Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні

Нормативна база

• Конституція України;
• Закон України «Про безоплатну правову допомогу»;
• Кримінально-процесуальний кодекс України.
  

Вступ

З огляду на стрімке реформування законодавства України у розрізі Європейських стандартів забезпечення прав і свобод людини у сфері кримінально-процесуальних відносин, а також нормативно-правового забезпечення діяльності інституцій адвокатури, особливої уваги заслуговують окремі правові аспекти реалізації конституційних положень про забезпечення права підозрюваного на захист у кримінальному провадженні.

Конституція України передбачає, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Захисник – це адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), cт.45 КПК. Науково-теоретична та довідково-енциклопедична література не містить однозначного визначення терміна "захисник". За одним тлумаченням, цей термін ототожнюється з терміном "адвокат", за іншим - терміну "захисник" надається більш широке значення. Захисник повинен дотримуватися принципу чесного проведення судового розгляду. Захист обвинуваченого не повинен перетворюватись на протидію намірам слідчого встановити істину.

Форми залучення захисника в кримінальному провадженні

• - за залученням (ст. 48 КПК);
• - за призначенням (ст.49, 53 КПК).

Про залучення захисника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - постановляє ухвалу, копія якої вручається законному представнику.

Момент залучення захисника

КПК України передбачає випадки обов’язкової участі захисника у кримінальному процесі, а також чітко визначає початковий момент, з якого в кожному з них захисник повинен бути залучений до провадження, зокрема:

1. 1. щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
2. 2. щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
3. 3. щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;
4. 4. щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;
5. 5. щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
6. 6. щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи;
7. 7. щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення;
8. 8. у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості – з моменту ініціювання укладення такої угоди.
   

Участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Щодо залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:

1. участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2. підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;
3. слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.

Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого.

Висновок

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, воно складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.