Порядок звернення стягнення на майно боржника: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 20: Рядок 20:
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 2 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 2 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


'''Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти''' на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про електроенергетику"], на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закону України "Про теплопостачання"], на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закону України "Про теплопостачання"], статті 18-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"], на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"], на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
'''Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти''' на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про електроенергетику"], на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#n261 статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання"], на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#n388 статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#n296 статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"], на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"], на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 абзац 2 частини 2 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця ''не пізніше наступного робочого дня після вилучення'', про що складається акт. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця ''не пізніше наступного робочого дня після вилучення'', про що складається акт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 3 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт ''не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення''. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, '''відкритих після винесення постанови про накладення арешту'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]). Закон України “Про виконавче провадження” визначає, що у разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника – юридичної особи у банках чи інших фінансових установах '''боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах''', виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Такі дії та вони кваліфікувалися за статтею 382 Кримінального кодексу України  – “Невиконання судового рішення” - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт ''не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення''. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, '''відкритих після винесення постанови про накладення арешту''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 4 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]). Закон України “Про виконавче провадження” визначає, що у разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника – юридичної особи у банках чи інших фінансових установах '''боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах''', виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Такі дії та вони кваліфікувалися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2729 статтею 382 Кримінального кодексу України] – “Невиконання судового рішення” - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.


''У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача,'' стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
''У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача,'' стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 5 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


''Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом,'' з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
''Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом,'' з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 6 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


 
'''Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.'''У подальшому така перевірка проводиться виконавцем'' '''не рідше ніж один раз на два тижні''' - ''щодо виявлення рахунків боржника,'' '''не рідше ніж один раз на три місяці''' - ''щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника''. (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 8 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
'''Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.'''У подальшому така перевірка проводиться виконавцем'' '''не рідше ніж один раз на два тижні''' - ''щодо виявлення рахунків боржника,'' '''не рідше ніж один раз на три місяці''' - ''щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника''. (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
== Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті ==
== Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті ==
* ''У разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br>
* ''У разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина 1 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br>
*  
*  
* ''У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до частини першої статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br>
* ''У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина 2 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br>
*  
*  
* ''У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті'' виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br>
* ''У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті'' виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частинами першою і другою статті 49 Закону України "Про виконавче провадження"], дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина 3 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br>


Кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
Кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина 4 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


Витрати у зв’язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов’язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
Витрати у зв’язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов’язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина 5 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


<nowiki> </nowiki><span style="color:#008B00">Додатково див. "[[Звернення стягнення на доходи боржника]]"</span>
<nowiki> </nowiki><span style="color:#008B00">Додатково див. "[[Звернення стягнення на доходи боржника]]"</span>
Рядок 47: Рядок 46:
== Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи ==
== Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи ==


'''Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.'''При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
'''Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.''' При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина 1 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина 2 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


''У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати'' ('''тобто з 01 січня 2021 по 30 листопада 2021 року становить 120000 грн'''), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
''У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати'' ('''тобто з 01 січня 2021 по 30 листопада 2021 року становить 120000 грн'''), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 7 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


''У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти'', необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n953 п. 28 розд. VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень]).
''У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти'', необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n370 пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"]([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n953 пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень]).


'''Протягом дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1304-18 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"] не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:'''<br>
'''Протягом дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1304-18 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"] не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:'''


# таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
# таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
# загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;
# загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;


''У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна'' виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
''У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна'' виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина 3 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина 4 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


''У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку,'' виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз.2 ч. 4 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
''У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку,'' виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 абзац 2 частини 4 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


''У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації,'' виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
''У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації,'' виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина 5 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


== Звернення стягнення на заставлене майно==
== Звернення стягнення на заставлене майно==


'''Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:'''<br>
'''Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:'''


# право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
# право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
Рядок 76: Рядок 75:
# наявна письмова згода заставодержателя.<br>
# наявна письмова згода заставодержателя.<br>


''У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом,'' на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”].
''У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом,'' на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 пункту 15 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”].


'''Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина 3 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина 4 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”], після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n444 пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 Закону України “Про виконавче провадження”], після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина 5 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина 6 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку".]  ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"]  ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина 7 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
== Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==
== Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==


Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 1 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 2 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Не підлягають арешту в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.''' Відповідно до Постанови Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (справа  №340/1018/19 від 17.01.2020 року [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86989717]) '''встановлено, що рахунки по виплаті заробітної плати відносяться до рахунків зі спеціальним режимом використання.'''  
'''Не підлягають арешту в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.''' Відповідно до Постанови Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/86989717 справа  №340/1018/19 від 17.01.2020 року] ) '''встановлено, що рахунки по виплаті заробітної плати відносяться до рахунків зі спеціальним режимом використання.'''  


'''Важливо знати!!!'''
'''Важливо знати!!!'''


Про алгоритм дій в разі накладення арешту на зарплатний чи пенсійний рахунки докладніше їде мова в статті - "Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні" [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96]   
Про алгоритм дій в разі накладення арешту на зарплатний чи пенсійний рахунки докладніше йде мова в статті - [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96 "Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні"] .  


Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 3 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У разі виявлення порушення порядку накладення арешту він знімається постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, що унормовано нормами ч.ч. 3, 4 статті 59 Закону "Про виконавче провадження". Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.  
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту він знімається постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, що унормовано нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частинами 3, 4 статті 59 Закону "Про виконавче провадження"]. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.  


У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 4 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


''' У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості,'''стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
'''У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості,''' стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 5 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


'''У разі якщо на зазначене у частині п’ятій статті  52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”] майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:'''
'''У разі якщо на зазначене у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частині п’ятій статті  52 Закону України “Про виконавче провадження”] майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:'''


# майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер’єру офісів, готова продукція та товари тощо);
# майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер’єру офісів, готова продукція та товари тощо);
# об’єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
# об’єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.


Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними  статтею 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”.] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 статтею 52 Закону України “Про виконавче провадження”] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 7 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


== Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб ==
== Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб ==


'''Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина 1 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Зазначені особи зобов’язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 1 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Зазначені особи зобов’язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 абзац 2 частини 1 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина 2 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина 3 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому  Законом України “Про виконавче провадження”. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому  Законом України “Про виконавче провадження” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина 4 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина 5 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


=== Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю ===
=== Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю ===


Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 53<sup>1</sup> ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1107 частина 1 статті 53<sup>1</sup> ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


== Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==
== Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==


Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n523 частина 1 статті 54 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Податкові органи '''зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги''' виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Податкові органи '''зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги''' виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n523 частина 2 статті 54 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


== Майно, на яке не може бути звернено стягнення ==
== Майно, на яке не може бути звернено стягнення ==


'''Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні''''' (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):<br>''
'''Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні''''' (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):''


# Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).
# Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).
Рядок 158: Рядок 157:
== Арешт і вилучення майна (коштів) боржника ==
== Арешт і вилучення майна (коштів) боржника ==


Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 1 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 абзац 2 частини 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 3 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 абзац 3 частини 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 4 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 абзац 4 частини 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


''' Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 3 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 4 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 5 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов’язковим. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br>
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов’язковим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 абзац 2 частини 5 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br>


'''У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов’язково зазначаються:'''
'''У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов’язково зазначаються:'''
Рядок 183: Рядок 182:
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.


Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 6 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п’ять робочих днів після накладення арешту.''' Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п’ять робочих днів після накладення арешту.''' Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 7 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і '''не пізніше наступного робочого дня''' передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 8 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і '''не пізніше наступного робочого дня''' передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частита 8 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 9 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 9 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У порядку, встановленому статтею 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 10 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження"], виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 10 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Такий арешт знімається, якщо '''протягом п’яти днів з дня його накладення''' стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 10 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Такий арешт знімається, якщо '''протягом п’яти днів з дня його накладення''' стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 абзац 2 частини 10 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
== Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника ==
== Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника ==
Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 1 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 2 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 абзац 2 частини 2 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 3 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).


Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 3 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 абзац 2 частини 3 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 4 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.''''' У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право '''оскаржити''' '' їх у судовому порядку '''в 10-денний строк''' з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.''''' У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право '''оскаржити''' '' їх у судовому порядку '''в 10-денний строк''' з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 5 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 абзац 2 частини 5 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання.''' Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання.''' Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 6 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 6 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 абзац 2 частини 6 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
== Зберігання майна, на яке накладено арешт ==
== Зберігання майна, на яке накладено арешт ==


Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”], передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання)([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”], передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 1 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 2 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 3 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу.''''' Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу.''''' Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 4 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”] майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Порядок і умови зберігання зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”] майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 5 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 6 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
== Зняття арешту з майна ==
== Зняття арешту з майна ==


Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частина 1 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частина 2 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення''' згідно із Законом України “Про виконавче провадження”, а також у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення''' згідно із Законом України “Про виконавче провадження”, а також у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n344 пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 абзац 2 частини 2 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частина 3 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:'''
'''Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:'''
Рядок 243: Рядок 242:
# отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
# отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
# наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
# наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
# відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
# відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частині шостій статті 61 цього Закону], письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
# отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
# отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
# погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
# погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
# отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
# отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
# підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”.]<br>
# підстави, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n727 пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про виконавче провадження”.]<br>


У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частина 5 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


== Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі ==
== Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі ==


Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає '''акт передачі.''''' У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає '''акт про неможливість виконання рішення,''' що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає '''акт передачі.''''' У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає '''акт про неможливість виконання рішення,''' що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n580 частина 1 статті 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n580 частина 2 статті 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


== Реалізація майна, на яке звернено стягнення ==
== Реалізація майна, на яке звернено стягнення ==


'''Реалізація арештованого майна''' (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”]) '''здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Реалізація арештованого майна''' (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”]) '''здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 1 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати.''''' Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати.''''' Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 абзац 2 частини 1 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 чатина 2 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 3 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#n16 Порядок реалізації майна], зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині восьмій статті 56  Закону України “Про виконавче провадження”], крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#n16 Порядок реалізації майна], зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частині восьмій статті 56  Закону України “Про виконавче провадження”], крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 4 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 4 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 абзац 2 частини 4 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить '''85 відсотків''', а рухоме майно - '''75 відсотків''''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”].'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить '''85 відсотків''', а рухоме майно - '''75 відсотків''''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”]'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 5 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить '''70 відсотків,''' ''а рухоме майно - '''50 відсотків''''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить '''70 відсотків,''' ''а рухоме майно - '''50 відсотків''''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 абзац 2 частини 5 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 6 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.''''' За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.''''' За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 7 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


'''У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.''''' За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 8 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
'''У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.''''' За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 8 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


''Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною.'' Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 9 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
''Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною.'' Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 9 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


''У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно,'' воно передається в порядку черговості, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”] (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України "Про заставу"] та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"]), а в межах однієї черги, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”], - у порядку надходження виконавчих документів на виконання([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 10 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
''У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно,'' воно передається в порядку черговості, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n452 статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”] (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України "Про заставу"] та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"]), а в межах однієї черги, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n452 статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”], - у порядку надходження виконавчих документів на виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 10 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, необхідну для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 11 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, необхідну для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 11 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
== Виконання рішення про конфіскацію майна ==
== Виконання рішення про конфіскацію майна ==


Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом  України “Про виконавче провадження”. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом  України “Про виконавче провадження” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 частина 1 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому  Законом України “Про виконавче провадження”. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]).   
Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому  Законом України “Про виконавче провадження” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 частина 2 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]).   


Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 частина 3 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  


== Арешт рахунку для отримання аліментів ==
== Арешт рахунку для отримання аліментів ==
Статтею 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей. Ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дитини, тому на них не може бути звернуто стягнення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n905 Статтею 179 Сімейного кодексу України] визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей. Ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дитини, тому на них не може бути звернуто стягнення.


Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України.]
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України.]


У частині першій статті 321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1753 частині першій статті 321 Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.


Відповідно до пункту 10 частини першої статті 73 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text «Про виконавче провадження»] стягнення не може бути звернено на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n676 пункту 10 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження»] стягнення не може бути звернено на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.


При цьому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України] уточнює правовий режим аліментів, отриманих на неповнолітню дитину шляхом визнання за нею права брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.
При цьому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України] уточнює правовий режим аліментів, отриманих на неповнолітню дитину шляхом визнання за нею права брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.

Версія за 10:55, 19 листопада 2021

Нормативна база

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (частина 1 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частина 2 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац 2 частини 2 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт (частина 3 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частина 4 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"). Закон України “Про виконавче провадження” визначає, що у разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника – юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Такі дії та вони кваліфікувалися за статтею 382 Кримінального кодексу України – “Невиконання судового рішення” - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (частина 5 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (частина 6 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. (частина 8 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті

  • У разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов’язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу (частина 1 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження").
  • У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов’язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (частина 2 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження").
  • У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця (частина 3 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження").

Кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України (частина 4 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження").

Витрати у зв’язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов’язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника (частина 5 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження").

Додатково див. "Звернення стягнення на доходи боржника"

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (частина 1 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику (частина 2 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто з 01 січня 2021 по 30 листопада 2021 року становить 120000 грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (частина 7 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"(пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень).

Протягом дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

  1. таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
  2. загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом (частина 3 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам (частина 4 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно (абзац 2 частини 4 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення (частина 5 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

Звернення стягнення на заставлене майно

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:

  1. право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
  2. вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
  3. наявна письмова згода заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі (частина 3 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження").

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (частина 4 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження").

За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 Закону України “Про виконавче провадження”, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом (частина 5 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження").

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом (частина 6 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження").

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (частина 7 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження").

Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця

Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (частина 1 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (частина 2 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

Не підлягають арешту в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до Постанови Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (справа №340/1018/19 від 17.01.2020 року ) встановлено, що рахунки по виплаті заробітної плати відносяться до рахунків зі спеціальним режимом використання.

Важливо знати!!!

Про алгоритм дій в разі накладення арешту на зарплатний чи пенсійний рахунки докладніше йде мова в статті - "Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні" .

Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках (частина 3 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту він знімається постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, що унормовано нормами частинами 3, 4 статті 59 Закону "Про виконавче провадження". Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності (частина 4 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (частина 5 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо на зазначене у частині п’ятій статті 52 Закону України “Про виконавче провадження” майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

  1. майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер’єру офісів, готова продукція та товари тощо);
  2. об’єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними статтею 52 Закону України “Про виконавче провадження” (частина 7 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб

Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб (частина 1 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

Зазначені особи зобов’язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику (абзац 2 частини 1 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку (частина 2 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих (частина 3 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження” (частина 4 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону (частина 5 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю

Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (частина 1 статті 531 ЗУ "Про виконавче провадження").

Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця

Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів (частина 1 статті 54 ЗУ "Про виконавче провадження").

Податкові органи зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію (частина 2 статті 54 ЗУ "Про виконавче провадження").

Майно, на яке не може бути звернено стягнення

Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):

  1. Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).
  2. Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями.
  3. Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.
  4. Один холодильник на сім’ю.
  5. Один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон - на кожну особу.
  6. Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.
  7. Майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім’ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги.
  8. Паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення.
  9. Використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища.
  10. Насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).
  11. Сільськогосподарський інвентар - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством.
  12. Технічні та інші засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах.
  13. Призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.

Арешт і вилучення майна (коштів) боржника

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина 1 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частина 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису (абзац 2 частини 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (абзац 3 частини 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин (абзац 4 частини 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частина 3 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частина 4 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (частина 5 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов’язковим (абзац 2 частини 5 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов’язково зазначаються:

  1. якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
  2. якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;
  3. якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом (частина 6 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п’ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту (частина 7 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України (частита 8 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку (частина 9 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

У порядку, встановленому статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили (частина 10 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Такий арешт знімається, якщо протягом п’яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом (абзац 2 частини 10 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника

Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження (частина 1 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника (частина 2 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна (абзац 2 частини 2 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна (частина 3 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання (абзац 2 частини 3 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна (частина 4 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (частина 5 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (абзац 2 частини 5 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно (частина 6 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться (абзац 2 частини 6 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Зберігання майна, на яке накладено арешт

Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання) (частина 1 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування (частина 2 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем (частина 3 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника (частина 4 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження” майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України (частина 5 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна (частина 6 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Зняття арешту з майна

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина 1 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (частина 2 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України “Про виконавче провадження”, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац 2 частини 2 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (частина 3 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження").

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

  1. отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
  2. надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
  3. отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
  4. наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
  5. відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
  6. отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
  7. погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
  8. отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
  9. підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про виконавче провадження”.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження").

Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі

Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу (частина 1 статті 60 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає (частина 2 статті 60 ЗУ "Про виконавче провадження").

Реалізація майна, на яке звернено стягнення

Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина 1 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна (абзац 2 частини 1 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (чатина 2 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження” (частина 3 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України (частина 4 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством (абзац 2 частини 4 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження” (частина 5 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження” (абзац 2 частини 5 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду (частина 6 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання (частина 7 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові (частина 8 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно (частина 9 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку черговості, визначеної статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження” (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заставу" та/або Закону України "Про іпотеку"), а в межах однієї черги, визначеної статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”, - у порядку надходження виконавчих документів на виконання (частина 10 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, необхідну для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється (частина 11 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконання рішення про конфіскацію майна

Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження” (частина 1 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження").

Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження” (частина 2 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження").

Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження").

Арешт рахунку для отримання аліментів

Статтею 179 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей. Ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дитини, тому на них не може бути звернуто стягнення.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

У частині першій статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.

При цьому Сімейний кодекс України уточнює правовий режим аліментів, отриманих на неповнолітню дитину шляхом визнання за нею права брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.

Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 04 березня 2020 року у справі № 752/22214/16-ц, провадження № 61-21694 св 19. Детальніше з постановою можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88187501