Покупці земель сільськогосподарського призначення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативно-правова база ==


* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України від 25.10.2001 року № 2768-III]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/1669-19 ЗУ Про внесення зміни до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/1669-19 ЗУ Про внесення зміни до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель]
   
   

Версія за 14:26, 11 жовтня 2018

Нормативно-правова база

Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для:

  • виробництва сільськогосподарської продукції;
  • здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
  • розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

  • сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
  • несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Покупці земель сільськогосподарського призначення

Відповідно до статті 130 Земельного кодексу України покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:

  1. громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;
  2. юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування.
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

  • громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
  • сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
  • сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
  • несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
  • оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Обмеження у продажі земель сільськогосподарського призначення

Відповідно до п.15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.