Поновлення на роботі осіб, звільнених за скороченням чисельності або штату

Нормативна база

• Кодекс законів про працю України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про судовий збір"
• Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992р. № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів”
  

Підсудність

• позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання;
• позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцем знаходженням;
• позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача;

Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду

У справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Розмір ставки судового збору

Від сплати судового збору звільняються:

позивачі — працівники та службовці — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивач - працівник, звільнений з роботи, якщо він вважає таке звільнення незаконним.
Відповідач - власник або уповноважений ним керівник організації.

Предмет доказування

• чи було проведено насправді скорочення чисельності або штату працівників;
• чи дотримані норми трудового законодавства, що регулюють порядок звільнення працівника;
• чи отримана згода виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник;
• чи приймалися адміністрацією заходи для переведення працівника з його згоди на іншу роботу, відповідну роду його діяльності;
• чи були на момент звільнення фактично зайняті робочі місця і штатні одиниці, чи були вакантні посади і якщо були, то які;
• чи був працівник своєчасно попереджений під розписку про його звільнення з посади у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників;
• чи володіла звільнена особа переважним правом на залишення на роботі.
  

Приблизний перелік необхідних доказів

• копія наказу про прийом позивача на роботу (виписка з наказу про прийом на роботу);
• копія наказу про звільнення позивача з роботи (виписка з наказу про звільнення позивача з роботи);
• штатний розклад на момент звільнення і після звільнення позивача;
• копія постанови профспілкового комітету про згоду на розірвання з позивачем трудового договору (контракту);
• письмове попередження про майбутнє скорочення чисельності або штату;
• докази наявності у позивача переважного права на залишення на роботі в порівнянні з іншими, що залишилися на роботі, працівниками;
• довідка про тривалість трудового стажу (копія трудової книжки);
• виробнича характеристика позивача;
• докази, що підтверджують відмову позивача від переведення на іншу роботу;
• докази відсутності у відповідача можливості перевести позивача на іншу роботу;
• довідка про середню заробітну плату позивача.
  

Зміст судових рішень про поновлення

У випадку вирішення спору на користь незаконно звільненого працівника суд приймає такі рішення:

• скасувати наказ про звільнення;
• поновити на роботі;
• стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу;
• стягнути моральну шкоду;
• стягнути з відповідача судовий збір;
• про термін виконання рішення.

Виконання судових рішень

Суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.