Порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора спадкодавця

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про нотаріат»
• Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 "Про затвердження Порядоку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
• Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 32535 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"
• Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування»

Склад спадщини

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України)
До складу спадкової маси входить сукупність прав та обов'язків, носієм яких був спадкодавець і які переходять до його спадкоємців після відкриття спадщини у тому ж вигляді, в якому вони йому належали. Виняток складають ті з них, які є невідчужуваними, нерозривно пов'язані з його особою, а відтак не здатні передаватися іншим суб'єктам (див. коментар до ст. 1219 ЦК України).

Права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1. особисті немайнові права;
2. право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3. право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4. права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5. права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 Цивільного кодексу України (стаття 1219 Цивільного кодексу України).

Спадкоємці

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 1222 Цивільного кодексу України).

Заведення спадкової справи

Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів (п.п.2.1 п.2 гл.10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5).

Пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців

Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (стаття 1281 Цивільного кодексу України).

Способи пред’явлення вимог кредитора

• безпосередньо до спадкоємців;
• опосередковано - через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а за межами України – через консула.

Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (стаття 1282 Цивільного кодексу України).

На відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину та відповідно до статті 1282 Цивільного кодексу України зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, на набувача за спадковим договором такий обов'язок не покладається (абз.6 п.28 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»»

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. (стаття 1282 Цивільного кодексу України).

Подача претензії

Претензії кредиторів, як і заяви про прийняття спадщини; заяви про відмову від спадщини; заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або заяви про відмову від спадщини; заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину; заяви про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; заяви спадкоємця про одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); а також заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за яким були вжиті ці заходи; заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною; заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; заява відказоодержувача про відмову від заповідального відказування тощо реєструються в книзі обліку і реєстрації спадкових справ та журналі реєстрації вхідних документів і формуються у спадкові справи (пункт 11.1.Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5).

Позовна давність

На вимоги про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця (стаття 1232 Цивільного кодексу України), а також витрат на охорону спадкового майна (стаття 1283 Цивільного кодексу України) не поширюються правила статті 1281 Цивільного кодексу України про порядок і строки пред'явлення вимог кредитором спадкодавця, оскільки вони не випливають із зобов'язань спадкодавця. Тому на такі вимоги поширюється загальна позовна давність (стаття 257 Цивільного кодексу України). Вимоги про відшкодування зазначених витрат можуть бути пред'явлені й до територіальної громади, яка стала власником спадщини, визнаної судом відумерлою (п.15 постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»)