якщо особи не виконали "коло", або "змійку", або "вісімку".

Двома помилками для оцінки "не склав" додатково вважається, якщо:

  • під час виконання "кола", "змійки" або "вісімки" особи торкалися дорожнього покриття якою-небудь частиною тіла;
  • при зупинці в той час, коли працював двигун, особи не змогли вимкнути передачу.

Якщо особа під час теоретичного іспиту не підтвердила знання Правил дорожнього руху, посвідчення водія (у разі наявності) у неї вилучається.

Особи, які не склали іспит зі знань Правил дорожнього руху, до іспиту з навичок керування транспортними засобами не допускаються.

Позитивна оцінка, одержана після складання іспиту зі знань Правил дорожнього руху, вважається дійсною протягом трьох місяців. Після закінчення цього терміну іспит зі знань Правил дорожнього руху призначається повторно.

У разі нескладання іспитів повторні теоретичні і практичні іспити призначаються не раніше ніж через 5 календарних днів.

Якщо особи, що отримують посвідчення водія вперше, не склали іспит із навичок керування транспортними засобами втретє, вони допускаються до наступного іспиту після
проходження повного курсу підготовки керування відповідним транспортним засобом у закладі, що підтверджується довідкою про повторний курс підготовки керування транспортним засобом.

Результати складання іспитів із знань Правил дорожнього руху і навичок керування транспортними засобами проставляються в екзаменаційному листі та завіряються підписами членів екзаменаційних комісій. У кінці кожного робочого дня роздруковується протокол екзаменаційної комісії ТСЦ МВС. Протокол підписується всіма членами комісії та затверджується підписом голови екзаменаційної комісії.

Особам, які склали іспити зі знань Правил дорожнього руху і навичок керування транспортними засобами в ТСЦ МВС, оформляються посвідчення водія відповідних категорій. Інформація про видані посвідчення водія вноситься до Єдиного державного реєстру МВС та екзаменаційних листів, завіряється печаткою ТСЦ МВС та підписами посадових осіб.

Посвідчення водія разом з свідоцтвами про закінчення закладу видаються особам під особистий підпис в екзаменаційних листах (у разі використання комп'ютерної техніки) або в книгах видачі посвідчень водія. При цьому екзаменаційний лист додається до матеріалів справи.