Відмінності між версіями «Порядок користування прибудинковою територією багатоквартирного будинку»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Додано розділ: "До складу прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку можуть входити")
 
(Не показані 10 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14?nreg=2866-14&find=1&text=%EF%F0%E8%E1%F3%E4%E8%ED%EA&x=0&y=0 Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]


== Поняття "прибудинкова територія ==
== Поняття "прибудинкова територія ==
'''''Прибудинкова територія''''' — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. <br />
'''''Прибудинкова територія''''' — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.  
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] прибудинкові території багатоквартирних будинків відносяться до земель житлової та громадської забудови. <br />
Земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, належать до земель житлової та громадської забудови. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (стаття 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).  


== До складу прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку можуть входити (у разі наявності) ==
'''<u>Прибудинкова територія включає:</u>'''
* вимощення навколо житлового будинку;
* територію під житловим будинком (житловими будинками);
* смуга озеленення вздовж стін житлового будинку, місцевий проїзд, тротуар та смуга вздовж фасаду без входів, яка забезпечує проїзд пожежних машин;
* проїзди та тротуари;
* майданчики, які призначені для обслуговування мешканців тільки цього будинку, для відпочинку біля входів в житловий будинок, для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, відпочинку населення, занять фізкультурою, а також території зелених насаджень, пішохідні доріжки, що сполучують вказані майданчики між собою;
* озеленені території;
* майданчики для сміттєзбірників;
* ігрові  майданчики для дітей дошкільного та  молодшого шкільного віку;
* майданчики для господарських будівель та споруд;
* майданчики для відпочинку дорослого населення;
* спеціально обладнані майданчики для паркування автомобілів, що належать мешканцям будинку;
* майданчики для занять фізичною культурою;
* в’їзди та виїзди підземних гаражів і автостоянок (у разі їх наявності).
* майданчики для тимчасового зберігання автомобілів;
* майданчики для господарських цілей;
* майданчики для вигулювання собак;
* інші  території,  пов'язані  з  утриманням та експлуатацією будинків та інших пов'язаних з ними об'єктів.


== Право власності/користування прибудинковою територією ==
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] п'''рибудинкові території багатоквартирних будинків відносяться до земель житлової та громадської забудови'''.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в <u>постійне користування</u> підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Крім цього, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються <u>безоплатно у власність або в постійне користування</u> співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br />
 
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.<br />
Відповідно до пункту 6.1.1 ДСТУ-Н площа земельної ділянки з прибудинковою територією кожного багатоквартирного будинку, що відповідає питомій вазі кількості мешканців будинку у сумарній кількості мешканців мікрорайону (кварталу), визначатиметься за формулою:
У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.<br />
 
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.<br />
Т0 = Тф × (Б0 / Б) , де:
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку (частина друга статті 89 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]). Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.<br />
 
Прибудинкова територія може перебувати у ''власності'', у ''постійному або тимчасовому користуванні'' певних суб'єктів.
Т0 – земельна ділянка з прибудинковою територією багатоквартирного будинку, га;
 
Тф – фактична житлова територія мікрорайону (кварталу), га;
 
Б0 — кількість мешканців в багатоквартирному будинку, чол;
 
Б — кількість мешканців у мікрорайоні (кварталі), чол.
 
На нормативно-правовому рівні не визначено конкретних норм земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків, що є цілком виправданим, оскільки площа, конфігурація вже існуючих будинків різна, а будівництво нових залежить від обсягу та виду будівництва, а також від забезпеченості певного населеного пункту вільними землями.<br />       Земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, належать до земель житлової та громадської забудови. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (стаття 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).


== Суб'єкти права власності на прибудинкову територію ==
== Суб'єкти права власності на прибудинкову територію ==
Суб'єктами права власності на прибудинкову територію можуть бути: <br />
<u>Суб'єктами права власності на прибудинкову територію можуть бути:</u> <br />
→ територіальні громади - на землі комунальної власності;<br />
→ територіальні громади - на землі комунальної власності;<br />
→ держава - на землі державної власності;<br />
→ держава - на землі державної власності;<br />
→ об'єднання власників багатоквартирного будинку.  
→ об'єднання власників багатоквартирного будинку.


== Особливості володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій розташована прибудинковою територією ==
== Право власності/користування прибудинковою територією ==
Відповідно до ст. 88 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а в разі недосягнення згоди - у судовому порядку. <br />
* Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території ''державної або комунальної власності'', надаються в <u>постійне користування</u> підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.<br>
''Договір про спільну часткову власність'' на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. <br />
* Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, ''що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку'', передаються <u>безоплатно у власність або в постійне користування</u> співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак, варто зауважити, що станом на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України так і не визначено порядку передачі земельної ділянки співвласника багатоквартирного будинку, тому така процедура здійснюється за загальними правилами земельного законодавства.<br />
В тому разі, коли у багатоквартирному будинку приватизована частина квартир, суб'єктами договору є власники приватизованих квартир та власник прибудинкової території. Якщо в багатоквартирному будинку приватизовані всі квартири, то договір про спільну часткову власність на земельну ділянку має укладатись між співвласниками багатоквартирного будинку. Крім того, у багатоквартирному будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, функції такого договору може виконувати статут об'єднання, який має містити умови утримання та правила використання власниками - членами об'єднання прибудинкової території. А всі інші співвласники мають укладати договори з об'єднанням про порядок користування прибудинковою територією та її утримання.<br />
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, '''визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації'''.<br />
Учасник спільної часткової власності на прибудинкову територію не має права вимагати виділення належної йому частки зі складу прибудинкової території і не має права на компенсацію за свою частку. Також він не має права на отримання в його володіння та користування частини спільної земельної ділянки. Частка співвласника у праві власності на прибудинкову територію відчужується у такому ж порядку, як і його частка у спільному майні багатоквартирного будинку. Тобто, по-перше, під час продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники не мають переважного права купівлі частки; по-друге, частка у праві власності на прибудинкову територію не може бути самостійним предметом цивільного обігу й відчужується тільки разом із житловим чи нежитловим приміщенням.
'''У разі знищення (руйнування)''' багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, ''зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.''<br />
'''Порядок використання земельних ділянок''', на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, '''визначається співвласниками'''.<br />
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку (частина друга статті 89 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]). '''Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.''' Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.<br />
Прибудинкова територія може перебувати у ''власності'', у ''постійному або тимчасовому користуванні'' певних суб'єктів.<br>
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з ''моменту державної реєстрації цих прав.''<br>


[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Поточна версія на 08:47, 3 вересня 2021

Нормативна база

Поняття "прибудинкова територія

Прибудинкова територія — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Прибудинкова територія включає:

  • територію під житловим будинком (житловими будинками);
  • проїзди та тротуари;
  • озеленені території;
  • ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;
  • майданчики для відпочинку дорослого населення;
  • майданчики для занять фізичною культурою;
  • майданчики для тимчасового зберігання автомобілів;
  • майданчики для господарських цілей;
  • майданчики для вигулювання собак;
  • інші території, пов'язані з утриманням та експлуатацією будинків та інших пов'язаних з ними об'єктів.

Згідно з Земельним кодексом України прибудинкові території багатоквартирних будинків відносяться до земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до пункту 6.1.1 ДСТУ-Н площа земельної ділянки з прибудинковою територією кожного багатоквартирного будинку, що відповідає питомій вазі кількості мешканців будинку у сумарній кількості мешканців мікрорайону (кварталу), визначатиметься за формулою:

Т0 = Тф × (Б0 / Б) , де:

Т0 – земельна ділянка з прибудинковою територією багатоквартирного будинку, га;

Тф – фактична житлова територія мікрорайону (кварталу), га;

Б0 — кількість мешканців в багатоквартирному будинку, чол;

Б — кількість мешканців у мікрорайоні (кварталі), чол.

На нормативно-правовому рівні не визначено конкретних норм земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків, що є цілком виправданим, оскільки площа, конфігурація вже існуючих будинків різна, а будівництво нових залежить від обсягу та виду будівництва, а також від забезпеченості певного населеного пункту вільними землями.
Земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, належать до земель житлової та громадської забудови. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (стаття 38 Земельного кодексу України).

Суб'єкти права власності на прибудинкову територію

Суб'єктами права власності на прибудинкову територію можуть бути:
→ територіальні громади - на землі комунальної власності;
→ держава - на землі державної власності;
→ об'єднання власників багатоквартирного будинку.

Право власності/користування прибудинковою територією

  • Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
  • Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак, варто зауважити, що станом на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України так і не визначено порядку передачі земельної ділянки співвласника багатоквартирного будинку, тому така процедура здійснюється за загальними правилами земельного законодавства.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку (частина друга статті 89 Земельного кодексу України). Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.
Прибудинкова територія може перебувати у власності, у постійному або тимчасовому користуванні певних суб'єктів.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.