Порядок зберігання речі у ломбарді та повернення речі власнику: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 13 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 5: Рядок 5:
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1255-15 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1255-15 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0153500-21#Text Постанова Правління Національного банку України 24.12.2021 № 153 "Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг"]
== Поняття договору зберігання речі у ломбарді ==
== Поняття договору зберігання речі у ломбарді ==
Договір зберігання речі у ломбарді належить до договорів про надання послуг. Таким чином, до договору зберігання речі у ломбарді застосовуються норми глави 63 "Послуги. Загальні положення" (статті 901-907 ЦК України). Однак слід враховувати ст. 955 ЦК, яка встановлює пріоритет спеціальних норм окремих видів зберігання над загальними нормами. До послуг, що їх надає ломбард, зберігання входить як додаткове зобов'язання. Дії зі зберігання речей належать до супутніх ломбардних послуг, а головна функція ломбарду - надання грошових кредитів під заставу майна на умовах закладу (ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18 листопада 2003 р., зі змінами). Тому деякі правила, які регулюють заставні відносини в ломбарді, поширюються і на зберігання там речей. Послуги ломбарду щодо зберігання можна порівнювати з послугами заставодержателя при заставі рухомого майна (закладі).<br />
'''Ломбард''' - це небанківська фінансова установа, яка на підставі ліцензії на надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, здійснює діяльність з надання кредитів виключно під заставу майна, яке має бути передане на зберігання до ломбарду (крім нерухомого майна і транспортних засобів), а також має право здійснювати іншу діяльність із дотриманням обмежень щодо суміщення діяльності, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0153500-21#Text Положенням про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затверджених постановою Правління Національного банку України від 24.12.2021 № 153 (далі - Положення).]


Сторонами у цьому договорі є, з одного боку, професійний зберігач - ломбард. Це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений термін і під відсоток та надання супутніх послуг. Другою стороною є споживач ломбардних послуг - фізична особа, що потребує особливого захисту як слабша сторона договору. Такі правовідносини, як уже зазначалося, формально підпадають під дію ст. 633 ЦК України "Публічний договір".<br />
'''Для надання фінансових послуг ломбард повинен відповідати таким вимогам:'''
# Діяльність ломбарду повинна відповідати вимогам законодавства про фінансові послуги;
# Повинен бути внесений до Державного реєстру фінансових установ;
# У разі необхідності, мати ліцензію на надання певних видів фінансових послуг;
# Мати внутрішні правила або положення, що регламентують надання ломбардом фінансових та супутніх послуг, затверджених у встановленому порядку;
# Установчі документи ломбарду повинні відповідати вимогам законодавства та містити вичерпний перелік видів фінансових послуг та супутніх послуг, які надає ломбард;
# У повному найменуванні ломбарду має міститись слово «ломбард».
#Ломбард зобов’язаний мати спеціальне місце зберігання заставленого майна. Спеціальне місце зберігання заставленого майна розташовується за місцезнаходженням ломбарду чи його відокремленого підрозділу або за іншою адресою та обладнується необхідними засобами, які мають забезпечити зберігання предметів застави та утримання предметів застави в належному стані.
#Ломбард не має права розташовувати свої приміщення в малих архітектурних формах, тимчасових або некапітальних спорудах.
'''Договір зберігання речі у ломбарді належить до договорів про надання послуг.''' Таким чином, до договору зберігання речі у ломбарді застосовуються норми глави 63 "Послуги. Загальні положення" (статті 901-907 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Однак, слід враховувати статтю 955 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], яка встановлює пріоритет спеціальних норм окремих видів зберігання над загальними нормами. До послуг, що їх надає ломбард, зберігання входить як додаткове зобов'язання. Дії зі зберігання речей належать до супутніх ломбардних послуг, а головна функція ломбарду - надання грошових кредитів під заставу майна на умовах закладу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1255-15 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"]). Тому деякі правила, які регулюють заставні відносини в ломбарді, поширюються і на зберігання там речей. Послуги ломбарду щодо зберігання можна порівнювати з послугами заставодержателя при заставі рухомого майна (закладі).


Факт укладення договору зберігання речей у ломбарді посвідчується видачею фізичній особі - поклажодавцю іменної квитанції, яка, не є цінним папером. Іменна квитанція має містити істотні умови договору зберігання речі у ломбарді. Ця норма кореспондує з ч. 1 ст. 937 ЦК України про форму договору зберігання. За загальним правилом, іменну квитанцію не можна передавати іншим особам. Передача іменних квитанцій іншій особі з правом одержання з ломбарду майна, зданого на зберігання, дозволена за умови видачі володільцем квитанцій довіреності, оформленої у встановленому порядку. Поклажодавець має право доводити наявність між сторонами відносин зі зберігання, навіть коли квитанцію загублено. На підтвердження факту укладення договору зберігання мають існувати інші письмові докази. У разі втрати іменної квитанції на здане в ломбард майно можна також видавати дублікати. Це здійснюється за письмовою заявою власника майна після пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
'''Сторонами у цьому договорі є:'''
* з одного боку, професійний '''зберігач - ломбард.''' Це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений термін і під відсоток та надання супутніх послуг. 
* другою стороною є '''споживач ломбардних послуг - фізична особа''', що потребує особливого захисту як слабша сторона договору.
Такі правовідносини, як уже зазначалося, формально підпадають під дію статті 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] "Публічний договір".


Факт укладення договору зберігання речей у ломбарді посвідчується видачею фізичній особі - поклажодавцю іменної квитанції, яка, не є цінним папером. Іменна квитанція має містити істотні умови договору зберігання речі у ломбарді. Ця норма кореспондує з частиною 1 статті 937 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] про форму договору зберігання. За загальним правилом, іменну квитанцію не можна передавати іншим особам. Передача іменних квитанцій іншій особі з правом одержання з ломбарду майна, зданого на зберігання, дозволена за умови видачі володільцем квитанцій довіреності, оформленої у встановленому порядку. Поклажодавець має право доводити наявність між сторонами відносин зі зберігання, навіть коли квитанцію загублено. На підтвердження факту укладення договору зберігання мають існувати інші письмові докази. У разі втрати іменної квитанції на здане в ломбард майно можна також видавати дублікати. Це здійснюється за письмовою заявою власника майна після пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
== Особливості договору зберігання речі у ломбарді ==
== Особливості договору зберігання речі у ломбарді ==
Особливості укладання договору зберігання речі, що є предметом спору, полягають в тому, що цей договір може бути укладений:
Особливості укладання договору зберігання речі, що є предметом спору, полягають в тому, що цей договір може бути укладений:
# шляхом волевиявлення осіб, між якими виник спір (добровільний секвестр);
# шляхом волевиявлення осіб, між якими виник спір (добровільний секвестр);
# за ухвалою суду (судовий секвестр);
# за ухвалою суду (судовий секвестр);
# постановою державного виконавця (виконавчий секвестр).<br />
# постановою державного виконавця (виконавчий секвестр).
Частиною 2 статті 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] передбачено, що берігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.
 
'''Об'єктом зберігання''' у ломбарді може бути тільки рухома неспоживча річ особистого призначення, в тому числі вироби з дорогоцінних металів та каміння, тобто річ, яка не є товаром у значенні речі-товару (статті 956-966 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
 
Не '''можуть бути предметом зберігання у''' ломбарді речі, вилучені з цивільного обігу чи обмежені у ньому.
 
Перелік предметів, що їх ломбарди приймають у заставу і на зберігання, визначають державні органи, які здійснюють ліцензування діяльності ломбардів. Ломбард не має права користуватися та розпоряджатися речами, які перебувають на зберіганні. Ломбард як професійний зберігач також відповідає за втрату, нестачу чи пошкодження речі у розмірі втраченого майна, а за пошкодження предмета - в розмірі суми, на яку знизилась вартість заставленого майна, крім випадків, коли доведено, що це сталося внаслідок дії непереборної сили (стаття 48 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України “Про заставу”]).
 
Річ, яку здають до ломбарду на зберігання, оцінюється за згодою сторін. Ця оцінка має бути проведена відповідно до звичайних цін, що склалися на аналогічні речі такого роду і якості на момент укладення договору (частина 4 статті 632 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Зобов'язання зі зберігання речей у ломбарді є двостороннім, оплатним та строковим.
 
''<u>Особливим обов'язком ломбарду є зберігання речі</u>'', яку поклажодавець не забрав з ломбарду, на тих самих умовах. Згідно з частиною 1 статті 938 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] ломбард зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого договором. У разі невитребування зданого на зберігання майна у зазначений в іменній квитанції строк за відсутності письмової заяви про продовження строку зберігання ломбард зберігає це майно протягом трьох місяців. Тільки по закінченні цього строку ломбард може продати річ у порядку, встановленому законом. При цьому ломбарду налається право, а не обов'язок реалізувати річ.
 
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
== Суттєві умови договору зберігання речі ==
Згідно з [./Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4553 частиною 3 статті 967 Цивільного кодексу України] ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки.


У ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування. ЦК України такого правила не передбачає, тому користування предметом добровільного і судового секвестру заборонено (ст. 944 ЦК України).
Держфінпослуг, у свою чергу, зобов'язує ломбард, що бажає набути статусу фінансової установи, мати укладений агентський договір зі страховою компанією щодо страхування майна, яке приймається у заставу та/або на зберігання.
Об'єктом зберігання у ломбарді може бути тільки рухома неспоживча річ особистого призначення, в тому числі вироби з дорогоцінних металів та каміння, тобто річ, яка не є товаром у значенні речі-товару, (статті 956-966 ЦК України). Перелік предметів, що їх ломбарди приймають у заставу і на зберігання, визначають державні органи, які здійснюють ліцензування діяльності ломбардів. Ломбард не має права користуватися та розпоряджатися речами, які перебувають на зберіганні. Ломбард як професійний зберігач також відповідає за втрату, нестачу чи пошкодження речі у розмірі втраченого майна, а за пошкодження предмета - в розмірі суми, на яку знизилась вартість заставленого майна, крім випадків, коли доведено, що це сталося внаслідок дії непереборної сили (ст. 48 ЗУ "Про заставу"). Річ, яку здають до ломбарду на зберігання, оцінюється за згодою сторін. Ця оцінка має бути проведена відповідно до звичайних цін, що склалися на аналогічні речі такого роду і якості на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦК). Зобов'язання зі зберігання речей у ломбарді є двостороннім, оплатним та строковим.<br />


Суттєвою умовою договору зберігання речі у ломбарді є страхування ломбардом за свій рахунок на користь поклажодавця зданої на зберігання речі. Згідно з ч. 3 ст. 967 ЦК України прийняте на зберігання майно ломбард зобов'язаний застрахувати в повній сумі його вартості за оцінкою, яку було зроблено за згодою сторін при прийманні майна. Згадане положення отримало підтвердження у ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про заставу" від 2 жовтня 1992 р., зі змінами: "ломбард зобов'язаний страхувати прийняте в заставу майно за рахунок заставодавця за оцінкою, яка за згодою сторін проводилась при прийнятті майна в заставу". Держфінпослуг, у свою чергу, зобов'язує ломбард, що бажає набути статусу фінансової установи, мати укладений агентський договір зі страховою компанією щодо страхування майна, яке приймається у заставу та/або на зберігання. ЗУ "Про заставу" (ст. 12) і ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (ст. 6) визначають істотні умови договору про надання фінансових послуг та договору застави, які також слід враховувати при укладенні договору зберігання речі у ломбарді. Таким чином, страхування речі є особливим обов'язком, який покладається на ломбард як на професійного зберігача.
Стаття 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України “Про заставу”] та стаття 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"] визначають істотні умови договору про надання фінансових послуг та договору застави, які також слід враховувати при укладенні договору зберігання речі у ломбарді.  


== Порядок зберігання ==
Страхування речі є особливим обов'язком, який покладається на ломбард як на професійного зберігача.
Для зберігання речі потрібно звертатися до небанківської фінансової установи, яка займається діяльністю з надання фізичним особам фінансових кредитів під заклад, із зберігання речей (Ломбард).


== Плата за договором зберігання речі у ломбарді. ==
Отже, суттєвою умовою договору зберігання речі у ломбарді є '''страхування ломбардом за свій рахунок на користь поклажодавця зданої на зберігання речі.'''
Платність за договором зберігання речей у ломбарді полягає в оплаті фізичною особою цієї послуги ломбарду. Крім того, якщо плату за зберігання не передбачено умовами договору, то її враховує зберігач при оплаті загальних послуг ломбарду. А у разі якщо річ, яку поклажодавець не забрав із ломбарду по закінченні трьох місяців від дня, коли сплинув строк договору зберігання, ломбард продає цю річ і також вираховує із суми плату за зберігання. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різницю повертають поклажодавцеві.


== Правові наслідки зміни або розірвання договору ==
Відповідно до пункту 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0153500-21#Text Положення] '''договір про надання фінансового кредиту ломбардом повинен відповідати вимогам, установленим законодавством України.'''
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Оскільки перелік змін, наведених у ч. І ст. 653 ЦК, не вичерпний, змін можуть зазнавати й інші умови договору, як правило, це права та обов'язки сторін, спосіб забезпечення виконання, додаткові вимоги про відповідальність тощо.<br />


Не можуть вважатися змінами до договору ті, що стосуються заміни його сторін (СТ.512ЦК).<br />
'''Крім того, у договорі повинно бути зазначено:'''


У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.<br />
1) процентна ставка за фінансовим кредитом, порядок її обчислення, сплати процентів та загальна вартість фінансового кредиту для споживача;


У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.<br />
2) посилання на договір застави, що забезпечує зобов’язання за договором фінансового кредиту;


Особливим обов'язком ломбарду є зберігання речі, яку поклажодавець не забрав з ломбарду, на тих самих умовах. Згідно з ч. 1 ст. 938 ЦК України ломбард зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого договором. У разі невитребування зданого на зберігання майна у зазначений в іменній квитанції строк за відсутності письмової заяви про продовження строку зберігання ломбард зберігає це майно протягом трьох місяців. Тільки по закінченні цього строку ломбард може продати річ у порядку, встановленому законом. При цьому ломбарду налається право, а не обов'язок реалізувати річ.<br />
3) посилання на договір страхування предмета застави за наявності;


Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.<br />
4) відмітка про ознайомлення позичальника з внутрішніми правилами чи положенням про надання фінансових послуг ломбардом.
== Порядок зберігання ==
Для зберігання речі потрібно звертатися до небанківської фінансової установи, яка займається діяльністю з надання фізичним особам фінансових кредитів під заклад, із зберігання речей (ломбард).
== Плата за договором зберігання речі у ломбарді ==
Платність за договором зберігання речей у ломбарді полягає в оплаті фізичною особою цієї послуги ломбарду. Крім того, якщо плату за зберігання не передбачено умовами договору, то її враховує зберігач при оплаті загальних послуг ломбарду. А у разі якщо річ, яку поклажодавець не забрав із ломбарду по закінченні '''трьох місяців''' від дня, коли сплинув строк договору зберігання, ломбард продає цю річ і також вираховує із суми плату за зберігання. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різницю повертають поклажодавцеві.
== Правові наслідки зміни або розірвання договору ==
Оскільки перелік змін, наведених у частині 1 статті 653 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], не є вичерпний, змін можуть зазнавати й інші умови договору, як правило, це права та обов'язки сторін, спосіб забезпечення виконання, додаткові вимоги про відповідальність тощо.


Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.<br />
Не можуть вважатися змінами до договору ті, що стосуються заміни його сторін (стаття 512 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).


Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Так, якщо договір був нотаріально посвідчений, договір про його зміну також підлягає нотаріальному посвідченню. Водночас у ЦК України не вказується на те, яке значення має державна реєстрація договору для випадків внесення до нього змін або його розірвання. Втім, якщо договір був зареєстрований, то й зміни до нього, а також його розірвання піддягають державній реєстрації.
Згідно чинного законодавства, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Зміна та розірвання договору за згодою сторін допускається без обмежень і без установлення в ЦК і цивільному законодавстві переліку підстав для цього. Разом з тим це загальне правило містить винятки, коли законом установлена заборона на внесення в договір змін, зокрема, з моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. З ст. 636 ЦК України).<br />


Зміна та розірвання договору діє лише на майбутнє, що принципово відрізняє їх від визнання правочину недійсним. Тому невірною є вимога про визнання договору недійсним і його розірвання, бо одне виключає інше. З того, що наслідки розірвання або зміни договору діють лише на майбутнє, випливає й те, що сторони не мають права вимагати повернення виконаного ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4. ст. 653 ЦК України).
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.


== Врегулювання спорів між сторонами договору ==
Якщо договір був нотаріально посвідчений, договір про його зміну також підлягає нотаріальному посвідченню.
У випадку виникнення спору між поклажодавецем та заставодержателем та не можливості вирішення спору шляхом домовленості такий спір вирішуються в судовому порядку шляхом звернення однієї зі сторін до суду з позовною заявою, яка повинна відповідати встановленим вимогам статті 119 ЦПК України, згідно яких позовна заява є письмовим документом. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Позовна заява виготовляється на паперовому носії за допомогою друкарської чи комп’ютерної техніки.<br />
 
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України] не вказується на те, яке значення має державна реєстрація договору для випадків внесення до нього змін або його розірвання. Втім, якщо договір був зареєстрований, то й зміни до нього, а також його розірвання піддягають державній реєстрації.  


Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити:
Зміна та розірвання договору за згодою сторін допускається без обмежень і без установлення в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України] і цивільному законодавстві переліку підстав для цього. Разом з тим, це загальне правило містить винятки, коли законом установлена заборона на внесення в договір змін, зокрема, з моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом (частина З статті 636 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
# найменування суду, до якого подається заява (наприклад: Каланчацький районний суд Херсонської області).
# ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий. В позовній заяві обов’язково має вказуватись повне ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий. Зазначення лише ініціалів, замість імен, не відповідає вимогам закону. Прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи вказується за даними паспорта цієї особи або іншого документа, що замінює його. Місцем проживання фізичної особи згідно із ст. 29 Цивільного кодексу України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Щодо фізичної особи - підприємця ця норма конкретизується у ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», де зазначено, що місце проживання фізичної особи - це житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем. Найменування юридичної особи включає в себе інформацію про організаційно-правову форму та назву.
# зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, встановлення права власності на земельну ділянку). По суті, цей пункт є відображенням прохальної частини позовної заяви.
# ціну позову щодо вимог майнового характеру. Порядок визначення ціни позову передбачено ст. 80 ЦПК України.
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги
# Позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним.
# зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
# перелік документів, що додаються до заяви. Перелік цих документів визначається позивачем.
<br />


Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна бути підписана особою, яка її подає, із зазначенням дати її подання.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.


[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
Відповідно до статті 653 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
== Врегулювання спорів між сторонами договору ==
У випадку виникнення спору між поклажодавецем та заставодержателем та не можливості вирішення спору шляхом домовленості такий спір вирішуються в судовому порядку шляхом звернення однієї зі сторін до суду з [[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Звернення_до_суду:_позовне_провадження_у_цивільному_процесі позовною заявою]].
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Поточна версія на 13:43, 20 квітня 2023

Нормативна база

Поняття договору зберігання речі у ломбарді

Ломбард - це небанківська фінансова установа, яка на підставі ліцензії на надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, здійснює діяльність з надання кредитів виключно під заставу майна, яке має бути передане на зберігання до ломбарду (крім нерухомого майна і транспортних засобів), а також має право здійснювати іншу діяльність із дотриманням обмежень щодо суміщення діяльності, встановлених Положенням про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затверджених постановою Правління Національного банку України від 24.12.2021 № 153 (далі - Положення).

Для надання фінансових послуг ломбард повинен відповідати таким вимогам:

  1. Діяльність ломбарду повинна відповідати вимогам законодавства про фінансові послуги;
  2. Повинен бути внесений до Державного реєстру фінансових установ;
  3. У разі необхідності, мати ліцензію на надання певних видів фінансових послуг;
  4. Мати внутрішні правила або положення, що регламентують надання ломбардом фінансових та супутніх послуг, затверджених у встановленому порядку;
  5. Установчі документи ломбарду повинні відповідати вимогам законодавства та містити вичерпний перелік видів фінансових послуг та супутніх послуг, які надає ломбард;
  6. У повному найменуванні ломбарду має міститись слово «ломбард».
  7. Ломбард зобов’язаний мати спеціальне місце зберігання заставленого майна. Спеціальне місце зберігання заставленого майна розташовується за місцезнаходженням ломбарду чи його відокремленого підрозділу або за іншою адресою та обладнується необхідними засобами, які мають забезпечити зберігання предметів застави та утримання предметів застави в належному стані.
  8. Ломбард не має права розташовувати свої приміщення в малих архітектурних формах, тимчасових або некапітальних спорудах.

Договір зберігання речі у ломбарді належить до договорів про надання послуг. Таким чином, до договору зберігання речі у ломбарді застосовуються норми глави 63 "Послуги. Загальні положення" (статті 901-907 Цивільного кодексу України). Однак, слід враховувати статтю 955 Цивільного кодексу України, яка встановлює пріоритет спеціальних норм окремих видів зберігання над загальними нормами. До послуг, що їх надає ломбард, зберігання входить як додаткове зобов'язання. Дії зі зберігання речей належать до супутніх ломбардних послуг, а головна функція ломбарду - надання грошових кредитів під заставу майна на умовах закладу (Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"). Тому деякі правила, які регулюють заставні відносини в ломбарді, поширюються і на зберігання там речей. Послуги ломбарду щодо зберігання можна порівнювати з послугами заставодержателя при заставі рухомого майна (закладі).

Сторонами у цьому договорі є:

  • з одного боку, професійний зберігач - ломбард. Це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений термін і під відсоток та надання супутніх послуг.
  • другою стороною є споживач ломбардних послуг - фізична особа, що потребує особливого захисту як слабша сторона договору.

Такі правовідносини, як уже зазначалося, формально підпадають під дію статті 633 Цивільного кодексу України "Публічний договір".

Факт укладення договору зберігання речей у ломбарді посвідчується видачею фізичній особі - поклажодавцю іменної квитанції, яка, не є цінним папером. Іменна квитанція має містити істотні умови договору зберігання речі у ломбарді. Ця норма кореспондує з частиною 1 статті 937 Цивільного кодексу України про форму договору зберігання. За загальним правилом, іменну квитанцію не можна передавати іншим особам. Передача іменних квитанцій іншій особі з правом одержання з ломбарду майна, зданого на зберігання, дозволена за умови видачі володільцем квитанцій довіреності, оформленої у встановленому порядку. Поклажодавець має право доводити наявність між сторонами відносин зі зберігання, навіть коли квитанцію загублено. На підтвердження факту укладення договору зберігання мають існувати інші письмові докази. У разі втрати іменної квитанції на здане в ломбард майно можна також видавати дублікати. Це здійснюється за письмовою заявою власника майна після пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Особливості договору зберігання речі у ломбарді

Особливості укладання договору зберігання речі, що є предметом спору, полягають в тому, що цей договір може бути укладений:

  1. шляхом волевиявлення осіб, між якими виник спір (добровільний секвестр);
  2. за ухвалою суду (судовий секвестр);
  3. постановою державного виконавця (виконавчий секвестр).

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що берігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.

Об'єктом зберігання у ломбарді може бути тільки рухома неспоживча річ особистого призначення, в тому числі вироби з дорогоцінних металів та каміння, тобто річ, яка не є товаром у значенні речі-товару (статті 956-966 Цивільного кодексу України).

Не можуть бути предметом зберігання у ломбарді речі, вилучені з цивільного обігу чи обмежені у ньому.

Перелік предметів, що їх ломбарди приймають у заставу і на зберігання, визначають державні органи, які здійснюють ліцензування діяльності ломбардів. Ломбард не має права користуватися та розпоряджатися речами, які перебувають на зберіганні. Ломбард як професійний зберігач також відповідає за втрату, нестачу чи пошкодження речі у розмірі втраченого майна, а за пошкодження предмета - в розмірі суми, на яку знизилась вартість заставленого майна, крім випадків, коли доведено, що це сталося внаслідок дії непереборної сили (стаття 48 Закону України “Про заставу”).

Річ, яку здають до ломбарду на зберігання, оцінюється за згодою сторін. Ця оцінка має бути проведена відповідно до звичайних цін, що склалися на аналогічні речі такого роду і якості на момент укладення договору (частина 4 статті 632 Цивільного кодексу України). Зобов'язання зі зберігання речей у ломбарді є двостороннім, оплатним та строковим.

Особливим обов'язком ломбарду є зберігання речі, яку поклажодавець не забрав з ломбарду, на тих самих умовах. Згідно з частиною 1 статті 938 Цивільного кодексу України ломбард зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого договором. У разі невитребування зданого на зберігання майна у зазначений в іменній квитанції строк за відсутності письмової заяви про продовження строку зберігання ломбард зберігає це майно протягом трьох місяців. Тільки по закінченні цього строку ломбард може продати річ у порядку, встановленому законом. При цьому ломбарду налається право, а не обов'язок реалізувати річ.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суттєві умови договору зберігання речі

Згідно з [./Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4553 частиною 3 статті 967 Цивільного кодексу України] ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки.

Держфінпослуг, у свою чергу, зобов'язує ломбард, що бажає набути статусу фінансової установи, мати укладений агентський договір зі страховою компанією щодо страхування майна, яке приймається у заставу та/або на зберігання.

Стаття 12 Закону України “Про заставу” та стаття 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначають істотні умови договору про надання фінансових послуг та договору застави, які також слід враховувати при укладенні договору зберігання речі у ломбарді.

Страхування речі є особливим обов'язком, який покладається на ломбард як на професійного зберігача.

Отже, суттєвою умовою договору зберігання речі у ломбарді є страхування ломбардом за свій рахунок на користь поклажодавця зданої на зберігання речі.

Відповідно до пункту 150 Положення договір про надання фінансового кредиту ломбардом повинен відповідати вимогам, установленим законодавством України.

Крім того, у договорі повинно бути зазначено:

1) процентна ставка за фінансовим кредитом, порядок її обчислення, сплати процентів та загальна вартість фінансового кредиту для споживача;

2) посилання на договір застави, що забезпечує зобов’язання за договором фінансового кредиту;

3) посилання на договір страхування предмета застави за наявності;

4) відмітка про ознайомлення позичальника з внутрішніми правилами чи положенням про надання фінансових послуг ломбардом.

Порядок зберігання

Для зберігання речі потрібно звертатися до небанківської фінансової установи, яка займається діяльністю з надання фізичним особам фінансових кредитів під заклад, із зберігання речей (ломбард).

Плата за договором зберігання речі у ломбарді

Платність за договором зберігання речей у ломбарді полягає в оплаті фізичною особою цієї послуги ломбарду. Крім того, якщо плату за зберігання не передбачено умовами договору, то її враховує зберігач при оплаті загальних послуг ломбарду. А у разі якщо річ, яку поклажодавець не забрав із ломбарду по закінченні трьох місяців від дня, коли сплинув строк договору зберігання, ломбард продає цю річ і також вираховує із суми плату за зберігання. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різницю повертають поклажодавцеві.

Правові наслідки зміни або розірвання договору

Оскільки перелік змін, наведених у частині 1 статті 653 Цивільного кодексу України, не є вичерпний, змін можуть зазнавати й інші умови договору, як правило, це права та обов'язки сторін, спосіб забезпечення виконання, додаткові вимоги про відповідальність тощо.

Не можуть вважатися змінами до договору ті, що стосуються заміни його сторін (стаття 512 Цивільного кодексу України).

Згідно чинного законодавства, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Якщо договір був нотаріально посвідчений, договір про його зміну також підлягає нотаріальному посвідченню.

У Цивільному кодексі України не вказується на те, яке значення має державна реєстрація договору для випадків внесення до нього змін або його розірвання. Втім, якщо договір був зареєстрований, то й зміни до нього, а також його розірвання піддягають державній реєстрації.

Зміна та розірвання договору за згодою сторін допускається без обмежень і без установлення в Цивільному кодексі України і цивільному законодавстві переліку підстав для цього. Разом з тим, це загальне правило містить винятки, коли законом установлена заборона на внесення в договір змін, зокрема, з моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом (частина З статті 636 Цивільного кодексу України).

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Врегулювання спорів між сторонами договору

У випадку виникнення спору між поклажодавецем та заставодержателем та не можливості вирішення спору шляхом домовленості такий спір вирішуються в судовому порядку шляхом звернення однієї зі сторін до суду з [позовною заявою].