Порядок голосування на установчих загальних зборах ОСББ: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 86: Рядок 86:


== Чи існує альтернатива законодавчому порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласникові? ==
== Чи існує альтернатива законодавчому порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласникові? ==
Очевидно, що запропонований у ч. 7 ст. 6 Закону № 2866 механізм розподілу голосів, згідно з яким кожен співвласник під час голосування має кількість голосів, пропорційну належній йому площі приміщення, найточніше здатен урахувати  інтереси кожного зі співвласників багатоквартирного будинку. Однак, не бажаючи щоразу на загальних зборах управлятися в арифметиці, сумуючи розміри площ, якою володіють кожен, хто проголосував під час прийняття рішення, доволі поширеним серед співвласників є питання щодо можливості запровадити власний спосіб розподілу й підрахунку голосів.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Частиною 13 статті 10 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»] передбачено, що '''''статутом об’єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів''''', що належать кожному співвласнику на загальних зборах.  


На етапі створення ОСББ, на жаль, законодавець не лишив поля для маневру. Тож урахуйте те, що, скликаючи установчі збори, слід подбати, аби була наявна повна й достовірна інформація про загальну площу всіх квартир і нежитлових приміщень, а також про всіх власників і розмір належної їм площі об’єктів нерухомості.  
На практиці співвласники охоче користуються наданою їм можливістю та найчастіше обумовлюють у статуті порядок підрахунку голосів за принципом: «''1 квартира = 1 голос''».  


'''''Для цього власникам приміщень у багатоквартирному будинку на установчих зборах слід пред’явити інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи правовстановлюючі документи, наприклад: нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу чи дарування, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, рішення суду тощо'''''.
Ще один спосіб, до якого можуть вдатися співвласники, котрі бажають спростити порядок підрахунку голосів, і за якого в разі належності приміщення декільком особам на праві спільної часткової власності не буде необхідності ділити голос, що припадає на квартиру, на частини або ж оформлювати довіреність із метою надання можливості одному з власників квартири віддати «цілий» голос за всіх, - передбачити в статуті голосування за принципом: «''1 співвласник = 1 голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності''».
 
Однак ч. 13 ст. 10 Закону № 2866 передбачено, що статутом об’єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. На практиці співвласники охоче користуються наданою їм можливістю та найчастіше обумовлюють у статуті порядок підрахунку голосів за принципом:
«1 квартира = 1 голос». Безперечно, розподіл голосів у такий спосіб є найпростішим. Утім слід узяти до уваги: якщо квартира належить декільком особам на праві спільної часткової власності, ''під час голосування кожна з таких осіб зможе розпорядитися лише частиною голосу, пропорційною частці житла, власником якої вона є''. Так, якщо особа володіє половиною житла, на загальних зборах вона може віддати лише 1/2 голосу.
 
Нерідко співвласники в схожих випадках визначають «відповідального»: особу із числа власників квартири, що голосуватиме на зборах «за всіх». У зв’язку із цим звернімо увагу на таке. Фактично ситуація, коли один зі співвласників квартири (нежитлового приміщення) віддає на зборах голос за інших співвласників, є втіленням класичних відносин представництва. Водночас ч. 1 ст. 1 Закону № 2866 чітко визначено: представник співвласника - фізична чи юридична особа, котра на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника. Під договором у такому разі традиційно (однак не виключно) мається на увазі договір доручення, на підставі якого видається довіреність. Згідно з ч. 5 ст. 245 ЦК України, довіреність на право участі й голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується в порядку, визначеному законодавством. На практиці до посвідчення довіреностей у нотаріальному порядку співвласники вдаються неохоче.
 
Ще один спосіб, до якого можуть вдатися співвласники, котрі бажають спростити порядок підрахунку голосів, і за якого в разі належності приміщення декільком особам на праві спільної часткової власності не буде необхідності ділити голос, що припадає на квартиру, на частини або ж оформлювати довіреність із метою надання можливості одному з власників квартири віддати «цілий» голос за всіх, - передбачити в статуті голосування за принципом: «1 співвласник = 1 голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності».
 
'''Приклад:'''
 
Якщо багатоквартирний будинок складається зі 100 квартир, 20 із яких мають по 2 власники, максимальна кількість голосів, які зможуть бути віддані на загальних зборах, становитиме 120.
Обидві з названих вище альтернатив запропонованому законодавцем принципу голосування мають право на життя. Однак, перш ніж скористатися будь-якою з них, радимо зайвий раз пересвідчитися, чи не мають щодо цього заперечень ті співвласники, котрі володіють нерухомістю, площа якої значною мірою перевищує площу приміщень, належних іншим співвласникам будинку.
Особливо актуальним це застереження є в разі надання переваги голосуванню за принципом: «1 співвласник = 1 голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності».
 
''Нагадаємо: визначення кількості належних співвласникам голосів саме в такий спосіб законодавець передбачив у разі, якщо квартирами та/або нежитловими приміщеннями, загальна площа яких становить понад 50% загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, володітиме одна особа.'' Однак якщо в останньому випадку таке застереження було вимушеним (обумовленим необхідністю недопущення можливості одноосібного управління будинком), то за умови обрання такого принципу розподілу голосів добровільно, усе ж слід зважати на таке. Фактично співвласник, що володітиме, скажімо, третиною всіх квартир будинку, зможе впливати на рішення щодо управління будинку тією ж мірою, що і власник однокімнатного житла. І, відповідно, якщо на голосування виноситимуться питання, прийняття рішень із яких пов’язане з витратами коштів пропорційно розмірам належній на праві власності нерухомості, власники значних площ можуть опинитися у вельми невигідному становищі. Отже, під час прийняття рішення щодо закріплення в статуті ОСББ оптимального для співвласників способу голосування, справедливим буде всі ці нюанси роз’яснити.


[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Версія за 15:10, 4 травня 2020

Нормативна база

Визначення понять

Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає наступні поняття:

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об’єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника;

Участь у загальних та установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку

Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що брати участь в управлінні багатоквартирним будинком можуть співвласники особисто або через представника.

Керуючись ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", власниками квартир у багатоквартирному будинку можуть бути:

  • фізичні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, котрі набули права власності на законних підставах (шляхом купівлі-продажу, міни, дарування, свідоцтва про право на спадок, отримання шляхом приватизації; за рішенням суду, що вступило в законну силу, договором ренти);
  • юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які купили, отримали нерухоме майно в дарунок; шляхом унесення нерухомого майна до Статутного фонду іншим шляхом);
  • територіальні громади - здійснюють цивільні права й обов’язки через органи місцевого самоврядування (ст. 327 ЦК України), які управляють майном, що є в комунальній власності;
  • держава - від імені якої права й обов’язки власника здійснюють органи державної влади.

Водночас у ч. 7 ст. 10 Закону № 417 та безпосередньо у формі Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зазначено: у зборах беруть участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, і вказують, який документ підтверджує право власності на квартиру.

Як оформити представництво інтересів співвласника багатоквартирного будинку?

Для цього власнику (територіальній громаді, а саме органу, який його представляє чи державному підприємству) необхідно видати довіреність на ім’я наймача на представництво інтересів власника на загальних і на установчих зборах, керуючись нормами ст. 246 ЦК України, а також надати документ, що підтверджує право власності на квартиру.

Важливо! Наймачі неприватизованих квартир багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир і приміщень.

Хто ж є власником неприватизованих квартир і який статус мають особи, які проживають у таких квартирах?

Процес приватизації - це перехід права власності на квартиру від державних підприємств, установ, організацій або територіальних громад до фізичної особи.

При цьому громадяни, котрі не виявили бажання приватизувати займане ними житло або не можуть приватизувати житло у зв’язку з обмеженнями, установленими законом, користуються житлом на умовах найму (ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Договір найму жилого приміщення в будинках державного й громадського житлового фонду укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - відповідним підприємством, установою, організацією і наймачем - і громадянином, на ім’я якого видано ордер. Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного й громадського житлового фонду є окрема квартира чи інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок (ст. 63 Житлового кодексу Української РСР).

Водночас особи, котрі мешкають у неприватизованих квартирах, сплачують квартирну плату за користування житлом, а також за комунальні послуги: водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги (ст. 66 Житлового кодексу Української РСР).

Загальні положення голосування на загальних зборах ОСББ

Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що за загальним правилом кожен співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири чи нежитлового приміщення співвласника в загальній площі всіх квартир і нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Увага! Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано відповідної кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах.

Письмове опитування під час установчих зборів об’єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Як ділити право голосу, якщо співвласників однієї квартири декілька?

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, якщо квартира чи нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав і виконання обов’язків співвласниками квартири чи нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Згідно із ч. 2 ст. 355 ЦК України, спільна власність буває двох видів: спільна часткова та спільна сумісна.

Власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України). Якщо об’єкт нерухомості належить декільком особам на праві спільної часткової власності, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно мають міститися відомості про розмір частки в праві спільної власності кожного зі співвласників. Володіючи відповідною інформацією, можливо розрахувати кількість голосів, які належать кожному зі співвласників квартири (нежитлового приміщення).

Увага! Жоден із власників спільного приміщення не може обмежити іншого в реалізації власних законних прав. У разі якщо власник однієї із часток у будь-який спосіб перешкоджатиме іншому власникові вільно віддавати свій голос на загальних зборах, це може бути розцінене як зловживання правом у розумінні ст. 13 ЦК України.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України). Оскільки частка в праві спільної власності кожного з власників об’єкта нерухомості цього разу невідома, розпорядитися кількістю голосів, що припадають на одну квартиру (нежитлове приміщення), можна лише, так би мовити, у комплексі.

Приклад: Якщо загальна площа квартири становить 60 квадратних метрів, а її власниками є 2 особи без визначення часток у праві спільної власності, під час голосування вся кількість голосів, пропорційна площі квартири, повинна бути віддана одночасно. Тобто, наприклад, не можна віддати частину голосів за рішення, а частину - проти.

Як голосувати в разі, якщо власником квартири є дитина?

Згідно із ч. 1 ст. 34 ЦК України, повну цивільну дієздатність має фізична особа, котра досягла 18-ти років. До досягнення повноліття законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей є батьки (усиновлювачі) (ч. 1 ст. 242 ЦК України).

Підтвердити свої повноваження батьки можуть, пред’явивши свідоцтво про народження дитини та будь-який документ, що посвідчує їх (батьків) особу, або ж паспорт із відміткою про дитину.

Звісно, трапляються ситуації, коли законні представники дитини з різних причин не можуть узяти участі в голосуванні (наприклад, приміщення передали в користування, а самі проживають в іншому місці): у такому разі батьками може бути видана довіреність іншій особі (орендареві, сусіду тощо).

Однак зауважимо, що у тексті довіреності має бути зафіксовано факт батьківства, тобто підставу, на якій батьки володіли правом, що було передане.

Керуючись ч. 1 ст. 141 СК України, мати й батько мають рівні права й обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Таким чином, віддати голос за дитину може будь-хто з батьків. Водночас ч. 7 ст. 177 СК України встановлено, що батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними.

Також слід зважати на те, що, оскільки безпосереднім суб’єктом права власності є одна особа - дитина, уся кількість голосів, пропорційна площі, власником якої вона є, повинна бути віддана одночасно. Тобто, наприклад, якщо думки батьків не збігаються, проголосувати частиною голосів «за», а частиною голосів «проти» — не можна.

Чи існує альтернатива законодавчому порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласникові?

Частиною 13 статті 10 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що статутом об’єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

На практиці співвласники охоче користуються наданою їм можливістю та найчастіше обумовлюють у статуті порядок підрахунку голосів за принципом: «1 квартира = 1 голос».

Ще один спосіб, до якого можуть вдатися співвласники, котрі бажають спростити порядок підрахунку голосів, і за якого в разі належності приміщення декільком особам на праві спільної часткової власності не буде необхідності ділити голос, що припадає на квартиру, на частини або ж оформлювати довіреність із метою надання можливості одному з власників квартири віддати «цілий» голос за всіх, - передбачити в статуті голосування за принципом: «1 співвласник = 1 голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності».