Порядок державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади

Нормативна база

• Указ Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»

Порядок підготовки нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України

1. Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт:

• повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання;
• не повинен містити повторів норм права, які містяться в інших нормативно-правових актах;
• не повинен дублювати однакові за змістом положення, які містяться в тексті цього нормативно-правового акта;
• повинен бути ясним, чітким, зрозумілим, стислим і послідовним;
• не повинен містити суперечливих норм права;
• не повинен включати положень, що належать до одного й того самого предмета правового регулювання;
• повинен бути внутрішньо узгодженим, мати логічно побудовану структуру.

2. При розробці нормативно-правового акта слід виходити з необхідності правового регулювання управлінської діяльності суб'єкта нормотворення, однією з форм реалізації якої є видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається законами та положеннями.

3. Розпорядчий документ повинен містити реквізити та заголовок, а також такі структурні складові:

• констатуючу частину (преамбулу);
• розпорядчу частину:
• нормативний корпус (положення щодо сфери правового регулювання (за потреби); загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права);
• корелятивні зміни (за потреби);
• форму оприлюднення (за потреби);
• положення про набрання чинності;
• додатки (за потреби).

4. Розпорядчий документ виготовляється на бланку та повинен містити обов’язкові для певного його виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування суб'єкта нормотворення, назву виду документа, дату, реєстраційний індекс документа, місце видання, заголовок до тексту, текст, підпис.

Датою документа є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або видання. Дата зазначається арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік.

Дата оформляється цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом число і місяць проставляються двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапка наприкінці не ставиться. Наприклад: «05.03.2020».

На першій сторінці нормативно-правового акта для проставлення відмітки про державну реєстрацію повинно бути вільне місце (60 х 100 міліметрів) у верхньому правому куті після номера акта. Розпорядчий документ підписується керівником суб’єкта нормотворення.

5. Заголовок розпорядчого документа повинен бути лаконічним, указувати на предмет правового регулювання, відповідати на питання «про що?» та розміщуватися у лівій частині бланка під датою документа. Якщо в документі йдеться про кілька питань, його заголовок може бути узагальнений (наприклад, «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»).

Заголовок, обсяг якого перевищує 150 знаків (5 рядків), дозволяється продовжувати до межі правого поля. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Розпорядчий документ не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта, крім актів про внесення змін або втрату чинності (скасування).

6. Розпорядчий документ повинен мати преамбулу - вступну частину, яка має посилання на відповідну структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття цього акта і підлягає врахуванню при роз’ясненні та застосуванні нормативно-правового акта. Преамбула не може містити норм права і не повинна дублювати інших структурних одиниць нормативно-правового акта.

Внесення змін до преамбули не допускається.

Вимоги до розпорядчого документа

Розпорядчий документ може містити такі структурні одиниці:

• пункти, підпункти, абзаци.

Структурні одиниці розпорядчого документа починаються з абзацу і повинні мати:

• пункти - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;
• підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з дужкою.

Абзаци пунктів і підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

Кожна структурна одиниця розпорядчого документа (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, повинен містити гриф затвердження, заголовок і такі структурні складові:

• визначення термінів (за потреби);
• нормативний корпус: положення щодо сфери правового регулювання; загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права; додатки (за потреби).

Зміни до нормативно-правового акта:

Унесення змін до нормативно-правового акта або визнання його таким, що втратив чинність, здійснюється самим суб'єктом нормотворення або його правонаступником шляхом прийняття нормативно-правового акта того самого виду й однакової юридичної сили або в іншому порядку, передбаченому законом. Нормативно-правовий акт, що не набрав чинності, може бути скасований самим суб'єктом нормотворення повністю або в частині окремої структурної одиниці розпорядчого документа. Нормативно-правовий акт, що набрав чинності, може бути скасований в установленому законом порядку.

У разі припинення нормотворчих повноважень відповідного суб'єкта нормотворення питання про внесення змін, визнання таким, що втратив чинність, чи скасування нормативно-правового акта такого суб'єкта нормотворення вирішуються уповноваженим відповідно до Конституції чи законів України органом.

Змінами, що вносяться до нормативно-правового акта, може бути передбачено:

• заміну слів, цифр, доповнення словами, цифрами та їх виключення;
• нову редакцію розділів, підрозділів (глав), пунктів, підпунктів, абзаців, речень;
• доповнення розділами, підрозділами (главами), пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями або їх виключення.

Зміни до нормативно-правового акта оформлюються розпорядчим документом того самого виду, що й основний документ, за винятком випадку, коли вид розпорядчого документа суб’єкта нормотворення змінився.

У разі внесення до нормативно-правового акта значних за обсягом змін (більше двох сторінок) до розпорядчого документа окремо додається текст змін під грифом затвердження, а в розпорядчому документі дається таке формулювання: «Затвердити Зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації у Міністерстві юстиції України), що додаються».

На окремому аркуші у верхньому правому куті зазначається гриф затвердження, що складається зі слова «ЗАТВЕРДЖЕНО», назви виду документа, яким затверджується створений документ, у називному відмінку із зазначенням його дати і номера, під грифом залишається місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а нижче розміщуються заголовок та текст змін.

Наприклад: «ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 03 березня 2020 року № 1277

Місце для проставлення відмітки про державну реєстрацію (60 х 100 міліметрів)

Порядок подання нормативно-правових актів до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами обмеження доступу до документа («Для службового користування», «Таємно», «Цілком таємно», «Особливої важливості»), а також прийняті в порядку експерименту, якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:

• зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;
• мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну з указаних ознак, так і декілька.

Відповідно до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731

У невідкладних випадках, пов’язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб’єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами.

Акти, які не подаються на державну реєстрацію:

• персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
• дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;

оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та інші, які не мають нормативного характеру, зокрема ті, які містять лише індивідуально-конкретні приписи; якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення органів вищого рівня;

• спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
• рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Строки подачі нормативно – правових актів на державну реєстрацію

Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію суб’єктами нормотворення протягом п’яти робочих днів після їх прийняття.

У разі виникнення сумніву щодо відповідності актів ознакам, зазначеним у пункті 3.2 розділу, такі акти також підлягають поданню на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації таких актів приймає Міністерство юстиції України після проведення їх правової експертизи.

Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати Конституції та законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційному законодавству, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроектувальної техніки, узгоджуватися з раніше прийнятими нормативно-правовими актами, викладатися згідно з правилами правопису та вимогами Типової інструкції.

Кількість примірників нормативно – правових актів, що подаються на державну реєстрацію

Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови), а також затверджених ним правил, положення, інструкції, порядку тощо і додатків до них.

Копії розпорядчого документа, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, додатків до розпорядчого документа та до нормативно-правового акта, затверджених розпорядчим документом, повинні бути чіткими для прочитання, завірені в порядку, установленому Типовою інструкцією, текст має бути розміщений через півтора міжрядкових інтервали на аркушах формату А4 без звороту з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту розміром 14 друкарських пунктів.

Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до Міністерства юстиції України подаються:

• пояснювальна записка за формою, визначеною в додатку 4 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (із змінами). До неї долучається завірена в установленому законодавством порядку копія висновку юридичної служби суб’єкта нормотворення, складеного за результатами проведеної юридичної експертизи проекту нормативно-правового акта,;
• відомості про чинні нормативно-правові акти з питання, що належить до сфери правового регулювання прийнятого нормативно-правового акта, інформація про строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, а також про нормативно-правові акти, що втрачають чинність у зв’язку з прийняттям цього акта;
• копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається таким, що втратив чинність, у контрольному стані та порівняльна таблиця;
• відомості про офіційне погодження нормативно-правового акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов’язковим згідно із законодавством (оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб’єкту нормотворення, та дві копії).

У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, вони також повідомляють за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, із доданням відповідних підтвердних документів (листів, аркушів зовнішнього погодження тощо) про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які приймають цей акт.

У разі подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, що стосуються прав осіб з інвалідністю, застосовується такий самий порядок підтвердження позиції громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які мають всеукраїнський статус, відповідно до їх статутної діяльності:

• оригінал та дві копії рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику про погодження проекту нормативно-правового акта (для регуляторних нормативно-правових актів);
• довідку щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) за формою, визначеною в додатку 1 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950;
• висновок Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини. У разі відсутності цього документа суб’єкт нормотворення надає копію супровідного листа про подання до Міністерства юстиції України комплекту документів, необхідного для отримання висновку Міністерства юстиції щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини (оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб’єкту нормотворення, та дві копії);
• висновок про проведення антидискримінаційної експертизи за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 61 «Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів», та завірена в установленому законодавством порядку його копія;
• висновок про проведення гендерно-правової експертизи за формою, визначеною в додатку 2 до Порядку проведення гендерно-правової експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 року № 997, та завірена в установленому законодавством порядку його копія;
• висновок Державного агентства з питань електронного урядування України про проведення цифрової експертизи за формою, визначеною в додатку 21 до Регламенту Кабінету Міністрів України;
• інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів (у разі необхідності).

Проведення державної реєстрації нормативно-правових актів

Нормативно-правові акти, що надійшли до Управління державної реєстрації нормативно-правових актів (далі - Управління), заносяться до журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, який ведеться в Управлінні.

Спеціалісти Управління проводять правову експертизу нормативно-правових актів, а саме перевіряють їх відповідність Конституції та чинному законодавству України, а також правилам нормопроектувальної техніки.

Експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб’єкта нормотворення на прийняття цього нормативно-правового акта, забезпечення його відповідності законодавству, якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.

Експертиза нормативно-правового акта, у якому міститься одна або декілька норм права, що стосуються зміни обсягу процесуальних прав та обов’язків громадянина; надання адміністративних послуг; проведення конкурсних (тендерних) процедур; здійснення державних закупівель; надання дискреційних повноважень органам державної влади, органам місцевого самоврядування чи їх посадовим особам; фінансування поточної діяльності політичних партій та виборчих компаній, провадиться із залученням Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки.

Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта в органах юстиції

Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта в Міністерстві юстиції України становить 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до Міністерства юстиції України.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів законодавства тощо) строки можуть бути продовжені директором Департаменту, але не більш як на 10 робочих днів. У цьому разі працівник Управління, який проводить правову експертизу нормативно-правового акта (далі - виконавець), готує доповідну записку за підписом начальника Управління, яка подається на погодження директору Департаменту.

У разі продовження строку проведення державної реєстрації нормативно-правового акта про це повідомляється суб'єкт нормотворення.

Занесення нормативно-правових актів до Державного реєстру нормативно-правових актів та набрання ними чинності

Нормативно-правовий акт заноситься до Державного реєстру за датою підписання наказу про його державну реєстрацію, відповідно до якого йому присвоюється реєстраційний номер, що складається з двох частин: число перед правобічною похилою рискою - це порядковий номер, що починається з 01 січня кожного року, після правобічної похилої риски - це число, що означає загальну кількість нормативно-правових актів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України з дня запровадження державної реєстрації нормативно-правових актів. Застосування у Державному реєстрі поряд з цифровою літерної нумерації не допускається.

У разі якщо одним розпорядчим документом затверджуються декілька нормативно-правових актів, нормативно-правовому акту, що затверджується першим, присвоюється реєстраційний номер розпорядчого документа, а іншим нормативно-правовим актам - наступні реєстраційні номери в такому порядку, як вони зазначені в розпорядчому документі.

Особливості проведення державної реєстрації нормативно-правових актів в електронній формі

Підготовка та подання нормативно-правових актів в електронній формі на державну реєстрацію здійснюються відповідно до законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у тому числі цього Порядку, та з урахуванням вимог Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55.

У разі якщо нормативно-правовий акт відповідає вимогам законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію. Кожен запис державного реєстру засвідчується спеціально для цього призначеною електронною печаткою органу державної реєстрації. Відповідне засвідчення здійснює уповноважена особа органу державної реєстрації.

У разі необхідності з відповідного реєстру робляться витяги в електронній та паперовій формах.

У разі подання нормативно-правового акта в електронній формі з державного реєстру одразу за фактом засвідчення запису про державну реєстрацію відповідного акта автоматично надсилається повідомлення органу видання цього акта через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади з такими реєстраційними даними: дата державної реєстрації, номер акта згідно з державним реєстром. Реєстраційні дані нормативно-правового акта автоматично завантажуються до реєстраційно-моніторингової картки відповідного акта у системі електронного документообігу органу видання цього акта та не можуть бути спотворені шляхом їх редагування.