Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(зміна власника)
Рядок 31: Рядок 31:
     Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості щодо пільг. Також новації під час сплати податку на нерухомість стосуються фізичних осіб, які можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.  
     Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості щодо пільг. Також новації під час сплати податку на нерухомість стосуються фізичних осіб, які можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.  
Окрім цього, сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування. Так, вони встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, що перебуває у власності громадян, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. А стосовно нежитлової нерухомості то - в залежності від майна, яке є об'єктом оподаткування. Однак слід зауважити, що такі пільги не поширюються на житло, якщо його площа перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, або якщо воно здається в оренду, лізинг чи використовується у підприємницькій діяльності.
Окрім цього, сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування. Так, вони встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, що перебуває у власності громадян, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. А стосовно нежитлової нерухомості то - в залежності від майна, яке є об'єктом оподаткування. Однак слід зауважити, що такі пільги не поширюються на житло, якщо його площа перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, або якщо воно здається в оренду, лізинг чи використовується у підприємницькій діяльності.
Фізичні особи які використовують свою житлову нерухомість з метою одержання доходів (здають в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності), або якщо площа належних їм квартир та житлових будинків перевищує 300 м.кв., таким власникам не надаються пільги у вигляді зменшення оподатковуваної площі житлового об’єкту, а також місцева рада не має права надати пільги зі сплати податку на нерухомість з таких об’єктів
Таке зменшення надається один раз за кожний податковий (звітний) рік.
 
== Строки сплати податку ==
== Строки сплати податку ==
     Фізичним особам податок буде нараховуватися контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2015 рік і податкові повідомлення-рішення надсилатимуться до 1 липня 2016 року.
     Фізичним особам податок буде нараховуватися контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2015 рік і податкові повідомлення-рішення надсилатимуться до 1 липня 2016 року.

Версія за 06:25, 8 червня 2017

Нормативна база

База оподаткування та платники податку

    Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. 

Об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, поділяються на такі типи: житловий будинок; прибудова до житлового будинку; квартира; котедж; кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах; садовий будинок; дачний будинок. Об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: будівлі готельні; будівлі офісні; будівлі торговельні; гаражі; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); господарські (присадибні) будівлі; інші будівлі. База оподаткування.
Відтак, власники квартир площею понад 60 кв. м та будинків площею більшою за 120 кв. м змушені відтепер сплачувати у місцеві бюджети за «надлишкові» метри (до реформи податок на нерухомість сплачували власники квартир площею понад 80 кв. м та будинків площею більш ніж 160 кв. м). Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового Кодексу база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. При цьому, база оподаткування податком не змінилась – це загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Якщо це спільна сумісна власність (спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності; майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлене договором або законом), то всіма співвласниками визначається той, хто сплачуватиме податок.

Майно, яке не оподатковується

Згідно ст. 266.2.2. Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування:

  • об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
  • об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
  • будівлі дитячих будинків сімейного типу;
  • гуртожитки;
  • житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
  • об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
  • б’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
  • будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
  • будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
  • об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
  • об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
  • будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування.

З 14 квітня 2014 року та до закінчення проведення антитерористичної операції, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення

Пільги з податку

    Згідно ст.25 Закону України  «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). 
    Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості щодо пільг. Також новації під час сплати податку на нерухомість стосуються фізичних осіб, які можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків. 

Окрім цього, сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування. Так, вони встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, що перебуває у власності громадян, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. А стосовно нежитлової нерухомості то - в залежності від майна, яке є об'єктом оподаткування. Однак слід зауважити, що такі пільги не поширюються на житло, якщо його площа перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, або якщо воно здається в оренду, лізинг чи використовується у підприємницькій діяльності. Таке зменшення надається один раз за кожний податковий (звітний) рік.

Строки сплати податку

    Фізичним особам податок буде нараховуватися контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2015 рік і податкові повідомлення-рішення надсилатимуться до 1 липня 2016 року.

При цьому нарахування податку відбуватиметься відповідно до норм Кодексу, що діяли у 2015 році. Так, при нарахуванні податку фізичним особам - платникам податку контролюючими органами пільги, щодо зменшення бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, застосовуватимуться виходячи з рішень органів місцевого самоврядування якими збільшено граничну межу неоподатковуваної площі об’єктів житлової нерухомості встановлену підпунктом 266.4 статті 266 Податкового Кодексу.

Ставки податку

    Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Податок нараховується лише на ту площу, яка перевищує встановлений ліміт. Окрім того, відтепер юридичні та фізичні особи – власники житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 кв. м для квартири та/або 500 кв. м для будинку, сплачуватимуть додатково 25 тис. грн на рік за кожен із вказаних об'єктів житлової нерухомості (його частку).

Порядок обчислення і сплати податку

    Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
  • за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового Кодексу та відповідної ставки податку;
  • за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового Кодексу та відповідної ставки податку;
  • за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового Кодексу та відповідної ставки податку;
  • сума податку, обчислена з урахуванням пунктів "б" і "в", розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;
  • за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до пунктів "а" - "г", збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті Податкового Кодексу).
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув права власності.

Відповідальність

    Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового Кодексу). У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (стаття 126 Податкового Кодексу). Також, після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу).
    Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового Кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.